Епопея з впровадженням електронного адміністрування ПДВ і спецрахунків, на які здійснюється авансування сум цього податку, триває вже не перший місяць. З лютого по червень 2015 року платники податків мали можливість попрацювати з новою системою у тестовому режимі, а з 1 липня їм треба було перейти на повну її функціональність. Тим не менше, проблем з функціонуванням ПДВ-рахунків виникло безліч, в той час як Державна фіскальна служба вирішувати їх не поспішала. У підсумку, обстановка в бізнес-середовищі до початку липня досягла вищої точки кипіння, і під тиском лобістів парламент прийняв зміни в Податковий кодекс. Вони повинні були відстрочити повноцінне впровадження ПДВ-рахунків до 1 жовтня 2015 року, продовживши тестовий період, а також зняти нагальні питання, пов'язані з їх застосуванням.
Епопея з впровадженням електронного адміністрування ПДВ і спецрахунків, на які здійснюється авансування сум цього податку, триває вже не перший місяць. З лютого по червень 2015 року платники податків мали можливість попрацювати з новою системою у тестовому режимі, а з 1 липня їм треба було перейти на повну її функціональність. Тим не менше, проблем з функціонуванням ПДВ-рахунків виникло безліч, в той час як Державна фіскальна служба вирішувати їх не поспішала. У підсумку, обстановка в бізнес-середовищі до початку липня досягла вищої точки кипіння, і під тиском лобістів парламент прийняв зміни в Податковий кодекс. Вони повинні були відстрочити повноцінне впровадження ПДВ-рахунків до 1 жовтня 2015 року, продовживши тестовий період, а також зняти нагальні питання, пов'язані з їх застосуванням.
Що ж вийшло в реальності? Ще більше проблем і обурення з боку платників податків. Так, зміни в ПКУ поставили бізнес в умови, коли йому доводиться здійснювати подвійне депонування. Чому подвійне? Та тому що позитивні суми, накопичені на ПДВ-рахунках, з серпня просто обнулилися. А без позитивного залишку на рахунку проводити операції з податковими накладними, і, як наслідок, претендувати на податковий кредит, неможливо. У підсумку, нарікаючи на "згорілі" кошти, платникам податків довелося авансувати рахунку повторно. Більш того, багатьом компаніям формулу досі не "підняли", і вони опинилися в самій незавидній ситуації, оскільки зареєструвати накладні немає можливості. А значить, бізнес просто зупиняється і терпить збитки.
Ще одна велика неприємність полягає в тому, що тестовий режим використання нового механізму адміністрування ПДВ зіпсував картину тим компаніям, які продовжували платити податок безпосередньо на бюджетний рахунок. До того ж, представники Державної фіскальної служби запевняли, що проблем не буде. На жаль, знову дезінформація: ці суми просто не врахувалися, і тепер багато платників опинилися перед дилемою. Або воювати з податківцями і псувати собі нерви, або погашати, по суті, фіктивний та незаконний податковий борг, поповнюючи ПДВ-рахунок.
Плюс до всього платники податку повинні здійснювати постійний моніторинг сум ПДВ, у межах яких проводиться реєстрація податкових накладних, проводити звірки стану розрахунків з ПДВ. Адже без цього немає можливості своєчасно відображати суми податку в звітності. В результаті, компанії завалені марною бюрократичною тяганиною, регулярно подають уточнення, коригування, що створює величезне навантаження на бізнес і значно ускладнює адміністрування ПДВ в цілому.
Причому, зведення даних з ПДВ-рахунку вкрай недопрацьована. Вона містить наростаючий підсумок, хоча розведення за окремими сумами, яке було б дуже логічним, ні. Тому платник, за фактом, отримує набір цифр, але поняття не має, яким чином вони розраховані, а значить, не впевнений, чи немає там помилок і переплат. Та й сама система працює з постійними технічними неполадками. Це призводить до того, що накладні реєструються несвоєчасно, і платник податків ризикує потрапити на штрафні санкції. А якщо постачальник і покупець користуються різним програмним забезпеченням, у них неминуче виникають складності із взаємним документообігом. На практиці це призводить до того, що реєстрація розрахунків коригувань фактично не проводиться, і платник не може перерахувати свої податкові зобов'язання.
У ДФС, звісно, запевняють, що пророблена колосальна робота, як у нормативно-правовому полі, так і в технічній частині. Але у бізнесу діаметрально протилежну думку. Компанії справедливо побоюються як штрафних санкцій (так, до 1 жовтня вони не застосовуються, але що буде після?), а також ще більше переживають через розрив взаємин з партнерами, які за перекосів у законодавстві втрачають гроші.
Хоча в реальності, виправити недоліки в механізмі адміністрування ПДВ не так вже й складно. Представники бізнес-спільноти виступають за скасування дискримінаційної практики авансування спецрахунків, яка просто є нічим іншим як легалізованим перекачуванням грошей бізнесу в бюджет, вимагають уніфікувати технічну і програмну базу на рівні ДФС і платників податків, а також, що не менш важливо, виключити ручне втручання в роботу системи чиновників податкової служби. Такі факти є, і вони формують благодатну допомогу для корупційних проявів з боку фіскалів. Звичайно, для цього не обійтися без чергових змін в Податковий кодекс. Але ж уряду нічого не заважає "протягнути" їх через парламент в рамках розпочатої податкової реформи, та безболісно "дошліфувати" ПДВ-рахунки. Це був би логічний і справедливий по відношенню до бізнесу крок.