"Нормандські" надії: як переговори по Донбасу оцінюють в ЄС

Незабаром заплановано черговий раунд консультацій Нормандської четвірки на рівні радників. Але розраховувати на зустріч лідерів поки передчасно. Що думають про переговори по Донбасу в Європейському союзі – в матеріалі РБК-Україна.

Зустріч радників голів Нормандської четвірки пройшла в першій половині вересня в Берліні. Українську сторону представляв голова Офісу президента Андрій Єрмак, РФ – заступник глави Адміністрації президента Дмитро Козак, французьку сторону – радник президента Еммануель Бонн, Німеччину – радник канцлера Ян Хеккер.

Також на консультаціях були присутні представники ОБСЄ Хайді Грау і Яшар Халіт Чевік. За підсумками переговорів сторони оголосили, що не досягли "прориву", але обговорили продовження режиму тиші та вчергове погодили обмін полоненими.

При цьому дилема мінських і нормандських переговорів нікуди не поділася. Вимоги Росії провести вибори на окупованих територіях Україна зустрічає відсіччю. І так по колу. Якоюсь мірою такий статус-кво став своєрідною "зоною комфорту". Переговорний процес по Донбасу ніби являє собою плаский розмічений простір для дипломатичних маневрів, які до того ж легко передбачувані.

Німецький політолог, керівник Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса Роланд Фройденштайн у розмові з РБК-Україна зазначив, що Німеччина ототожнює себе з Мінськими домовленостями, так як є одним з головних архітекторів "Мінська-2". Тому позиція Берліна буде жорсткою і відданою існуючому формату. Водночас у німців немає ілюзій щодо цих переговорів, говорить експерт.

"Навіть люди, які переконані в користі "Мінська" все ж вважають, що це тільки перший крок, навіть Франк-Вальтер Штайнмайєр, один з тих, хто створив "Мінськ-2" – навіть він каже, що домовленості не ідеальні і це тільки перший крок. Фундаментальна проблема в тому, що Росія в цих переговорах займає позицію нейтральної сторони, а не агресора", – сказав Фройденштайн.

План "Б"

"Насправді альтернативи чим замінити "Мінськ-2" – нема. Ні у кого", – продовжив Фройденштайн.

Французький політолог Сиріл Брет в коментарі РБК-Україна підкреслив, що блокуючі точки можуть бути подолані за участю Високого представника ЄС Жозепа Борреля. Оскільки він користується повагою і в Москві, і водночас прихильний позиції щодо територіальної цілісності України.

"Боррель заслуговує довіри у тому, що може досягти конкретних результатів", – вважає Брет.

Політолог каже, що в кінці 2020 року може бути розглянута нова французько-німецька ініціатива з відновлення переговорів під час головування Німеччини в Раді ЄС. Брет підкреслює, що Франція дотримується збалансованого підходу, намагаючись і підтримувати суверенітет України, і відстоювати необхідність діалогу з Кремлем. Але деякі французькі експерти переконані, що ситуація зайшла в глухий кут.

В коментарі РБК-Україна французький політолог, дослідник політичних процесів в Україні Олександра Гужон пояснила, що за п'ять років переговорного процесу сторони звикли один до одного. Всі знають як працювати по наміченій траєкторії і щось змінити буде дуже складно.

При цьому, на початку своєї каденції ідеї про те, як оновити переговорний процес, озвучував президент України Володимир Зеленський. Тоді новообраний лідер запропонував залучити до "Нормандського формату" нового учасника – США.

До переговорів по Донбасу пропонували підключити США, але Росія проти (фото: kremlin.ru)

На думку Фройденштайна, зараз це можливо, як ніколи. Залишилася справа за малим – дочекатися результатів американських виборів.

"Це чудова ідея і якщо Байден переможе, це може статися, але Росія цього так просто не прийме. Тиск на Росію має зростати і тоді стан речей може змінитися. Так, після виборів в Америці", – пояснив німецький політолог.

Гужон, у свою чергу, додала, що така ініціатива Зеленського просувалася українською стороною на Заході недостатньо. При тому, що український лідер багато говорив про це всередині своєї країни, в Німеччину і Францію про це доходили лише відголоски.

"Схоже, Зеленський забув про свою ідею з США. Але, з іншого боку, переконати в цьому інших партнерів – теж нелегко", – сказала Гужон.

Гужон також не виключає і той варіант, що пропозиції залучити до переговорів США – були заблоковані "нормандськими" партнерами. "Тому, що консультації проходять непрозоро і дуже закрито", – зазначила експерт.

