Нічого собі, все людям: депутати скасували підвищення своїх зарплат

Підвищення зарплат народним депутатам поки скасовується. Вчора Верховна Рада відмінила своє ж рішення двотижневої давності про підвищення оплати праці парламентарям. Проект відповідної постанови був проголосований одноголосно. Цього могло і не відбутися. За інформацією РБК-Україна, до голосування депутати і Кабмін розглядали два варіанти підвищення зарплати, проте зважаючи на суспільний резонанс вирішили від них відмовитися.  Скасувавши собі підвищення, депутати повернулися до старої формули нарахування собі зарплати – фіксований оклад + надбавки та премії.

На цьому народні депутати не зупинилися, і тепер вимагають, щоб від підвищення зарплат відмовилися в уряді і Адміністрації президента. Однак, цього швидше за все не відбудеться. Навпаки, депутати можуть підвищити собі зарплату, але не будуть робити цього так, як 20 жовтня, прив'язуючи свою зп до кількості мінімальних зарплат. Вони можуть просто змінити розмір окладу.  

Свято відміняється

Депутати підвищили собі зарплати під час прийняття в першому читанні проекту закону про держбюджет-2017. Документ приймали окремою постановою, одне з доповнень якого прив'язувало депутатську зарплату до кількості мінімальних зарплати. Документ передбачав, що з 1 листопада нинішнього року рядовий депутат отримуватиме 25 мінімальних зарплат (МЗ), тобто 36 тис. 250 гривень (зараз зарплата депутата – 17,5 тис. грн). Оклад заступників керівників депутатських фракцій і заступників голів комітетів встановили в 26 МЗ (37,7 тис. грн.), голів комітетів і фракцій -27 МЗ (39 тис. 150 гривень), а оклад спікера Андрія Парубія – 30 МЗ (43,5 тис. грн). Підвищення зарплат депутатам у 2017 році могло обійтися держбюджету у 950 млн гривень.

Рішення депутатів викликало суспільний резонанс, а уряд поспішив відмежуватися від цієї ініціативи. "Ми не підтримуємо ініціативу нардепів підвищити собі зарплату практично в два рази. Вважаю, що це питання зараз не на порядку денному. Зараз всім нам потрібно, перш за все, дбати про те, щоб підвищити доходи звичайних людей", - сказав минулого тижня прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Слід також підкреслити, що депутати підвищили собі зарплату виходячи з діючого розміру МЗ, до того, як уряд оголосив про його двократне збільшенні до 3200 гривень.

У понеділок прем'єр-міністр був на засіданні фракції Блок Петра Порошенка. За словами депутатів від президентської фракції, він заявив їм, що не був в курсі відповідної поправки в постанові, якою приймали держбюджет-2017 і закликав проголосувати за скасування. У той же час РБК-Україна точно відомо, що на засіданні бюджетного комітету, яке відбулося 19 жовтня, за день до голосування по підвищенню, були міністр фінансів Олександр Данилюк із заступниками. Не зайвим буде нагадати, що очолює комітет депутат Андрій Павелко з фракції БПП.

Авторами постанови 5000-п, тієї самої, яка, в тому числі, підвищувала зарплати депутатів, були депутати Василь Амельченко (РПЛ), Володимир Шкварилюк і Олександр Горбунов (обидва – "Народний фронт"), Андрій Мушак і Іван Куліченко (обидва - БПП), а також Іван Крулько з "Батьківщини". "Коли у депутата маленька зарплата, то ніхто не йде у Верховну Раду: представники середнього класу не йдуть, патріоти не йдуть, топ-менеджери не йдуть, адже їм не буде за що жити. І ця майнова цензура оберігає стару еліту більше, ніж що-небудь інше", - пояснював вчора Андрій Мушак журналістам.

Спочатку депутати не планували скасувати скандальну норму про підвищення зарплат, а лише трохи її змінити. "Після сплеску громадського невдоволення Андрій Парубій запропонував змінити формулу розрахунку зарплат: замість 25 мінімальних зарплат, встановити зарплату на рівні 15 "мінімалок". За таких умов вже з 1 листопада депутат міг би отримувати не 36 тисяч гривень, а майже 22 тисячі, а це все-таки на 4 тисячі більше, ніж зараз. Але після пропозиції Гройсмана підвищити "мінімалку" у два рази, такий варіант відкинули. Адже тоді з нового року зарплата середньостатистичного депутата зросла б до 48 тисяч гривень", - розповідає один з високопоставлених представників коаліції.

РБК-Україна знайшло документальне підтвердження цієї інформації. У розпорядженні видання опинилася не одна, а відразу дві пропозиції по підвищенню зарплати депутатам. Одна була розроблена в уряді, інша – у Верховній Раді. Згідно з проектом постанови Кабміну, передбачалося, що зарплата рядового депутата складає 12 МЗ, а зарплата спікера - 13,8 МЗ. З урахуванням запланованого з 1 січня 2017 року зростання МЗ до 3200 гривень, зарплати депутатів за планом Кабміну повинні були скласти від 38,4 тис. гривень до 44,16 тис. гривень. У проекті постанови, підготовленому депутатами, ці показники були ще вищими: від 14 до 18 МЗ, тобто від 44,8 тис. гривень до 57,6 тис. гривень відповідно.

Проголосувавши за виключення з постанови 5000-п пунктів, що передбачають підвищення зарплати, депутати повернулися до старої формулі її нарахування. На ній варто зупинитися окремо.

