Колишній соратник Віктора Януковича знову опинився під прицілом правоохоронних органів. Екс-глава Мінекології часів минулої влади Микола Злочевський і власник одного з найбільших видобувних холдингів Burisma Group став фігурантом кримінальної справи. Як відомо, ця людина потрапила до парламенту ще 2002 року за списками партії СДПУ (о) Віктора Медведчука. Потім він перейшов у Партію регіонів, де його найближчим товаришем був Андрій Клюєв, одіозний функціонер часів Януковича. В роки "регіональної" влади Злочевський очолював Міністерство екології, яке відає, в тому числі, видачею ліцензій на користування українськими надрами. Що відбувалося в цій сфері при Януковичі – легко собі уявити. Але після Майдану Злочевський до відповідальності притягнутий не був, кримінальні справи проти його фірм то відкривалися, то закривалися. Наразі ж правоохоронці зайнялися новим епізодом - компанія "Інфокс", власником якої також є Злочевський, розплачується за угоду з Сергієм Курченком.
У січні 2017 року прес-служба компанії Burisma Group заявила про закриття всіх процесуальних і судових дій в країні відносно президента групи Миколи Злочевського та операційних компаній групи. Але вже в листопаді 2017 року Департамент ГПУ з розслідування особливо тяжких справ клопотав про отримання доступу до документів у справі в центральному офісі Нацбанку та його управлінні в Харківській області.
У центрі розслідування виявилася компанія "Інфокс". Основним засновником з часткою 99,6% є Микола Злочевський. Другим співвласником компанії є ТОВ "Діамант спіріт Україна". Про причетність компанії "Інфокс" до групи Burisma екс-міністра екології Миколи Злочевського заявляв і Антимонопольний комітет.
Слідство цікавить весь ланцюжок зміни власників Херсонських нафтогавані та нафтобази. З моменту, коли обидва підприємства пішли під санацію і до моменту продажу їх структур, які пов'язують із збіглим олігархом Сергієм Курченком.
Оціночна вартість цих активів значно коливалась. При проведенні санації вони оцінювалися в 9 млн. грн., потім при продажу Курченку вже менш, ніж в 3 млн. А потім тільки нафтобаза стала заставою по кредиту в 800 млн. грн, тому прокуратуру цікавить процес санації, коли обидва об'єкти перейшли у власність Миколи Злочевського, продаж їх структурам Сергія Курченка та внесення нафтобази, як забезпечення за кредитом, виданим банку младоолігарха.
Сам же Херсонський термінал дозволяє щорічно здійснювати перевалку 1 млн. т. нафти і нафтопродуктів, а також приймати танкери дедвейтом до 10 тис. т. Перевалка періодично фігурувала в скандалах, пов'язаних з контрабандою нафтопродуктів. Найгучніші з них були пов'язані з прізвищем Курченко, який купив термінал і нафтобазу менш, ніж за 3 млн. грн. Хоча за оцінками українських ЗМІ, реальна сума угоди могла бути в діапазоні 120-200 млн. дол.
На думку слідчих прокуратури, посадові особи ТОВ "Інфокс" разом з невстановленими досудовим слідством особами заволоділи майном Херсонської нафтобази та однойменної нафтогавані.
Санація "Херсоннафтепродукта", первісного власника активів, пішла врозріз з рішенням господарського суду Херсонської області. Компанією-санатором повинна була стати ТОВ "Херсоннафтопереробка".
Замість цього було створено ТОВ "Херсонські нафтопродукти" зі статутним фондом 38 млн. грн. Статутний капітал цієї компанії був наповнений двома компаніями: "Херсоннафтопродукт" і "Інфокс". Перша – у вересні 2003 внесла власні активи нафтобазу, нафтогавань і АЗС, друга - грошові кошти.
Основні активи "Херсоннефтепродукта" були оцінені в 9,2 млн. грн. Компанія ж Миколи Злочевського повинна була внести близько 29 млн. грн. В результаті частка компанії "Інфокс" в статутному капіталі склала 76%. Це, на думку слідства, дало Миколі Злочевському можливість контролювати дії новоствореного підприємства і його власність.
Як з'ясувалося в ході досудового розслідування, компанія "Інфокс" не виконала свої зобов'язання і внесла лише 30% від зазначеної суми коштів. На думку прокуратури, це означає, що компанія "Інфокс" не мала права розпоряджатися майном "Херсоннафтепродукта". Так як внесені 8,7 млн. грн. складали навіть менше оцінної вартості активів нафтоперевалки, нафтобази та АЗС.
Через місяць, у жовтні 2003 року, "Інфокс" здійснило продаж активів. Угода була здійснена між двома компаніями, які підконтрольні компанії Миколи Злочевського. Таким чином, 76% в статутному капіталі "Херсонські нафтопродукти" перейшли у власність афілійованої компанії "Укрспецтранс".
Остання стала продавцем перевалки та нафтогавані "Всеукраїнського промисловому союзу" в грудні 2010 року, коли був договір купівлі-продажу. Сам "Союз" на той момент належав двом компаніям: "Діамант Спіріт Ураїна" (25%), "Остро" (75%). Остання була заснована Vestorgia Holdings, записана на віргінську Kisaliano Holding.
Контроль в "Діамант Спіріт Ураїна" належав Stemp Leasing, яка вела двом кіпрським компаніям S. I. Cylawservice та S. I. Cylaw Services. Вони ж заснували компанію Empson, якій належали 99% Одеського НПЗ.
