На наймасштабнішій за всю історію України закупівлі "швидких" встигли пропіаритися відразу 2 міністра охорони здоров'я Раїса Богатирьова, при якій були закуплені машини, і Олег Мусій, під керівництвом якого автомобілі були прийняті.
Максим Шпаченко, Владислава Козак, "Агентство журналістських досліджень", спеціально для РБК-Україна
На наймасштабнішій за всю історію України закупівлі "швидких" встигли пропіаритися відразу 2 міністра охорони здоров'я Раїса Богатирьова, при якій були закуплені машини, і Олег Мусій, під керівництвом якого автомобілі були прийняті. Належність міністрів до ворогуючих політичних таборів не завадила чиновникам ввести в експлуатацію автомобілі, що представляють загрозу для життя лікарів і пацієнтів.
Протягом всієї закупівлі чиновники з МОЗ стверджували, що всі автомобілі, що купуються - найкращої якості, зроблені згідно з існуючими стандартами, а встановлене обладнання від відомих європейських виробників. Однак, як з'ясувалося, до якості автомобілів у лікарів з'явилася низка питань.
У всіх автомобілях НВО "Практика" встановлені незареєстровані пристрої для нагрівання розчинів для вливання до температури (37±2)°С.
У списку обладнання, встановленого на нових автомобілях екстреної медичної допомоги у НВО "Практика" у графі "Назва обладнання" значиться наступне "Входить до складу оснащення салону автомобіля швидкої допомоги".
Відразу відзначимо, що все, що використовується для інвазивних методів (передбачають проникнення в тіло пацієнта) повинно мати не тільки сертифікат якості, але і свідоцтво про державну реєстрацію МОЗ. ГО "Агентство журналістських досліджень" (АЖД) звернулося до Державної служби лікарських засобів України (проводить держреєстрацію лікарських засобів та виробів медпризначення) з проханням підтвердити, що пристрій для нагрівання розчинів з назвою "Входить до складу оснащення салону автомобіля швидкої допомоги" виробництва НВО "Практика" має свідоцтво про держреєстрацію.
Незважаючи на те, що Держлікслужба раніше самостійно відповідала на всі запити АЖД (у тому числі аналогічні), саме за цим листом вона звернувся до ДП "Політехмед" (це державне підприємство підтверджує відповідність автомобілів чинному законодавству та стандартам). Наводимо витяг з відповіді за підписом директора підприємства Ростислава Картавцева:
"У відповідності з вимогами ДСТУ 7032:2009 салон автомобілів швидкої медичної допомоги (далі АСМП) повинен бути оснащений спеціальним медичним обладнанням, у тому числі окреме обладнання може бути безпосередньо вбудовано у медичному салоні при переобладнанні базового автомобіля. В АСМП типу і типу З виробництва НВО "Практика", які розроблені на базі Peugeot Вохег, але належним чином зареєстровані, застосовано пристрій для нагрівання розчинів до температури (37±2)°С, яке входить до складу переобладнання АСМП, тобто воно жорстко закріплено на спеціальному місці медичного салону і є його невід'ємною частиною.
Призначення пристрою, його технічні характеристики і використання повністю викладені в керівництві з експлуатації АСМП. Окремого свідоцтва про державну реєстрацію щодо вищезгаданого пристрою не потрібно".
Дивує не стільки відповідь, скільки те, а чому керівництво НВО "Практика" вирішило встановити тільки нагрівачі для розчинів "кустарного виробництва", спрятавши це під процедуру переобладнання. Адже майже все обладнання в автомобілі "швидкої" має жорстке кріплення, а, значить, виходячи з логіки керівництва ДП "Політехмед", не потребує держреєстрації! Дефібрилятори, носилки, монітори, електрокардіографи - все це можна було назвати "Входить до складу оснащення салону автомобіля швидкої допомоги" і замість дорогих позицій поставити навіть несертифікований обладнання з країн третього світу. Очевидно, що така комплектація спричинила би скандал, а ось пристрої для нагрівання розчинів у кількості 1159 штук повинні були пройти непомітно.
Інші виробники не зважилися на схему НВО "Практика". У ТОВ "Сіті транспорт груп" було заявлено пристрій для нагріву виробництва ТОВ "Дніпропетровський автобусний завод", ТОВ "Автоспецпром" - Bicaksilar Tibbi Cihazlar Sanayi ve Ticaret A.S. (Туреччина), ТОВ "Глобал Автогруп" - ТОВ "ТахатАкси" (Білорусь). І тільки НВО "Практика", яке виграло найбільше лотів, вирішило заробити на обладнанні, що не має свідоцтва про державну реєстрацію в Моз.
