(Не)конституційний закон про систему гарантування вкладів

Середа 08 липня 2020 09:00
(Не)конституційний закон про систему гарантування вкладів
Фото: Конституційний суд України (РБК-Україна)

16 червня цього року Конституційний Суд України вперше з 2016 року активізував роботу з розгляду конституційного подання Верховного суду №4/1868(15) від 07.08.2015 щодо відповідності закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Конституції України.

Фактично КСУ має вирішити, чи є конституційними засади системи гарантування вкладів фізосіб, якими забезпечується захист прав вкладників банків-банкрутів та організовується процес виведення таких банків з ринку, а також в цілому діяльність Фонду гарантування вкладів, що регламентується чинним законом. Якими ж будуть наслідки рішення КСУ про неконституційність закону та хто у ньому зацікавлений - детальніше РБК-Україна.

Незалежно від того, яким буде спосіб дії рішення суду у часі – ретроспективним, негайним чи майбутнім – рішення про визнання неконституційним закону про систему гарантування не лише скасує механізми захисту прав вкладників банків, а й завдасть економічних і репутаційних збитків державі та підірве засади правового суспільства. Головне питання, що виникає у такому випадку: "Що буде далі? Хто виграє, а хто постраждає?". Відповідно до способу дії рішення, існує два можливих сценарії розвитку подій – ретроспективний та перспективний.

Сценарій №1: "Ретроспективний"

Для кого визнання закону про систему гарантування вкладів неконституційним матиме негативні наслідки?

Кредитори банків-банкрутів

Якщо рішення КСУ матиме ретроспективну дію, воно поверне банківський сектор України до 23 лютого 2012 року, коли було прийнято закон про систему гарантування. За такий сценарій виступають кредитори деяких банків-банкрутів, вимоги яких не були погашені. Вони вважають, що таке собі "повернення у часі" дозволить їм відновити справедливість і повернути свої гроші. Але цього не станеться – вимоги кредиторів акцептовано та внесено до реєстру саме відповідно до чинного закону про систему гарантування вкладів.

При цьому без відповіді залишається питання: якщо закон буде визнано неконституційним, як і хто буде визначати, що вони дійсно є кредиторами банку та мають право на задоволення своїх вимог, а головне – за якими механізмами та черговістю здійснюватиметься їх погашення. Адже скасування чинного закону про систему гарантування не означатиме автоматичного поновлення дії попередніх законодавчих актів, що спричинить правовий хаос у системі гарантування вкладів та банківському секторі в цілому.

Вкладники

Під загрозою опиняться й ті вкладники банків-банкрутів, які отримали з 2012 року від ФГВФО гарантоване відшкодування за вкладами у збанкрутілих банках (за даними ФГВФО, близько 2 млн осіб отримали майже 90 млрд грн). Та навіть більше – вкладники працюючих банків втрачають не тільки напрацьовані десятиліттями механізми захисту їх прав, а й ті гарантії, що мають зараз.

Інвестори

Не менш катастрофічними будуть наслідки й для інвесторів, які свого часу придбали активи неплатоспроможних банків, а також, для перехідних та націоналізованих банків. Визнання закону про систему гарантування вкладів неконституційним створить для колишніх власників, акціонерів та пов’язаних осіб, причетних до їх банкрутства, "вікно можливостей" для оскарження в судах укладених за результатами відкритих конкурсів та аукціонів угод. Репутаційні ризики для країни, в якій можуть початися правовий хаос та судові баталії за право власності над тими ліквідними та цінними активами, що залишалися у банках на момент визнання їх неплатоспроможними, важко переоцінити. І тільки ледачий не скористається можливістю "відбити" назад майно і не розраховуватися з боргами. Цілком очевидно, що такі юридичні "гойдалки" фактично знищать інвестиційну привабливість країни.

Щобільше, під загрозою скасування опиняться всі судові справи, які Фонд вів в інтересах кредиторів банків-банкрутів.

Сценарій №2: "Перспективний"

Якщо рішення КСУ про визнання закону про систему гарантування вкладів неконституційним матиме негайну чи майбутню дію, дії Фонду до набуття чинності цим рішенням залишаться без змін. Хто постраждає від такого рішення?

Кредитори банків-банкрутів

Так, кредитори неплатоспроможних банків втрачають надію на отримання своїх коштів. Чому? Фактично буде зупинено всю позовну роботу, передбачену чинним законом, до власників та осіб, причетних до доведення банків до банкрутства, метою якої є притягнення винних до відповідальності та стягнення збитків завданої кредиторам шкоди. Через це власники та пов’язані особи зможуть безкарно сидіти на виведених активах.

Вкладники працюючих банків

Постраждають і вкладники працюючих банків, адже як і в ретроспективному сценарії, вони будуть позбавлені гарантій за своїми вкладами, адже визнання закону неконституційним призведе до скасування гарантованої суми. Як неодноразово зазначали у ФГВФО та НБУ, гарантована сума – один із факторів відновлення довіри клієнтів до банківського сектору, що впливає на стабільність його функціонування. На додаток, постає питання, хто ж у разі банкрутства будь-якого банку буде повертати їм вклади?

Хто ж виграє за обома сценаріями?

Якщо рішення КСУ про визнання закону про систему гарантування неконституційним має такі наслідки, невже існує хтось, зацікавлений у ньому? І чому саме зараз КСУ відновив роботу з розгляду цього подання?

Відповідь на ці питання фактично лежить на поверхні. Дивним чином збігається у часі розгляд КСУ в закритому режимі питань про відповідність Конституції закону про систему гарантування вкладів та щойно прийнятого "антиколомойського" закону, який, серед іншого, унеможливив повернення колишнім власникам виведених з ринку банків, у тому числі націоналізованого "ПриватБанку".

Крім того, практично одночасно з "реанімацією" конституційного провадження щодо закону про систему гарантування вкладів КСУ ухвалив рішення про неконституційність частини першої статті 79 Закону про банки та банківську діяльність, що фактично дозволяє будь-кому оскаржувати в судах рішення НБУ, зокрема, і про визнання банків неплатоспроможними та відкликання їхніх ліцензій.

Якщо зазначені закони КСУ визнає неконституційними, колишні власники, акціонери, топ-менеджери та пов’язані з банками особи та великі боржники, які від початку не мали намір повертати взяті у цих банках кредити, отримають безмежні можливості для уникнення будь-якої відповідальності за доведення банків до банкрутства. Хто ці особи? Більшість із них, попри махінації з банківськими активами, можна і сьогодні знайти у списку Forbes. А кредитори, які довірили свої кошти банкам, та платники податків залишаться ні з чим.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся