Президенти США і Росії Джо Байден і Володимир Путін через тиждень, 16 червня, проведуть двосторонню зустріч у Женеві. Про те, чого варто чекати Україні, в яких умовах готується саміт і про що можуть говорити глави держав – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Джо Байден сьогодні, 9 червня, відправиться в свою першу закордонну подорож на президентській посаді – в Європу. Він повинен провести зустріч з британським прем'єром Борисом Джонсоном, взяти участь у самітах "Великої сімки" і НАТО, першому з 2014 року саміті США-Євросоюз, а під самий кінець візиту призначені його двосторонні переговори з російським президентом Володимиром Путіним.
Програма поїздки не дарма вибудувана саме так, як пояснив сам Байден в колонці для The Washington Post. Зустріч із російським візаві, за його словами, пройде "після дискусій високого рівня з друзями, партнерами і союзниками, які дивляться на світ так само, як і США".
Це відображає одну з ключових ліній зовнішньої політики президента США –відновлення єдності Заходу перед лицем загроз з боку РФ і Китаю, яка давала багато тріщин за часів президентства Дональда Трампа.
Попередня зустріч Байдена з Путіним відбулася десять років тому. У 2011 році вони обидва займали інші посади: Байден – віце-президента, а Путін – глави уряду РФ. Тоді американська адміністрація Барака Обами ще намагалася дотримуватися політики "перезавантаження" у відносинах США і РФ, розпочатої в 2009 році. А Байден під час свого візиту до Москви оптимістично оцінював її підсумки і перспективи – наприклад, можливість створення Росією і НАТО спільної системи протиракетної оборони.
Тепер же – після всього, що сталося з 2014 року, в першу чергу агресії РФ проти України – про подібного роду проекти не може бути й мови. Як відзначає The New York Times, майбутній двосторонній саміт пройде "в найгірший момент російсько-американських відносин з часів розпаду СРСР".
Як офіційні особи у Вашингтоні та Москві, так і топові американські медіа різної політичної спрямованості закликають не робити великих ставок на зустріч Байдена і Путіна. Як зазначив 7 червня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван, від саміту не варто чекати серйозних практичних результатів, його завдання – "прояснити наміри і можливості" обох сторін.
Під час президентської кампанії минулого року Байден чітко вказував на Росію як головну зовнішню загрозу для США. І хоча вже після приходу до влади його адміністрації у Вашингтоні все частіше стали називати головною зовнішньополітичною проблемою Китай, відводячи РФ друге місце, риторика нового президента США щодо Москви була досить жорсткою. Напередодні саміту американські ЗМІ найчастіше згадують інтерв'ю Байдена, в якому він погодився з тим, що Путіна можна назвати "вбивцею".
Російський президент в боргу не залишився, знущально побажавши Байдену "бути здоровим" - явне відсилання до нібито поганого стану здоров'я американського лідера, про що люблять пліткувати його найзатятіші критики. А наприкінці травня в російському МЗС анонсували "некомфортні сигнали" для США напередодні зустрічі. Одним з них, очевидно, стало рішення створити 20 нових військових частин у Західному військовому окрузі РФ. І все це відбувається на тлі концентрації військ біля українського кордону і в окупованому Криму.
Тому в США в останні тижні нерідко звучить критика на адресу Байдена, як від демократів, так і особливо від республіканців, за те, що його різкі випади на адресу РФ не завжди підтверджуються реальними діями.
У цьому контексті найчастіше говорять про рішення Байдена не вводити додаткові санкції щодо "Північного потоку-2" і фактичне визнання того, що цей проект буде завершено. І хоча держсекретар Ентоні Блінкен допустив можливість того, що санкції ще введуть, до того моменту може бути елементарно пізно.
Незважаючи на те, що США жорстко і вміло протистояли РФ під час пікової ескалації біля українських кордонів, адміністрація Байдена зробила і ряд помилок, сказав РБК-Україна екс-посол США в Україні і директор Євразійської ради при Atlantic Council Джон Гербст.
"Найбільшою з них (помилок, - ред.) стала відмова від санкцій по "Північному потоку-2", про яку оголосили в день зустрічі держсекретаря Блінкена з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, що виглядало жестом в бік не тільки Берліна, але і в бік Москви", – сказав виданню Гербст.
Серед інших помилок, за версією дипломата, – занадто повільна реакція на численні кібератаки з РФ. А також те, що влада США в офіційній комунікації по саміту не підкреслювала своє зобов'язання боротися з шахрайськими діями Москви.
Як вважає Гербст, все це посилало неправильні сигнали напередодні саміту. Проте дипломат закликав не впадати в зайвий песимізм, оскільки час до зустрічі в Женеві ще залишився, а у Байдена є "хороші інстинкти" щодо недобросовісної поведінки Росії.
Велику критику в США викликав навіть сам факт проведення саміту Байден-Путін в нинішніх геополітичних умовах. Найчастіше цитували американського сенатора-республіканця Бена Сасса. "Ми що, нагороджуємо Путіна самітом? Замість того, щоб ставитися до Путіна як до гангстера, який боїться свого народу, ми віддаємо йому його заповітний газопровід "Північний потік-2" і узаконюємо його дії самітом", – заявив Сасс.
У відповідь адміністрація Байдена наполягала на власному трактуванні саміту – що його у жодному разі не можна розглядати як якусь "нагороду" для Путіна. "Президент Байден зустрічається з Путіним через розбіжності між нашими країнами, а не всупереч їм", – кілька разів повторювала на брифінгах прес-секретар Білого дому Джен Псакі.