Система вливання, яка дає можливість використовувати рідину, підігріту до температури крові (37±2)°З, обов'язкове в автомобілях і З класу згідно ДСТУ 7032:2009 України. Доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Сергій Дубров розповідає, що використання неякісного пристрої для нагріву рідин може призвести до катастрофічних наслідків. "Важливо щоб розчин мав температуру (37±2)°с. Якщо ввести не тієї температури розчин, у пацієнта можуть посилитися спазми судин або шоковий стан. Може статися периферична циркуляція крові і, як результат, рефлекторна зупинка серця", - говорить Сергій Дубров.
Пристрій для нагрівання використовується у випадках, коли у людини знижена температура тіла і для того, щоб боротися з гіпотермією (переохолодження), яка може стати причиною зупинки серця. Підігріта рідина дає можливість більш якісно надати медичну допомогу. Самостійної терапевтичної ролі розчин не несе, тільки в комплексі з лікуванням. Розчин повинен мати потрібну температуру при вході в саму вену, адже протікаючи по тонкій трубці, він може охолоджуватися.
"Якщо влити розчин холодним, то пацієнт буде охолоджуватися. Якщо у людини переохолодження і йому додатково влити холодну рідину, то ефекту від реанімації взагалі не буде. Якщо ж це травма або втрата крові і охолодити хворого розчином, то можливий механізм розвитку ускладнень у пізньому періоді. Результат подальшої операції і лікування буде залежати. Вливання дуже гарячого розчину буде причиною згортання крові, що тягне за собою утворення тромбів і летальний результат", - розповідає голова правління ГО "Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги" Віталій Крилюк.
До речі, стаціонарні кисневі балони у НВО "Практика" теж власного виробництва під назвою "Входить до складу оснащення салону автомобіля швидкої допомоги". Однак, згідно з чинним нормативно-правовим актам, держреєстрація не обов'язкова для кисневих балонів, а для медичного кисню. І це після того, як небезпека балонів була продемонстрована на всю країну 18 січня 2010 року, коли в лікарні № 7 р. Луганська вибух кисневого балона забрав життя 16 людей. Чиновники Держлікслужби зобов'язують виробників проводити держреєстрацію самих автомобілів, як медичних виробів (корупційний механізм для блокування небажаних виробників), але на особливо важливі вироби та обладнання навіть не звертають увагу.
Але і це ще не повний список загроз пацієнтам "швидких", які за дивним причин пройшли тільки з позитивними відгуками у керівництва Моз україни та ДП "Політехмед". 103 автомобілях виробництва ІП "АІС-Столиця" встановлені ліжок, які можна назвати тумбочками "смерті". Зліва від узголів'ї пацієнта знаходиться тумбочка, в яку члени бригади можуть складати речі, прилади, витратні матеріали, сходові шини. Головною особливістю цих тумбочок є те, що у них немає замка або кріплення, а це означає, що в разі ДТП, якщо машина впаде на бік або перевернеться, все вміст тумбочки полетить в голову пацієнта і медперсонал.
"При різкому гальмуванні або ДТП предмети, які не закріплені, можуть серйозно травмувати пасажирів. Предмет, який за інерцією падає з великою швидкістю, може завдати черепно-мозкову травму, струс головного мозку або навіть перелом кістки. По суті, не закріплені предмети в салоні автомобіля при ДТП перетворюються у снаряд, який може не тільки травмувати, але і вбити пасажирів. А для пацієнтів ризик ще вище, адже вони можуть знаходитися в несвідомому стані", - розповідає лікар невідкладних станів Руслан Солтисюк.
Залишаються проблемою і гучні сидіння в автомобілях НВО "Практика". Згідно ДСТУ ні до чого не підкопаєшся. Однак принцип розміщення сидінь не підлягає логіці. Бічні сидіння в розкритому положенні розташовані впритул до носилок. Таким чином, лікар зможе сидіти повернений тільки по ходу руху, а не до пацієнта. Або ж максимально розкидати ноги по ширині, що під час руху автомобіля несе ризики. Лікарі та медпрацівники запевняють, що навіть під час руху їм потрібен повний контроль над пацієнтом. При можливому ДТП таке положення ніг може бути особливо травмоопасним для медперсоналу.