Історія від Мороза

Порядок нарахування зарплати депутатам у нинішньому році встановлено розпорядженням спікера парламенту №201 "Про визнання недійсними деяких розпоряджень голови Верховної Ради" від 14 квітня 2016 року. Це розпорядження відсилає до двох інших документів парламенту, кожен з яких регламентує правила нарахування депутатам зарплати. По-перше, до постанови парламенту №122 "Про забезпечення діяльності народних депутатів України" від 26 липня 1994 року. Спікером на той момент був Олександр Мороз. Це історичний документ до сьогоднішнього дня засекречений і проходить під грифом «Текст не для друку».

По-друге, розпорядження №1145 "Про оплату праці народних депутатів" від 9 вересня 2005 року, яке видав спікер Володимир Литвин. Обидва документи в розпорядження РБК-Україна надав нардеп Юрій Левченко ( "Свобода"). Вони передбачають, що зарплата депутатів прив'язана до мінімальної зарплати.

Проілюструємо розмір зарплати на прикладі рядового парламентаря, який працював в 1994 році (в момент прийняття постанови №122 в Україні в ходу були карбованці і МОЗ дорівнював 1 млн.500 тис. Крб.) У 1996 році МОЗ становив 15 гривень. Зарплата рядового депутата становила 18 МЗ (270 грн), 75% надбавка за інтенсивність (+202 гривні 50 коп). До цього варто додати ще 10 МЗ на витрати пов'язані з депутатською діяльність (+150 гривень) і щомісяця ще 40 МЗ на транспортні витрати (600 грн). У сумі, депутат отримував 1 тис 222 грн 50 коп (мінус податки). Депутат також, в залежності від свого внеску в спільну справу, міг розраховувати на премію в розмірі 4-х місячного зарплатного щорічного фонду.

У 2005 році спікер Володимир Литвин вирішив чітко зафіксувати розміри окладів, надбавок і премій, а також загальну суму зарплати нардепів, прописавши їх у доповненні до розпорядження №1145. Проте, в документі чітко сказано: "встановити посадові оклади, що відповідають надбавки і щомісячну премію з урахуванням зазначеного розміру мінімальної зарплати". У документі зазначено, що «мінімалка» в той час становила 332 гривні.

Розглянемо рівень доходів також на прикладі рядового депутата 2006 року. Відзначимо, що цей підхід, після вчорашнього рішення депутатів, застосуємо і зараз. Мінімальний оклад становив, а по суті, і складає зараз - 6 109 гривень. Додамо до нього 160 гривень доплати за коефіцієнтом і рангу, 100% за особливий характер роботи (+6 269 гривень) і 80% премії за інтенсивність (+4 887 гривень). У сумі виходить 17 тисяч 425 гривень. Саме стільки отримують нардепи і в нинішньому році.

У підсумку виходить, що зараз в документи, які регулюють порядок нарахування зарплат нардепам, містять колізію. Адже вони вказують, що зарплата депутатів розраховується з урахуванням мінімальної зарплати, але суми окладу, премії та надбавки, які обчислені, виходячи з показника в 332 гривні, не відповідає нинішньому розміру мінімальної зарплати.

"Раніше зарплати народних депутатів перебували в єдиній системі оплати праці. Оклади встановлювалися разом з високопоставленими чиновниками, зокрема з міністрами, представниками Адміністрації президента. Але потім у Раді вирішили, що це неправильно і перейшли на встановлення окладів голови парламенту, - розповів РБК-Україна віце-прем'єр Павло Розенко. - Останній раз це зробив Гройсман перед переходом в Кабінет міністрів. І там не було прив'язки до розміру мінімальної зарплати, встановлювався посадовий оклад в абсолютній цифрі! І це - правильний підхід. Після того рішення Гройсмана вступив в силу новий закон про держслужбу і на виконання цього закону Кабмін встановив нові оклади всім, окрім нардепів! Я вважаю, що приймаючи рішення про підвищення собі зарплати, депутати вирішили "підрівняти" оклади, але зробили помилку, коли прив'язали з/п депутатів до МЗ! Якщо б вони просто встановили оклади на рівні міністра -16000, то думаю, шуму не було б логіка такого рішення була б зрозумілою А так - дійсно трохи "перегнули" палицю".

Відмовившись від підвищення зарплат собі, деякі депутати вирішили скоротити зарплату і членам уряду. "Я звертаюся до прем'єр-міністра: негайно скасуйте таємну постанову №493, де ви, пане Гройсман, президенту, собі і чиновникам в 2-2,5 рази підвищили щомісячні виплати. Враховуючи, що цією постановою ви нарахували зарплати заднім числом - з 1 травня - вимагаю, щоб все повернули в бюджет незаконно виплачені гроші", - заявила в Раді лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.

Варто сказати, що постанова №493 не є «таємною» і з нею можна ознайомитися на сайті Кабінету міністрів Втім широкої підтримки ця ідея не знайшла.

Опитані РБК-Україна народні депутати не виключають, що історія з підвищенням їм зарплат ще продовжиться. Наразі розглядаються кілька варіантів – приведення у відповідність із зарплатами міністрів, підвищення на 10 або 17%. Поки точно можна сказати, що більше прив'язувати свою зарплати до МЗ парламентарі не мають наміру, а буде змінюватися розмір окладу.