Олександра Гужон переконана, що проти змін у форматі – не тільки Росія. "І Франція, і Німеччина могли блокувати їх через те, що немає впевненості, що цей крок щось змінить. Якщо з'явиться новий учасник переговорів – доведеться все змінювати. Доведеться шукати новий шлях. Це дуже складно. Тому може ця ідея не так вже й хороша", – вважає Гужон.

"До сьогоднішнього дня філософія Нормандського саміту була: збиратися і розмовляти. І ці розмови самі по собі ніби символізували якийсь успіх. І схоже, що ми будемо продовжувати цю філософію", – сказав німецький експерт Фройденштайн.

У той час, поки в Німеччині не поділяють оптимізм Банкової щодо швидкої зустрічі лідерів Нормандської четвірки, в Парижі прораховують, які ще питання лідери Нормандії могли б обговорити. І перелік цих питань може бути набагато ширше, ніж агресія Росії проти України. Таким чином, вважає Брет, проведення саміту вигідно сторонам, щоб вирішити й інші проблеми.

"Росія може використовувати саміт, щоб подолати нинішню кризу в Білорусі, Німеччина – просувати своє головування в Раді ЄС, Україна – рухатися до миру, а Франція – формувати концепцію європейської оборони", – пояснив Брет.

Час можливостей

При тому, що амплітуда переговорного процесу залишається незмінною, сама політична перспектива незабаром може змінитися.

Президент французької організації "Україна в Європі" (Париж) Володимир Посельський пояснив в коментарі РБК-Україна, що, як і раніше, позиція Франції та Німеччини залишиться єдиною і узгодженою. При цьому, за його словами, якщо раніше дипломатичний союз двох країн був орієнтований швидше на діалог з Росією, то після отруєння опозиційного політика РФ Олексія Навального Німеччина відмовиться від тісних зв'язків з Кремлем. Принаймні на найближчий час. І цей приклад наслідуватимуть в Парижі.

Разом з тим лакмусовим папірцем серйозності заяв Бундестагу повинен стати проект "Північний потік-2". Саме за його долею можна прогнозувати і реальні відношення між Росією і ФРН. Попри те, що проект в будь-якому випадку завершать, вважає Посельський, сьогоднішні обставини можуть виявитися умовною перевагою в часі для України.

"Макрон переконаний європеєць і франко-німецький мотор для нього грає величезну роль. Він дуже довіряє Меркель і будь-яка ініціатива Макрона буде в першу чергу узгоджена з нею. Мало шансів, що він щось запропонує за спиною України та Німеччини. І те, що зараз сталося з Навальним, змінює перспективу діалогу", – зазначив Посельський.

Отруєння Навального вплинуло на відносини Німеччини та Росії (фото: facebook.com/navalny)

Експерт додав, що водночас французів нібито дратують прагнення української влади "переграти" Мінські домовленості. За його словами, вимогу отримати контроль над кордоном до виборів на Донбасі у Франції сприймають так, що "Україна виконує тільки те, що їй вигідно".

"Французи – легалісти. Вони виходять з того, що якщо щось записано, домовлено – це треба виконувати", – упевнений експерт.

Фройденштайн додав, що ситуація з Навальним структурно змінить політичні процеси, від яких залежать і переговори по Донбасу. Німецький політолог переконаний, що обставини, які склалися, сприяють тому, щоби продовжувати санкційну політику. За його словами, колишні відносини Берліна і Москви повернуться до вихідної точки нескоро – бо історія з Навальним стала останньою краплею. І це влучний момент для консолідованої позиції ЄС.

"Захід повинен хоча б продовжувати санкції у тому випадку, якщо Росія не виконує свої зобов'язання. Також я вважаю, що Україні потрібно надати більш витончене озброєння для захисту від Росії. Але це можливо лише в рамках двосторонніх проектів. Ви повинні намагатися шукати підтримку з боку Польщі та Балтійських країн. Але санкції – це той крок, на який повинен піти Захід", – сказав Фройденштайн.

Схоже, що формат мирних переговорів по Донбасу в осяжному майбутньому залишиться колишнім, але Україна може спробувати винести користь з нових обставин. Тим більше, що річниця паризького саміту Нормандської четвірки все ближче. А саме цей часовий маркер президент Зеленський не раз називав в контексті вибору подальшої стратегії України стосовно її окупованих територій.