Заборона на видачу споживчих кредитів фізособам (як це передбачено в законопроекті № 7351 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання правових відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг") буде введено лише на деякий час. Про це заявив директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков.
Заборона на видачу споживчих кредитів фізособам (як це передбачено в законопроекті № 7351 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання правових відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг") буде введено лише на деякий час. Про це заявив директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков під час засідання фінансового прес-клубу на тему "Закон про права кредиторів і позичальників: чи забезпечить він захист інтересів споживачів фінансових послуг?", повідомляє "Дзеркало тижня. Україна".
Представник Нацбанку відзначив, що регулятор активно працює над запуском інструментів хеджування валютних ризиків на ринку.
"Заборона валютного кредитування не вирішить взагалі всі проблеми. В першу чергу потрібно зробити все можливе, щоб гривневі кредити були найбільш привабливими. Це комплексне завдання, що передбачає в тому числі і залучення гривневих інвестицій внутрішнього інвестора", - зазначив Новіков.
Заборона валютного кредитування населення заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта назвав хоча і неоднозначним, але правильним кроком. "Це ускладнює можливість надання кредитів, позначається на бажанні банків кредитувати, особливо тих, хто може отримувати валютні кошти від своїх іноземних власників... Питання не має однозначної відповіді. Ми в цьому випадку довіряємо регулятору", - зазначив представник Мінекономрозвитку.
За словами ж голови правління OTP банку Дмитра Зінкова, заборона видачі споживчих кредитів фізосіб в іноземній валюті не сприятиме швидкому відновленню кредитування населення у докризових масштабах. Відповідно активізація цього ринку буде залежати від темпів створення доступного фінансування в гривні. "Поки ми не допрацюємо розроблені механізми, сподіватися на швидке повернення споживчого кредитування і його швидке збільшення не доводиться. Ефект можна буде побачити мінімум через рік", - спрогнозував банкір.
Нагадаємо, 2 червня ц.р. Верховна Рада України (ВР) прийняла в першому читанні законопроект, що забороняє видачу та отримання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України.
Зокрема, законопроектом передбачається заборона на видання і отримання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Кредитору забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, Нацбанк почав вживати заходів щодо валютного кредитування відразу після початку кризи, яка призвела до девальвації гривні на 60%.
У 2009 р. банкіри також нерідко висловлювали думку і про заборону валютних депозитів. На думку багатьох керівників комерційних банків, забезпечувати такі депозити невигідно, тому що на руках у людей знаходяться декілька мільярдів доларів, і банківська система не зможе всіх задовольнити. Також, як були впевнені банкіри, банки тепер не мають можливості купувати валюту для виплати відсотків за вкладами.
У червні 2009 р. ВР прийняла закон, підтверджуючий заборону на кредитування в іноземній валюті. Позики у валюті дозволили брати фізичним особам у безготівковій формі тільки для оплати лікування та навчання за кордоном. Компанії для отримання кредиту повинні були мати валютну виручку.
У жовтні 2008 р. НБУ прийняв постанову № 319, яка дозволила банкам видавати кредити у валюті тільки резидентам, що мають валютну виручку. Вже в грудні НБУ ввів в дію нові норми резервування, які зробили невигідним кредитування населення у валюті: ставка резервування при видачі кредиту склала 50% його суми, а при простроченні на один день - 100%.
У червні 2009 р. Верховна рада прийняла закон, що підтверджує заборону на кредитування в іноземній валюті. Позики у валюті дозволили брати фізичним особам у безготівковій формі тільки для оплати лікування та навчання за кордоном. Компанії для отримання кредиту повинні були мати валютну виручку.