І "Всеукраїнський промисловий союз", і Vestorgia Holdings і багато інших учасників даної угоди фігурують в вироку Подільського районного суду міста Києва по справі про спецконфіскацію. У тексті рішення міститься досить вичерпний список як українських, так і зарубіжних компаній, які брали участь у схемах і махінаціях Сергія Курченка.
На початку листопада "Реал Банк" звернувся в управління НБУ в Харківській області за стабілізаційним кредитом для підтримки ліквідності. Кошти були надані шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 800 млн. грн. на термін до 1 листопада 2015 року.
В якості забезпечення за кредитним договором виступила Херсонська нафтобаза. Вона була власністю "Всеукраїнського промислового союзу", який так само був власником значної участі в ТОВ "Реал Банк".
Фактично, тільки одна нерухомість нафтобази була оцінена більш ніж в 800 млн. грн. і була заставою за кредитом, виданим банком. "Всеукраїнський промисловий союз" був поручителем по кредиту. Пізніше, за рішенням Господарського суду Києва, застава повинна була перейти у власність управління НБУ в Харківський області, так як "Реал Банк" не виконав свої зобов'язання за кредитом.
Як вдалося з'ясувати слідству, в ході отримання доступу до документів приватного нотаріуса в жовтні 2017 року, "Всеукраїнський промисловий союз" придбав Херсонську нафтобазу і Херсонську нафтогавань за 2 млн. і 835 тис. грн.
На підставі цих документів у ГПУ вважають, що є всі підстави вважати, що під час укладання договору про надання стабілізаційного кредиту "Реал Банку" вартість заставного майна була істотно завищена. Національний банк України так і не зміг отримати дану заставу по стабкредиту.
У квітні 2014 року Печерський райсуд Києва у якості запобіжного заходу наклав арешт на нерухомість ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" і заблокував можливість для реалізації цього майна на аукціоні.
Потім в кінці листопада 2014 року Господарський суд Києва задовольнив позов Національного банку і стягнув за борги за іпотечним кредитом майно Херсонського нафтоперевалочного комплексу, що належав структурам групи СЄПЕК олігарха Сергія Курченка.
Тяганина за заставу тривала до квітня 2017 року, коли Вищий господарський суд відмовив Національному банку у скасуванні арешту нафтобази в Херсоні, яка належала бізнесмену-втікачу Сергію Курченку, яка виступала заставою зпо стабілізаційному кредиту, виділеному ліквідованому "Реал-банку".
Це рішення суду позбавило Нацбанк можливості реалізувати цей об'єкт приватним власникам. Арешт цього майна є автоматичним продовженням державного управління на перевалочному комплексі. Сам комплекс, згідно з рішенням Приморського суду Одеси, знаходиться в управлінні ДП "ПОНП".
Збереження арешту майна Херсонського терміналу продовжить державне управління перевалочним комплексом. Вищий господарський суд остаточно відмовив Нацбанку в праві розпоряджатися заставним майном херсонського терміналу до зняття арешту.
У 2014 році Херсонська перевалка фігурувала в іншому гучному скандалі. Правоохоронні органи вилучили близько 10 тис. тонн бензину лише у Херсоні, а так само близько 160 тис. тонн нафти і нафтопродуктів на Одеському НПЗ і нафтобазі у Василькові. На момент арешту вартість арештованого майна оцінювалася в 1,5 млрд. грн.
Як повідомляли українські ЗМІ, обидві нафтобази у Василькові та Херсоні, а також Одеський НПЗ, де знаходилися нафтопродукти, були захоплені батальйоном територіальної оборони "Київ", що знаходиться в підпорядкуванні МВС, очолюваного одним із лідерів "Народного фронту" Арсеном Аваковим.
А паливо було передано для реалізації ДП "Укртранснафтопродукт". Директором держпідприємства був призначений Володимир Гаврилов, якого пов'язували з "Народним фронтом". Реалізація нафтопродуктів проводилася через групу компаній "Фактор" бізнесмена Сергія Тищенка.
30 жовтня 2017 р. Київський райсуд Одеси з другої спроби провів спеціальну конфіскацію 97 тис. т нафтопродуктів, заарештованих в 2014 р. по справі Сергія Курченка і реалізованих держпідприємством "Укртранснафтопродукт". За рішенням суду, держава може отримати 102 млн грн, які залишилися від продажу палива на рахунках "Укртранснафтопродукту" в ліквідованому "Фортуна-Банк".
Екс-міністр уряду Азарова Микола Злочевський в останні роки зосередився на видобутку вуглеводнів. Підконтрольна йому Burisma Holdings володіє українськими видобувними компаніями "Еско-Північ", "Парі", "Перша українська нафтогазова компанія" і "Алдеа". У листопаді 2017 року холдинг придбав компанію "Надрагазвидобування".
У портфелі Burisma також дозволи на розробку родовищ у Дніпровсько-Донецькому, Карпатському та Азово-Кубанському басейнах. 99% видобутку припадає на природний газ. Сукупний обсяг видобутку природного газу в 2016 р. склав більше 1 млрд. куб. м.
І хоча операціям, про які йде мова в даному розслідуванні, вже більше десятка років, минуле не відпускає видобувний холдинг Миколи Злочевського. Зусилля по створенню іміджу легальної компанії можуть зійти нанівець.
У наглядовій раді Burisma Holdings перебувають син екс-віце-президента США Джозефа Байдена і Олександр Кваснєвський. А ключова компанія холдингу фігурує поруч з такими одіозними персонажами як Курченко, а її власник і засновник може стати розмінною фігурою в показоій справі про спецконфіскацію коштів і активів режиму Януковича.