Нова стадія: що відбувається навколо "Роттердам+"

Влітку 2018 року "війна" трьох олігархів – Ахметова, Пінчука і Коломойського, яка ведеться навколо вугільної формули "Роттердам+", майже повністю перейшла в позиційну стадію. Пропагандистська машина деяких ЗМІ за інерцією продовжує "інформаційні атаки", розкриваючи так звану "корупційну формулу", через яку все навколо постійно дорожчає, але штампи вже, схоже, не впливають на глядача.

Очевидно, що чекати прориву від НАБУ в розслідуванні щодо формули "Роттердам+" поки не доводиться, розслідування, що проводиться "максимально активно", за півтора року не зрушило з мертвої точки. У своєму недавньому інтерв'ю керівник САП Назар Холодницький заявив, що однією із справ нового Антикорупційного суду він бачить "Роттердам+". Але щось підказує, що це могло бути сказано виключно для троллінгу Андрія Ситника, з яким у Холодницкого зараз гостра фаза конфлікту. Прокурор прекрасно розуміє, що його колега не в змозі довести роттердамовскую історію до суду.

Певно, тому в таборі Віктора Пінчука, де завжди працюють більш ефективно в порівнянні з командою Коломойського, з'явилася ідея нового проекту - подання судового позову проти НКРЕКП, який підписали 12 депутатів. Вони зажадали у Київського окружного адміністративного суду визнати незаконним постанову Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 28 грудня 2017 року та скасувати її.

Серед позивачів — Андрій Вадатурський, Вікторія Войціцька, Владислав Голуб, Ігор Гузь, Сергій Лещенко, Ярослав Маркевич, Олексій Мушак, Мустафа Найєм, Тарас Пастух, Єгор Соболєв, Олена Сотник та Віктор Чумак.

Вікторія Войціцька на своїй сторінці в Facebook аргументувала необхідність скасування постанови регулятора завищеними тарифами на електроенергію.

Тарас Пастух у свою чергу заявив ЗМІ, що парламентарі нібито володіють даними, які "дозволяють стверджувати про наявність великої корупційної схеми". "Насправді за цим позовом ми, як депутати, розділили між собою напрямки. Власне, за цим напрямом не готовий вам дати повністю детальний аналіз, тому що це не той блок питань, якими я займався", — пояснив парламентарій.

Але якщо відкинути політичну складову, то в сухому залишку може залишитися пара претензій, навколо яких, імовірно, і буде будуватися процес.

Давайте ненадовго повернемося у 2017 рік і проаналізуємо, як приймалося рішення, яке зараз хочуть заперечити. Слід відразу зазначити, що комісія не затягувала прийняття найважливіших рішень. Всі стратегічні питання були включені в порядок засідання, оголошеного 17 листопада і призначеного на 23 листопада.

Крім того, регулятор оприлюднив огляд необхідних рішень. Але дострокова втрата кворуму очікувано призвела до затримки прийняття комісією близько 150 важливих рішень. Втім, про ймовірність такого розвитку подій НКРКП неодноразово попереджала парламент, уряд і навіть президента.

У жовтні 2017-го Громадська Рада при НКРЕКП написала лист про загрозу блокування роботи регулятора, адресувавши його президенту Петру Порошенку, прем'єр-міністру Володимиру Гройсману та спікеру парламенту Андрію Парубію. У ньому був заклик прискорити відбір нових членів і формування складу регулятора. "Недієздатність діючого складу НКРЕКП з 26 листопада 2017 року паралізує поточну діяльність ринку електроенергії, газу та комунальних послуг", — йшлося у зверненні.

На жаль, кворум був відновлений лише в другій половині грудня. Для цього парламент розширив повноваження президента [з-н №7342-1 "ПРО НКРЕКП"; надання президентові повноважень для забезпечення стійкої діяльності НКРПКП]. 23 грудня глава держави призначив двох нових тимчасових членів НКРЕКП [укази №428/2017 і №429/2017].

