З метою визначення конкретних термінів виконання банком своїх обов'язків щодо повернення вкладу та створення правових умов для зниження ризиків банку у разі дострокового розірвання строкового депозитного договору, Національний банк України, за участю банківських асоціацій опрацьовує відповідні пропозиції, а саме: повністю заборонити дострокове зняття строкових вкладів. Про це йдеться в проекті регуляторного акту НБУ.
З метою визначення конкретних термінів виконання банком своїх обов'язків щодо повернення вкладу та створення правових умов для зниження ризиків банку у разі дострокового розірвання строкового депозитного договору, Національний банк України, за участю банківських асоціацій опрацьовує відповідні пропозиції, а саме: повністю заборонити дострокове зняття строкових вкладів. Про це йдеться в проекті регуляторного акту НБУ.
Повернення вкладів відбуватиметься виключно у строк, визначений договором або у разі настання непередбачуваних ситуацій, що вимагають від вкладника термінових грошових витрат (оплата лікування, відшкодування майнової шкоди, забезпечення захисту в суді тощо).
Також НБУ пропонує встановити, що у разі звернення вкладника з вимогою про видачу вкладу до настання строку, обумовленого договором строкового вкладу, банк здійснює виплату у строк до 30 днів з дати звернення. Запропонований варіант може бути реалізований шляхом внесення змін до статті 1060 Цивільного кодексу України.
Таку пропозицію НБУ обумовлює тим, що збільшення обсягів банківського кредитування залежить в першу чергу від наявності у банків вільних кредитних ресурсів. Акумулюючи великі обсяги фінансових ресурсів банки мають можливість направляти їх на операційну чи інвестиційну діяльність господарюючих суб'єктів, а також задовольняти поточні або довгострокові потреби своїх клієнтів. Головними продуктами та послугами на фінансовому ринку, що надають банки, є кредитування суб'єктів різних секторів економіки. Чинне законодавство не тільки не стимулює розвиток ринку довгострокових кредитів, але й навпаки, створює умови, за яких банкам економічно вигідно здійснювати короткострокове кредитування. Наявність в цивільному законодавстві норми, яка надає вкладнику право в будь-який час розірвати договір та забрати свій банківський вклад, не дає банку впевненості в тому, що залучені ним кошти будуть знаходитись в його розпорядженні, а отже, у банку існують великі ризики при фінансуванні довгострокових інвестиційних проектів.
Таким чином, законодавство фактично не стимулює видачу банками довгострокових кредитів. В той же час, на даний момент для банків не встановлено термін, в який вони мають забезпечити видачу вкладу «на першу вимогу» і, відповідно, право вкладників на отримання коштів "на першу вимогу" залишається певним чином декларативною нормою.
Зазначимо, на 1 січня 2011 р. зобов'язання банків склали 803,8 млрд грн. Основні складові зобов'язань: кошти фізичних осіб - 270,7 млрд грн, або 33,7% від зобов'язань; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, що отримані від інших банків, - 172,8 млрд грн, або 21,5%; кошти суб'єктів господарювання - 144 млрд грн, або 17,9%.