Нікому захистити: чому українці програють судові спори банкам
Українці воліють не вирішувати в суді спори з банками
Споживач фінансових послуг в Україні - слабка сторона в спорах з банками, і йому в цьому поки допомагати нікому. Нацбанк не має повноважень вирішувати такі спори, у судів вони є, але розглядом скарг фізосіб вони займаються довго і їм не завжди вистачає кваліфікації. Тому споживачі роблять простіше і відмовляються від тих послуг, за які у них розбіжності з фінустановами і в програші опиняються всі. Про те, як повинна працювати система захисту прав споживачів фінансових послуг, і що для цього робиться, РБК-Україна розповіла лідер напрямку захисту прав споживачів "Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року" Юлія Вітка.
Фото: голова напрямки захисту прав споживачів "Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року" Юлія Витка впевнена, що Україні потрібен фінансовий омбудсмен
РБК-Україна: Що зараз категорично не так з нашої захистом прав споживачів у сфері фінансів?
Юлія Вітка: Давайте розглянемо, куди зараз споживач може звернутися в разі, якщо він, наприклад, не згоден з тим, яку йому ставку за кредитом нарахували, і як буде вирішуватися його суперечку. Спочатку людина напише в НБУ, той розгляне скаргу, зв'яжеться з відповідним банком, отримає відповідь, перешле його споживачеві. Регулятор не має права вирішувати спір, не має права аналізувати докази, він може тільки дати роз'яснення та, у разі чого, порадити звернутися до суду. До речі, в усі фінансові регулятори щорічно надходить близько 76 тис. скарг.
РБК-Україна: А що не так із зверненнями до суду, або у споживачів практично немає шансів виграти суперечку?
Юлія Вітка: До судам у нас дуже низький рівень довіри, а у суддів, як правило, немає необхідної для таких справ кваліфікації та спеціалізації. З споживача спочатку візьмуть збір за розгляд скарги, наприклад, на банк, а потім ще сама справа в кращому випадку рік. Крім того, в Україні відсутні склади порушень прав споживачів фінансових послуг, відповідно не ясно, які застосовувати санкції до порушників, наприклад, за не надання необхідної інформації, зміна умов без згоди споживача і т. д. І головне, хто буде застосовувати ці санкції?
РБК-Україна: Хто?
Юлія Вітка: У нас немає органів, відповідальність яких входило б застосування заходів за порушення такого роду. У країнах Європи вони є, там до судів мало справ доходить. У них розвинена система досудового вирішення такого роду спорів - існують організації, які мають знаннями і вмінням, і повноваженнями у вирішенні подібних спорів. Їх, до речі, називають фінансовими омбудсменами.
РБК-Україна: Що заважає створенню таких організацій в Україні?
Юлія Вітка: Глобально нічого не заважає, ми як раз в рамках программы реформування фінансового сектора розробили концепцію створення фінансового омбудсмена для досудового вирішення спорів із споживачами. Крім того, в законопроекті 2456-д будуть передбачені склади порушень прав споживачів фінансових послуг, вказані органи, які будуть застосовувати санкції. Приміром, за порушення фінансові регулятори зможуть накладати на банки штрафи, а в Європі можливо навіть позбавлення їх ліцензій.
РБК-Україна: Чому в Україні вирішили не забирати за порушення ліцензії у банків?
Юлія Вітка: У нас небезпечно застосовувати цей вид міри покарання з-за високого ризику корупції. Позбавленням ліцензії можна шантажувати банки, цей інструмент міг би стати дуже небезпечним в руках регуляторів при нашій нинішній судовій системі. Тому залишили тільки штрафи.
РБК-Україна: У нас фінансовий омбудсмен буде працювати так само, як в країнах Європи?
Юлія Вітка: В цілому та. Особа, яка буде омбудсменом, обирається на конкурсній основі, при ньому призначать раду, куди увійдуть представники міжнародних організацій, асоціації споживачів, банківського сектора і інші радники. Ця рада буде здійснювати контроль за омбудсменом. Фінансовий омбудсмен буде свого роду аналогом суду.
РБК-Україна: Хто буде накладати штрафи за порушення прав споживачів финслуг? Ви говорили, що у нас поки що нікому.
Юлія Вітка: Ця функція буде покладена на регулятори фінансового ринку - НБУ, Національну комісію з цінних паперів та Нацкомфінуслуг.
РБК-Україна: Для них це додаткове навантаження посильна? Експертизи досить?
Юлія Вітка: Так, ми аналізували, які у нас є варіанти і прийшли до висновку, що крім регуляторів більше нікому.
РБК-Україна: За які гроші буде працювати фінансовий омбудсмен? Адже це незалежна від держави організація?
Юлія Вітка: Ця організація буде незалежною, так. Вона створюється виключно для підтримки і захисту прав споживачів фінансових послуг, але буде існувати за рахунок внесків ринку - банків, страхових і кредитних спілок та інших організацій. Розмір внесків буде розраховуватися виходячи з частки компанії на ринку і кількості справ клієнтів, які будуть розглядатися омбудсменом.
РБК-Україна: тобто, захищати організація буде споживачів, а платити за це - бізнес. Банки і фінансові організації в Україні підуть на це?
Юлія Вітка: Омбудсмен - це європейська практика, а там нічого в збиток бізнесу не робиться. Я проводила свої розрахунки, і вийшло, що існування цієї організації вигідно всім. Я попросила банки надати дані, скільки у них в середньому йде на один судовий спір з споживачем і скільки таких спорів трапляється за рік. Порівняла суми з орієнтовним розміром внесків і вийшло, що для банків першої групи за розміром капіталу омбудсмен обернеться економією в 2 - 2,5 рази, а для другої групи - в 1,3 - 1,4 рази. Зрозуміло, що відразу ж після створення, нова організація не зможе взяти на себе всі спори споживачів, але з часом це стане можливим.
РБК-Україна: Скільки знадобиться часу від ухвалення законопроекту до початку роботи фінансового омбудсмена?
Юлія Вітка: Перехідний період займе не менше півроку. За цей час потрібно встигнути багато - від навчання співробітників до інформування банків і споживачів про те, як працює нова структура.
РБК-Україна: Які ризики можуть виникнути на шляху створення цієї організації?
Юлія Вітка: В країні повинна бути політична воля для такого реформування, у банків – розуміння своїх вигод. В результаті адже всі будуть у виграші, і зросте довіра споживачів до банків, а значить - більше людей будуть користуватися послугами банків. Адже У нас досі дуже низький відсоток населення користується такого роду послугами. А це питання культури взаємодії на ринку, її треба покращувати.
Розмовляла Анна Алексєєва
