Всім боржникам за газ і електроенергію може загрожувати тюремне ув'язнення. Такими методами прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив боротися з боргами в галузі, прирівнявши несплату за ресурси до розкрадань. Втім, главі уряду буде складно реалізувати цю ідею.
Всім боржникам за газ і електроенергію може загрожувати тюремне ув'язнення. Такими методами прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив боротися з боргами в галузі, прирівнявши несплату за ресурси до розкрадань. Втім, главі уряду буде складно реалізувати цю ідею.
Боротися з мільярдними боргами всіх категорій споживачів електроенергії та газу в Кабміні Арсенія Яценюка мають намір радикальними методами. Так, сам прем'єр Арсеній Яценюк упевнений, що несплата за газ, теплову і електричну енергії повинна розглядатися як розкрадання і каратися кримінальною відповідальністю.
"Що стосується боржників за газ і електроенергію. З Мінфіном ми погасимо борги бюджетних організацій, а що стосується решти, у тому числі, і приватних компаній - за умисну несплату, правоохоронні органи і прокуратура - порушуйте кримінальні справи і вважайте фактичним розкраданням", - заявив в ході засідання антикризового енергетичного штабу Арсеній Яценюк.
Він також повідомив, що в кожній області будуть створені спеціальні комісії по роботі з боржниками, доручивши проконтролювати цей процес віце-прем'єру Валерію Вощевському.
Раніше Міністерство енергетики та вугільної промисловості неодноразово заявляло, що ситуація з накопиченням заборгованості за енергоресурси критична. Це, за словами профільного міністра Володимира Демчишина, ускладнює підготовку до майбутнього опалювального сезону.
Зокрема, за даними Міненерго, генеруючі компанії розраховуються за спожите паливо на 57%, промисловість платить не більше 72%, населення - близько 78%, а комунальна теплоенергетика - 77%.
За поточний рік обсяг заборгованості за природний газ склав 8,6 млрд грн, збільшивши сумарні борги промисловості, теплоенергетиків і споживачів до 30 млрд грн. При цьому, 47% боргів припадає на промислові підприємства, а 35% - на теплоенергетиків.
Разом з тим, в НАК "Нафтогаз України" повідомили, що на 4 серпня, сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ і промислових споживачів становить 20,6 млрд грн (з урахуванням попередніх періодів).
Однак, за даними Держстату, рівень платіжної дисципліни побутових споживачів за послуги ЖКГ набагато вищий, ніж повідомляють в Міненерго. За перше півріччя українці сплатили 99,8% нарахованих за цей період сум. А борги населення з урахуванням попередніх періодів складають 12,2 млрд грн.
Заява прем'єра викликала широкий резонанс в соціальних мережах. Обурення зводилося до того, що "у людей і так нема грошей на їжу, а ще при цьому пропонують саджати у в'язницю за борги по "комуналці".
Експерти сумніваються, що правоохоронним органам вдасться ефективно реалізувати ініціативи уряду. Юристи впевнені, що заяви прем'єра не мають під собою правових підстав, оскільки взаємовідносини споживача комунальних послуг та їх виконавців (постачальників) є сферою дії цивільного, а не кримінального права.
Стягнути заборгованість з споживача підприємство-постачальник послуги може тільки в судовому порядку. Якщо суд прийме рішення на користь позивача, той може звернутися до виконавчої служби із заявою про відкриття провадження.
Судовий виконавець може описати майно споживача-неплатника на суму боргу. В разі його перевищення розміру 10 мінімальних зарплат (12,18 тис. грн) судовий виконавець може накласти арешт на квартиру боржника.
"В Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за розкрадання електроенергії та інших енергоресурсів. Але розкраданням може вважатися тільки безоблікове споживання при відсутності договору", - сказав РБК-Україна юрист Іван Смольний, що спеціалізується на питаннях ЖКГ.
Мова йде про ст. 188 прим. 1 КК - викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання. В залежності від ступеня тяжкості може накладатися штраф у розмірі 1,7-3,4 тис. грн, виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі до 3 років. Повторні дії караються також позбавленням волі до 3 років.
Однак ці норми можуть бути застосовані лише у разі заподіяння значної шкоди - в 100-200 разів перевищує неоподатковувані мінімуми, що становить 17 тис. грн і більше. Також у великих розмірах - в 250 (42,5 тис. грн) і більше разів. Ця норма КК діє з травня 2005 року.
Іван Смольний зазначив, що погрози прем'єра практично неможливо реалізувати. "В принципі, якщо неплатником за енергоресурси є юрособа, то енергопостачальник може написати заяву на керівника цієї компанії про службову недбалість, яка призвела до втрат доходів енергопостачальника. Однак, довести це вкрай складно", - сказав юрист.
Він також підкреслив, що кримінальній відповідальності не підлягають підприємства комунальної теплоенергетики за їхні борги за природний газ. "Це теж сфера цивільно-правових відносин між юрособами - постачальником і споживачем. Але кримінальна відповідальність може виникнути за фактом махінацій з розподільчими рахунками із спеціальним режимом використання, на яких акумулюються усі отримані від побутових та непобутових абонентів кошти. Втім, якщо підприємство теплокомуненерго відкрило "в темну" ще один рахунок і перекидає на нього частину коштів, то претензії передусім до банку", - зазначив Іван Смольний.
Він упевнений, що слова прем'єра варто сприймати як "популізм і "страшилку".
Також експерти впевнені, що методи, запропоновані Кабміном, не будуть сприйняті позитивно населенням. "Залякування кримінальною відповідальністю не буде стимулом для споживачів поліпшити платіжну дисципліну", - сказала координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі "ОПОРА" Тетяна Бойко.
За її словами, проводити аудит заборгованості і розбиратися з боржниками, які умисно не сплачують за спожиті ресурси необхідно, але найкращий метод боротьби з боргами - роз'яснювальна робота.
"Іноді люди просто не знають своїх прав і обов'язків. Наприклад, деякі не знають, що платити за послуги ЖКГ треба навіть у випадку виїзду з готелю, хто не може платити, але не знає, як оформити пільгу або субсидію. З людьми треба розмовляти, домовлятися про погашення або реструктуризацію боргу. На сьогодні - це найбільш ефективний спосіб зменшити заборгованість", - резюмувала Тетяна Бойко.