В результаті НКРЕКП затвердила постанову 28 грудня, через 5 днів після публікації (включаючи 3 робочих, як того і вимагає законодавство) для публічного обговорення на офіційному сайті регулятора. Цією постановою комісія затвердила середньорічне значення ОРЦ на електроенергію на 2018 рік на рівні 1,562 грн за МВт-год (без ПДВ). У проекті рішення чітко і докладно викладені підстави для зростання ОРЦ. Серед іншого, зазначається, що зростання тарифів зумовлене інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, зростанням цін на газ (на 16,7%) та вугілля (на 38,3%), ціна якого розраховується на основі європейського індексу з урахуванням доставки в Україну (т. зв. формула "Р+").

Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук переконаний, що нардепи не зможуть довести суду наявність порушень у методиці "Роттердам+", так само як і в системі розрахунку оптової ринкової ціни для енергетичного ринку України. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус ще раніше подавав в суд, вимагаючи скасувати формулу "Роттердам+". Через рік, коли місцеві суди відмовилися задовольняти його позов, Герус спробував знову. Але Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, який визнав правомірним формування тарифів на вугілля за формулою.

"Довести, що були там якісь порушення в методиці або за розрахунком самої ОРЦ, вони не зможуть. Я взагалі не розумію, на підставі чого можна вимагати скасування прогнозної ОРЦ. Вони кажуть, що "Роттердам+" — це погано. І якщо вони подали в суд, виходячи з цього, зобов'язані довести суду, що методика погана. А вони вже програли суди за методикою. Ну, що тут сказати? У них своє завдання — вони політики", — резюмував Корольчук.

На думку експертів, якщо і можуть бути претензії, то лише у питанні термінів. Дійсно, згідно з регламентом, таке рішення Нацкомісії повинно прийматися не менш, ніж за 10 днів до набрання чинності нових тарифів в силу, тобто не пізніше 21 грудня. Однак експерти припускають, що порушення комісією термінів було вимушеним, оскільки регулятор не міг самостійно вирішити проблему відновлення кворуму, та постанову було прийнято, як тільки це стало можливим, адже іншого виходу у комісії не було.

Якщо теоретично припустити, що на основі цього суд погодиться скасувати грудневе рішення Нацкомісії, ринок електроенергетики чекає катастрофа. За словами Корольчука, насправді тарифів взагалі не буде. Державна теплова генерація просто припинить закупівлю вугілля, зупиняться взаєморозрахунки. Через пару тижнів система встане через кризу неплатежів. Саме тому в кінці 2017 року екстрено вирішувалася проблема кворуму в комісії.

"Депутати, які подали позов, не розуміють, що якщо теоретично суд скаже - "так, давайте скасуємо це все" — це обнулення всіх процесів. А у нас все інше - показники не 2017 року, а реальні — інфляція, зарплати, вартість енергоресурсів. Все зросло. Але вони роблять вигляд, що цього не розуміють, а може хтось справді не розуміє, так як дуже далекий від економіки і енергетики", — говорить Корольчук.

Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев упевнений, що позов "дванадцяти" практично не має шансів на успіх. У будь-якому випадку, вся ця історія формулою "Роттердам+" не загрожує.

"Немає ніяких юридичних підстав, які дозволяють в чомусь звинуватити керівництво НКРЕКП. Коли затверджувалася ця методика, вона була узгоджена з низкою центральних органів виконавчої влади, починаючи від Антимонопольного комітету і закінчуючи Державною регуляторної службою. Все це повинно було пройти відповідні процедури узгодження. І зрозуміло, що у тодішнього керівництва НКРЕКП є відповідні листи, в яких профільні міністерства і відомства говорять про відсутність заперечень щодо запровадження цієї методики. Тому говорити про якусь особисту зацікавленість керівництва саме одного органу, що приймав це рішення, на мій погляд, немає ніяких підстав. Відповідно і загроз для "Роттердам+" я не бачу", — переконаний експерт.