10 листопада 2015 року до Верховної Ради України був внесений Законопроект № 3448 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах і питань адміністрування податків і зборів".
10 листопада 2015 року до Верховної Ради України був внесений Законопроект № 3448 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах і питань адміністрування податків і зборів".
Слід зауважити, що на даний момент більшість кримінальних проваджень в Україні відкривається податковою міліцією на підставі повідомлень та отриманих матеріалів податкової перевірки від податкової інспекції. Наприклад, знаходження податковими інспекторами недоїмки в розмірі більше 609 000 гривень автоматично призводить до передачі матеріалів в податкову міліцію і до початку досудового розслідування за "класичним" податковим статтями Кримінального кодексу України під номером 212 (ухилення від сплати податків, зборів, офіційних платежів) і 212-1 (ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування). Та й існування судового спору з фіскальними органами на даний момент жодним чином не впливає на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто не виключає відкриття кримінального провадження.
Саме тому багато хто пов'язує з даним Законопроектом надії на те, що такий Законопроект закриє деякі питання, пов'язані з масовим і часто необґрунтованим відкриттям кримінальних справ за фактами несплати податків. Загалом, такі надії досить виправдані.
У зв'язку з цим, безумовно, слід зупинитися на основному нововведенню згідно Законопроекту, яке може вплинути на ситуацію. А саме, планується, що контролюючому органу (податковій інспекції) буде заборонено направляти (доводити до відома в якій-небудь іншій формі) матеріали перевірки платника до моменту закінчення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання. Таким терміном згідно п. 57.3 Податкового кодексу України є 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення у разі оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку - 10 календарних днів, наступних за днем винесення судового рішення апеляційної інстанції.
Абсолютно правильним у Законопроекті є існування детально виписаного регулювання процесуальних наслідків у результаті порушення такої норми. Законопроектом передбачено відповідні зміни в Кримінальний процесуальний кодекс України (статті 40, 284, 303 КПК України). Зокрема, напрямок (доведення до відомості в будь-якій іншій формі) матеріалів перевірки платника до моменту закінчення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання і до закінчення судового розгляду аж до апеляційного суду - буде призводити для закриття такого "неправильного" кримінального провадження.
Слідчі органи згідно з планованим змінам у Кримінальний процесуальний кодекс України будуть зобов'язані закривати такого роду кримінальні провадження. При цьому несвідому або усвідомлену бездіяльність слідчого, прокурора та ігнорування обов'язків щодо безумовного закриття таких "неправильних" кримінальних проваджень можна буде оскаржити слідчому судді.
Законопроект пропонує поширити 1095-денний строк на всі випадки судового оскарження податкових повідомлень-рішень (незалежно від того, було адміністративне оскарження чи ні).
Нагадаємо, що чинна редакція Податкового кодексу (п. 56.19) передбачає, що якщо податкове повідомлення-рішення оскаржується в адміністративному порядку (шляхом подачі скарг до інстанції фіскального органу), платник податку має право оскаржити таке повідомлення-рішення у судовому порядку протягом 1 місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Законопроект пропонує скасувати цей пункт кодексу. Як випливає з пояснювальної записки до Законопроекту, мета цієї ініціативи - розширити права платника податку в ситуації конфлікту з податковим органом.
На жаль, поряд із ліберальними положеннями Законопроект містить деякі непрацювання, які в подальшому можуть створити практичні проблеми для платників податків.
По-перше, він створює неузгодженість між Податковим кодексом і Кодексом адміністративного судочинства в частині врегулювання строку на звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ч. 4 і 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства передбачають місячний строк для судового оскарження будь-яких повідомлень-рішень (в тому числі у разі використання так званої процедури "досудового врегулювання спору"). Як роз'яснює п. 56.18 Податкового кодексу, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим врегулюванням спору. Таким чином, питання про скасування місячного строку на звернення до суду Законопроектом однозначно не вирішене. Для його вирішення необхідно внести зміни до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, а також виключити вищезазначені положення п. 56.18 Податкового кодексу.
По-друге, Законопроект пропонує встановити, що грошове зобов'язання вважається неузгодженим тільки в разі звернення платника податків до суду не пізніше 10-го календарного дня після отримання податкового повідомлення-рішення або закінчення процедури адміністративного оскарження. Дане положення істотно звужує права платника податків порівняно з чинною редакцією кодексу, згідно з якою при судовому оскарженні грошове зобов'язання вважається неузгодженим у будь-якому випадку.
На даний момент, користуючись цією нормою, платники податків мають можливість фактично не платити грошове зобов'язання протягом 1 місяця, відведеного для звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення. Якщо ж Законопроект буде прийнятий, платники податків, які з будь-яких причин пропустили вищезгаданий 10-денний строк на звернення до суду, будуть змушені сплатити грошове зобов'язання до бюджету незалежно від оскарження податкового повідомлення-рішення в подальшому (в межах 1095 днів від дати його отримання).