Втім, жодна з запропонованих сидінь у переможців тендеру не забезпечує усі потреби фельдшера чи лікаря при роботі з пацієнтом. Приміром, якщо фельдшеру потрібно проводити маніпуляції з ногами пацієнта, то йому треба встати із сидіння, адже воно вмонтоване в підлогу. У деяких європейських країнах в машинах "швидкої" з допомогою спеціального важеля сидіння можна поздовжньо переміщати по всьому салону вздовж стінки від голови до ніг, не втрачаючи час і, залишаючись в зручному положенні.
Всі ці факти вказують на те, що нинішній ДСТУ не ідеальний, а сподіватися на свідомість виробників і зовсім не варто. І це при тому, що Моз, проводячи закупівлю "швидких" одним тендером, віддає виробникам надприбутки, позбавляючи себе можливості заощадити державні гроші.
Створення автомобіля екстреної медичної допомоги складається з трьох етапів. Перший - це закупівля шасі, другий - закупівля потрібного обладнання, третій - встановлення обладнання і переобладнання шасі під "швидку". І замість того, щоб самостійно визначати шасі, устаткування і вартість переобладнання, Моз делегує свої права на проведення держзакупівель підприємцям, не здатним створити безпечний автомобіль.
Така схема веде не тільки до втрати якості автомобілів і загрозу для життя пацієнтів, але і до серйозних фінансових втрат. Спробуємо порахувати втрати держави на закупівлю автомобілів "швидкої".
Відомо, що вартість автомобіля В-класу на момент проведення тендеру становила близько 650 тис. грн. Після зміни влади в країні, представники дилера Peugeot "Віді Авеню" заявили про те, що на них чинився тиск керівництва Міністерства доходів і зборів і вони були змушені прибрати націнку на свої автомобілі. НВО "Практика" дилер продав Peugeot Boxer за ціною 205 400 грн. за 1 одиницю.
Припустимо, що використовуючи прозорі схеми і самостійно проводячи закупівлі, держава не використала б такі драконівські методи і ціна за 1 машину склала б 215 000 грн.
Нам відома ще одна фіксована цифра, з якої складається кінцева вартість автомобіля. Ще в вересні 2013 року на презентації автомобілів в Моз, виробники озвучували свої виробничі потужності і вартість переобладнання автомобіля. "Віді Автогруп" заявляло близько 160 тис. грн. за переобладнання автомобіля в В-клас, ТОВ "Автоспецпром" - близько 180 тис. грн., НВО "Практика" - не менше 250 тис. грн. Якби Моз окремо проводив би тендер на переобладнання автомобілів, то він би вибрав компанію з найкращою ціною. Візьмемо, середню ціну, яку пропонує ТОВ "Автоспецпром" - 180 тис. грн.
Тепер вартість обладнання. Один з найбільш складних і непрозорих етапів створення "швидкої". Справа в тому, що на таких величезних обсягах, постачальники обладнання не тільки б'ються між собою за ласий шматок бюджетних грошей, але і дають знижки, які можуть перевищувати 50% від прайсової вартості. Нам відомо, що у всіх виробників обладнання приблизно одного класу, тому візьмемо цифру того виробника, який витратив менше всіх. "Віді Автогруп" витратив би на закупівлю обладнання близько 275 тис. грн., ТОВ "Автоспецпром" - 255 тис. грн., а НВО "Практика" - близько 195 тис. грн.
Підсумовуємо роботи і отримуємо вартість одного автомобіля В-класу в розмірі 590 тис. грн. Таким чином, за мінімальними розрахунками, Моз переплачував (а правильніше сказати бездумно витрачав бюджетні кошти) 10%.
Тим не менш, від порочної практики неефективного використання державних коштів у Моз відходити не збираються. Джерела кажуть, що якщо тендер на закупівлю нових автомобілів "швидкої" і буде проводитися в наступному році, то тільки за старою схемою, де один виробник, набиваючи кишені надприбутком, зможе поставити державі сотні автомобілів швидкої допомоги небезпечних для життя пацієнтів і лікарів. Але це давно нікого не турбує. Адже поки існує дефіцит машин, бригади раді будь-яким надходженнями. А темпи оновлення автопарку "швидких" такі, що станції швидкої допомоги будуть завжди жити в такому дефіциті, сподіваючись, що у наступному році можна буде поміняти хоч кілька машин.
Довідка: Після того як всі "швидкі" відправили по областях, кількість автомобілів віком до 5 років становить близько 2700 одиниць. До масштабної закупівлі кількість санітарних автомобілів становило 3389 одиниць транспорту, з яких 761 - потребувала капітального ремонту. Ще 769 машин повинні були бути списані. Таким чином, забезпеченість України автомобілями швидкої допомоги становить близько 60%, при цьому дефіцит автомобілів становить 1861 одиницю санітарного транспорту.