Та й сам Байден підтвердив, що має намір дотримуватися поточної лінії у відносинах з РФ, коли санкції і протидія в одних сферах йдуть рука об руку зі співпрацею в інших. "США не шукають конфлікту. Ми хочемо стабільних і передбачуваних відносин, в рамках яких ми зможемо працювати з Росією з питань на кшталт стратегічної стабільності і контролю за озброєннями", – написав Байден в колонці для WP.
На думку екс-глави МЗС Костянтина Грищенка, головним пріоритетом США зараз є запобігання загрозі військового конфлікту з РФ: як на глобальному, так і на локальному рівні. І якраз щодо обмеження озброєнь, зокрема ядерних, сторони і можуть досягти домовленостей на саміті, нехай і попередніх, про "продовження діалогу".
Другий момент, де може бути досягнута домовленість, вважає Грищенко, – це питання боротьби з кліматичною загрозою, виконання Паризької угоди і т.д. Всі ці речі важливі для США, тоді як для РФ екологічна проблематика завжди була суто другорядною, якщо не третьорядною темою.
Чіткий порядок денний все ще не визначено, і навряд чи буде визначено до зустрічі. Але загальна тематика все ж цілком зрозуміла з уже наявних офіційних заяв Вашингтона і Москви. Байден точно підніме питання, пов'язані з російськими кібератаками на США, агресією проти України і ескалацією біля її кордонів, ситуацією в Білорусі, захистом прав людини і тюремним ув'язненням російського опозиціонера Олексія Навального.
"Думаю, результати будуть дуже скромні, принаймні, публічні – можливо, будуть і якісь конфіденційні домовленості. Але публічно Путіну складно піти на поступки, а Байдену – неможливо", – вважає екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.
На думку Костянтина Грищенка, обидва президенти на саміті будуть озвучувати ті ж тези, які вже давно озвучують публічно. Так, Байден говоритиме про права людини, виступатиме на підтримку територіальної цілісності України тощо.
"Але питання в тому, чи буде доведено до лідера РФ, що саме США можуть або збираються робити, якщо червоні лінії будуть порушені", – зазначив Грищенко. А Путін, за його словами, буде і на закритих переговорах просувати загальновідому точку зору офіційної Москви щодо Криму, війни на Донбасі і т. д.
"Для Путіна президентський саміт, який привертає велику увагу, може сприяти досягненню того, чого він давно домагався: поваги до Росії на світовій арені", – констатує The New York Times.
Починаючи з 2014 року, будь-який міжнародний саміт найвищого рівня, що відбувається без участі офіційного Києва, незмінно викликає в Україні масу побоювань про можливу геополітичну угоду, яку конфіденційно провернуть великі світові гравці. Простіше кажучи, про те, що Україну "розміняють" – на вирішення ситуації в Сирії, Іраку, Лівії, всьому Близькому Сході або інші актуальні на той момент питання глобального порядку денного.
Але, на думку Костянтина Грищенка, зараз ці побоювання точно безпідставні. "Немає передумов, щоб домовлятися про нову "Ялту" (мова про Ялтинську конференцію 1945 року, - ред.). Це може бути тільки результатом дуже ґрунтовної підготовки, де сторони розуміють межу своїх можливостей і працюють над виробленням найменш неприйнятного для себе компромісу", – сказав виданню екс-міністр.
За його словами, двопартійна підтримка жорсткої лінії щодо РФ, яку розділяє і американське суспільство, обмежує Байдену потенційний простір для маневру. У свою чергу, і Путіна ніщо не змушує змінити лінію поведінки привертає велику увагу російська економіка все-таки не стоїть на межі розвалу, а Європа демонструє меншу жорсткість щодо РФ, ніж той же Вашингтон.
Українському президенту Володимиру Зеленському так і не вдалося зустрітися із Джо Байденом до того, як той відправиться на саміт з Путіним. Втім, за інформацією видання, Київ активно опрацьовував можливість "перехопити" американського президента під час його європейського турне. Поки ж Зеленський встиг поговорити з Байденом по телефону, отримавши від нього пропозицію відвідати Білий дім наступного місяця.
Як зазначив у коментарі РБК-Україна заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга, що відповідає за зовнішню політику, позиції США і України були скоординовані напередодні зустрічі Байдена з Путіним, саміту НАТО та інших червневих переговорів на вищому рівні.
"Для України, як і для будь-якої іншої цивілізованої країни, важливо, щоб у глобальній політиці було більше передбачуваності і більше поваги до норм міжнародного права. Саме такий результат буде вигідним не тільки для нас, але і для всіх учасників міжнародних відносин, якщо цей результат буде досягнутий на американо-російських переговорах", – сказав виданню Сибіга.
Як підкреслив заступник голови ОП, США підтримують суверенітет і територіальну цілісність і безпеку України, і на цій основі буде проходити обговорення всіх тем, що зачіпають українські інтереси. "Запитання щодо "занепокоєнь" України у зв'язку з цими переговорами є некоректним", - додав Сибіга.
На думку Джона Гербста, агресія РФ проти України є "найбільш кричущою" з усіх численних провокацій Москви за останнє десятиліття, отже, Байден і Путін точно обговорюватимуть українську тематику. "Під час нарощування Москвою військової сили біля українських кордонів Байден дав чітко зрозуміти, що США вживуть заходів, якщо Кремль вийде за межі поточного рівня агресії", – зазначив Гербст.
Але поки незрозуміло, якими саме можуть бути ці заходи. Павло Клімкін вважає, що вони можуть стосуватися високотехнологічного експорту, санкцій проти оточення Путіна і його активів, комбінацією цих заходів і т.д. Тоді як на думку Костянтина Грищенка, практичну позицію США щодо цих питань ми зможемо дізнатися тільки після візиту Зеленського до Вашингтона.