ПДВ по-новому: проблеми очікуються на початку осені
Електронне адміністрування ПДВ додасть головного болю і бізнесу, і голові ДФС Роману Насирову
Нові правила електронного адміністрування ПДВ, прийняті парламентом в середині липня, вже вступили в силу. 3 серпня буде обнулена формула, що, на думку Державної фіскальної служби, дозволить бізнесу без проблем зареєструвати в системі податкові накладні. В неї будуть включені всі суми від'ємного значення, не погашені до 1 липня, переплати і залишки на електронних рахунках платників. Але експерти впевнені, що прийняті правки проблему з вимиванням оборотних коштів не вирішать.
Неможливість реєстрації податкових накладних вже призвела до того, що бізнес втратив податковий кредит і в липні довелося сплатити ПДВ до бюджету. Вже у вересні-жовтні проблема знову загостриться - першими її відчують виробники і рітейл.
У вівторок, 28 липня, Президент Петро Порошенко підписав зміни до Податкового кодексу, які з третьої спроби прийняла 16 липня Верховна Рада. Цей законопроект, вже після його прийняття, доопрацьовував комітет Ради з питань податкової та митної політики.
Голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насиров і заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків оптимістично відрапортували про норми закону, які повинні удосконалити систему електронного адміністрування ПДВ.
За словами Шимківа, мета нових правил - запобігти зловживанням з ПДВ та незаконним відшкодуванням цього податку. Податківці заявляють, що головна вимога бізнесу - виправити помилки, виявлені за час роботи системи в тестовому режимі. І, мовляв, всі помилки були виправлені разом з бізнесом.
Весь липень бізнес лихоманило. З 1 липня система почала роботу в звичайному режимі (з 1 лютого - в тестовому). До 15 липня бізнес повинен був зареєструвати всі свої податкові накладні, підкріплені коштами на рахунках.
Але, коли стало зрозуміло, що система дає технічні збої, накладні не реєструються через наявність від'ємного значення, а контрагенти не можуть сформувати податковий кредит для відшкодування ПДВ, підприємства активізували процес тиску на депутатів і уряд.
Основною вимогою, як повідомляло РБК-Україна, було скасування дії системи хоча б до 1 січня 2016 року та її доопрацювання його з урахуванням пропозицій бізнесу.
Але ДФС і уряд Арсенія Яценюка наполягали на своєму. На думку чиновників, найбільше кричить бізнес, який користується фіктивними кредитами, мінімізує свої зобов'язання і живе за рахунок схем.
За словами Насирова, за липень було зареєстровано 20 млн податкових накладних та розрахунків коригування на суму 58 млрд грн. А також більше 60 тис. митних декларацій в обсязі податку 11 млрд грн. ПДВ-рахунки були поповнені на 10,5 млрд грн.
Закон щодо вдосконалення адміністрування ПДВ набув чинності. У понеділок, 3 серпня, формула для реєстрації накладних в системі буде обнулена. Після обнулення в неї автоматично будуть включені суми переплат на 1 липня і від'ємне значення, непогашене на цю ж дату, а також залишки коштів на електронних рахунках.
"Розрахунок за овердрафтом дещо видозмінений, - додала голова наглядової ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова. - Враховувався період з травня 2014 року по квітень 2015 року, тепер - з червня 2014 року по травень 2015 року. Все залежить від видів діяльності, коли у них пікові платежі по ПДВ, але істотно суму овердрафту не змінить".
Голова комісії з питань економполітики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз позитивно оцінила нову процедуру реєстрації. Але зазначила, що, оскільки залишається система депонування коштів на рахунках, проблему з вимиванням обігових коштів нові норми не вирішують.
Запропоновано дві дати реєстрації податкових накладних (раніше було протягом 15 днів):
- якщо накладна виписана в першій половині місяця, то до 31 числа;
- у другій половині - до 15 числа наступного місяця.
"Всі, як правило, тягнуть до останнього. І, коли в один день подають накладні, система не витримує, - пояснила Юлія Дроговоз. - Чим пізніше зареєстрована податкова накладна, тим пізніше формується податковий кредит".
Богданова додала, що останні два тижні бізнес починає планування своєї діяльності з урахуванням електронної системи: "Бухгалтера сидять і обдзвонюють, наприклад, 58 своїх контрагентів, чи вони зареєструють вони податкові накладні чи ні, якщо зареєструють, то коли".
Експерти відзначають ряд позитивних норм в законі. Так, покупцям надано право відображати податковий кредит на підставі копій податкових накладних. Тобто, покупці позбавлені від необхідності отримувати накладні від постачальників.
Також платники, які ритмічно постачають товар або послуги, можуть складати один раз на місяць зведену накладну кожному покупцю-платнику ПДВ.
Спрощується і форма самої податкової накладної шляхом скасування неактуальних реквізитів. До 1 жовтня буде діяти мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації накладних.
У той же час проблема з реєстрацією червневих накладних в липні залишилася не вирішеною. Бізнесу довелося сплатити свої зобов'язання замість того, щоб скористатися податковим кредитом.
"Уряд цю ідею родило, нехай і відповідає. Питання часу і терпіння бізнесу, наскільки довго вийде приховувати неспроможність ідеї і брехати про безумні надходження без вхідного податкового кредиту у половини країни. Все сумно", - заявила глава комітету з податкових питань Громадської ради при ДФС Тетяна Шевцова.
За оперативними даними ДФС на 30 липня, до бюджету перераховано ПДВ в обсязі 8,12 млрд грн. Більш точні дані про різке зростання надходжень з податку можна буде бачити лише до початку серпня. Але, в порівнянні з липнем минулого року, зростання становило майже 12%.
"Дали можливість зареєструвати без формули, але це буде давати ще більші розбіжності, - сказала Юлія Дроговоз. - Крім вимивання грошей, є проблема у формулі - не враховані суми перевищення".
Вже зараз бізнес-процеси менш активні, ніж були до введення системи. Перша хвиля проблем вже спала, на підході підприємства, у яких була можливість реєструвати накладні, але за рахунок вичерпання ліміту і без поповнення рахунку, це вже буде неможливо. Пік проблем очікується у вересні-жовтні.
"Ляже виробництво - в них найбільший обсяг вимивання оборотних коштів і практично немає податкового кредиту. А якщо він і приходить, то в кінці місяця. Разом з виробництвом ляже рітейл, а далі вже експортери", - резюмувала Ольга Богданова.
