(Не)прозорі закупівлі: як в Україні купують китайські томографи за завищеними цінами

Державна аудиторська служба провела перевірку держпідприємства "Медзакупівлі України". Відзначалося, що перевірка торкнеться діяльності держпідприємства за період з 1 листопада 2018 го по 31 травня 2020 років. Однак, дані про результати перевірки на офіційному сайті Держаудитслужби досі відсутні.

Водночас діяльність підприємства викликає усе більше питань. Зокрема, щодо закупівель в рамках боротьби з COVID-19. Про те, яких результатів аудиту варто чекати та як в Україні спекулюють на закупці комп’ютерних томографів – детальніше РБК-Україна.

МОЗ України почав здійснювати централізовані закупівлі ліків за державний кошт через міжнародні організації з 2015 року. У січні 2020 року Кабінет міністрів частину цих функцій передав ДП "Медичні закупівлі".

Як відомо, з липня 2019 року підприємство очолює Арсен Жумаділов, який після кількох років громадської діяльності в ролі юриста співпрацював з багатьма міжнародними грантовими проектами, у тому числі і в медичній сфері. Так він потрапив в команду Уляни Супрун.

З моменту початку роботи ДП "МЗУ", частина усіх медзакупівель відбувалася саме через підприємство, яке очолює Жумаділов.

Діяльність підприємства, яка вже давно привертає увагу аудиторів та народних депутатів, нещодавно стала об’єктом уваги й контролюючих органів.

Комп’ютерні томографи

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, в Україні кількість комп’ютерних томографів на душу населення в декілька разів менше, ніж в країнах Європи.

"Взагалі те, що стосується КТ, то я можу сказати, що, наприклад, в нашій країні кількість комп’ютерних томографів, якщо ми їх порахуємо на душу населення, візьмемо всі без винятку томографи у комунальних, в державних закладах, в приватних, то в нас в 6,5 раза менше, ніж в Австрії, наприклад, або у 7 разів менше, ніж у Швеції. У 4 рази менше, ніж в Німеччині. Саме тому наша президентська програма "Великого будівництва" передбачає, що ми будуємо в тому числі приймальні відділення, відділення екстреної медичної допомоги, щоб вони були укомплектовані і комп’ютерними томографами", - заявив тоді Степанов.

При цьому офіційні дані трохи відрізняються: на сьогодні забезпеченість України комп'ютерними томографами становить 1,2 на 100 тис. населення. В Угорщині, наприклад, - 0,9, у Великобританії - 1, а в Нідерландах - 1,4.

При цьому далеко не всі з КТ, які в Україні працюють, використовуються на повну потужність. А кожен п'ятий апарат не працює взагалі.

Щобільше, за правління Віктора Януковича закупили 32 комп'ютерні томографи, про це свідчать дані РНБО, однак вони досі не встановлені. Або через технічні несправності, або через неготовність приміщення до монтажу і використання такого обладнання.

Як результат, зараз замість запланованих 161 апарату, тендери були оголошені тільки на 50. Це обумовлено тим, що лише 50 лікарень знайшли технічну можливість прийняти ці томографи.

Є й ще один технічний нюанс, пов’язаний з цією закупівлею КТ:є мета закупити 160 КТ за ціною приблизно 21 мільйон гривень. Водночас один з виробників запропонував по 13 мільйонів гривень. Різниця в чому? Що платформа, на яку встають люди під час КТ, - 225 кг - та, яка є в техумовах Міністерства охорони здоров'я. А запропонована виробником – 205 кг.

Сумнівна пропозиція

Як результат, в процесі проведення конкурсу, ДП "Медичні закупівлі" розкрило всі пропозиції та обирало не за комплексними показниками, а саме за ціною. Переможцем було обрано компанію ТОВ "АФС Медицинтехнік". Вони обіцяли поставити томографи Philips Healthcare (Suzhou) Co., Ltd, Китай. Втім, цікаві не самі томографи, а компанія, що є посередником і взялася їх постачати - ТОВ "АФС Медицинтехнік".

Компанія зареєстрована в Україні, але її кінцевим власником є інша компанія - "АФС МЕДИЦИНТЕХНІК ГМБХ", яка зареєстрована в Росії та керівником якої є громадянин Російської Федерації Халімон Олександр Юрійович.

Окрім іншого він володіє ще однією фармацевтичною компанією ООО "СОНОРЭЙ МЕДИКАЛ ГРУП", яка, своєю чергою, виконує держзамовлення для міністерства оборони Російської Федерації. Інший бенефіціаром цієї компанії є громадянин Німеччини, на ім'я Краутер Свен. Але в жодному німецькому реєстрі його знайти не вдалося. Скоріш за все, судячи з того, що за цією ж адресою, яка вказана місцем реєстрації пана Свена, зареєстровано ще ряд компаній – це просто неіснуюча людина для реєстрації.

Проте в реєстрі німецьких компаній є наступне:

Зокрема, в реєстрі вказані інші бенефіціари. І цілком ймовірно, що саме ця німецька компанія є реальним представником Philips healthcare, а не та, яка подалася на конкурс в ДП "Медзакупівлі". Крім того, пан Ісаксон причетний до геть іншої української компанії ТОВ "Медконцепт". То ж хто насправді має право поставляти продукцію Philips healthcare в Україну – відкрите питання.

Інша цікава історія стосується документів, які "АФС Медицинтехнік" подали на конкурс по закупівлі КТ. Там є дуже цікавий сертифікат, який ніби то підтверджує, що "АФС Медицинтехнік" є єдиним офіційним представником Philips в Україні. І хоча це сьогодні дійсно так згідно з даними сайту російського відділення "Філіпс хеалфкеар", та в якості прикладів вже встановленого обладнання "АФС Медицинтехнік" приводять наступне:

Тут мова йде про томографи американського виробництва. З вищезазначеного виходить, що ДП "Медичні закупівлі" на чолі з Жумаділовим вирішили за бюджетні кошти придбати сумнівної якості китайські аналоги за ціною американських.

До слова, ця компанія вже не тільки неодноразово "світилася" в різних скандалах, а навіть неодноразово була учасником судових процесів. Зокрема й досі не закриті кримінальні справи, де ця компанія є фігурантом.

У провадженні № 42019000000002512, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рішенні суду йдеться про те, що підозрювані компанії, до яких причетний керівник "АФС Медицинтехнік" Дмитро Лаврентій, звинувачуються у продажі медичного обладнання державним компаніям за навмисне завищеною ціною.

Таким чином, ми отримаємо не тільки даремно витрачені гроші платників податків, а ще й прецедент, коли постачальник може вимагатиме змін умов конкурсу під себе.