... В котрий раз зустрічаються глави МЗС України, Німеччини, Франції та Росії. У Берліні вони знову обговорили втілення останніх Мінських угод.
... В котрий раз зустрічаються глави МЗС України, Німеччини, Франції та Росії. У Берліні вони знову обговорили втілення останніх Мінських угод.
Втім, цілком очевидно, що такий формат переговорів себе практично вичерпав. Тому найяскравіша ілюстрація і Мінськ-1 і Мінськ-2. Можливо, найближчим часом ми станемо свідками нових переговорів і нових, вже більш чітких і детальних меморандумів, можливо, і зміни формату переговорів.
При підготовці Мінських угод до них підходили явно як до проміжних. Документи ці настільки загальні, що в будь-який момент інша сторона може виступати з заявами, що опонент все порушив. Очікувалося, що потім будуть вноситися зміни/доповнення...
Формальною основною метою меморандумів був початок діалогу та процесу припинення бойових дій - щоб згодом вийти на остаточний меморандум, який конкретно закріплює остаточні позиції. Але в реальності це виявилося імітацією серйозного діалогу. А головною проблемою Європи і її головних фігурантів у переговорному процесі (Німеччини та Франції) стала відсутність політичної волі впливати на Росію.
Змінити ситуацію може тільки зміна формату переговорів. Найбільш дієвим видається Женевський формат - за участю України, Росії, США та ЄС, як і починалися переговори по врегулюванню конфлікту на Донбасі. Але пізніше була сформована контактна група з представників України, Росії та ОБСЄ, результатом зустрічей яких став Мінськ-1.
І це недаремно, бо тільки спільними зусиллями США і Європи можна виробити жорсткі та дієві механізми проти Кремля. МЗС Польщі вже активно наполягає саме на Женевському форматі. Дивує, що офіційний Київ, не дуже-то і наполягає на поверненні Женевського формату...
При цьому постійно існує ризик, що Європа все одно тою чи іншою мірою буде підігравати РФ і нав'язувати під виглядом миротворчості Україні кремлівські сценарії. Мінськ-2 - найкраще тому підтвердження. Росія не вивела війська, сепаратисти не роззброїлися, контроль над кордоном не перейшов до України. А від Києва продовжують вимагати "особливого статусу" для Донбасу, соціальних виплат, амністії і т. д.
Тому єдиним зримим результатом "нормандської четвірки" можна вважати тільки рішення ЄСПЛ, який відклав ще на півроку розгляд позову України до Росії. Що це, як не чергове потурання агресії?