Призначення іноземців в українську владу: за і проти
Президент України Петро Порошенко у своєму зверненні до нової Раді 27 листопада проанонсував призначення іноземців на керівні посади в українських органах влади. При відповіді на запитання, чи допоможе це Україні подолати поточні проблеми і вийти з кризи, або ж навпаки тільки посилить ситуацію, експерти розходяться в думках.
На думку Порошенка, щоб досягти успіхів у боротьбі з українською корупцією головою антикорупційного бюро має стати іноземець, в якого не буде зв'язків ані в українській владі, ані в українському бізнесі. Мабуть, така думка відвідала Порошенка після того, як генпрокурор Ярема не прислухався до його поради "посадити трьох своїх друзів", а навпаки влаштував сина на високу посаду.
Для такого працевлаштування, за словами Президента, необхідно буде внести зміни в українське законодавство. Тобто найближчим часом, мабуть, варто очікувати внесення в Раду відповідного законопроекту.
Справедливості заради варто зазначити, що ідею з призначенням іноземців озвучив ще 14 листопада прем'єр Яценюк, заявивши, що веде переговори з одним з європейських політиків щодо можливості призначення останнього на посаду віце-прем'єра з питань європейської інтеграції. А ще раніше міністр Кабінету міністрів Остап Семерак повідомив журналістам, що призначення іноземного фахівця розглядається також на нововведену в Україні посаду бізнес-омбудсмена.
Ідея призначення іноземців в український уряд отримала активну підтримку фракції "Самопоміч". Олег Березюк та Єгор Соболєв вчора в парламенті неодноразово заявляли, що фахівці з-за кордону навіть дуже бажані на посадах міністрів. Але при цьому "Самопоміч" розраховує, що у цих фахівців все ж будуть українське коріння. За словами політиків, для цього варто шукати вихідців з України або дітей емігрантів, які досягли значних успіхів і зробили кар'єру за кордоном.
Призначення іноземців в уряд, рівновіддалених від усіх політичних сил, може також послужити непоганим компромісом в коаліційних переговорах щодо розподілу майбутніх міністерських крісел, які ведуться вже не перший тиждень, а їхні результати очікуються вже 2 грудня.
У ЗМІ вже з'явилося кілька прізвищ претендентів. Так, повідомляється, що заступниками міністра внутрішніх справ України можуть стати грузинські політики Ека Згуладзе і Зураб Адєїшвілі.
Радник міністра внутрішніх справ і народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко розповів РБК-Україна, що час від часу спілкується зі Згуладзе. "Я спілкуюся з пані Екою, колишнім заступником міністра внутрішніх справ Грузії. Я запитую в неї, як вам вдалося навести порядок в Грузії? Вона каже: ми пересаджали близько тисячі міліціонерів, триста прокурорів, близько п'ятдесят суддів і до десяти міністрів колишніх урядів. Після цього всі зрозуміли, що потрібно виконувати всім закон", - розповідає Геращенко рецепт боротьби з корупцією від Згуладзе.
Водночас він нічого не знає про можливе призначення Згуладзе в МВС. "Я спілкувався з пані Екою, вона мені нічого про це не говорила і вона не планує бути в Україні найближчі тижні. Тому я не зовсім розумію, чому ходять такі чутки", - заявив Геращенко.
А ось політолог Вадим Карасьов вважає можливе призначення іноземців, а особливо грузинських політиків, на керівні посади в українські відомства поганою ідеєю. "Я не в захваті від таких ініціатив, тому що це непряме визнання того, що Україна сама по собі неспроможна. Та й не потрібно перебільшувати реформаторські успіхи тієї самої Грузії. Це досить неоднозначний реформаторський досвід. Чому багато хто з цих реформаторів залишили країну? Чому вони програли вибори? Адже не тільки тому, що там стався підкуп виборців, але й тому, що грузини не в захваті від таких реформ", - каже політолог в коментарі РБК-Україна.
"Якщо у нас відбулася "революція гідності", то невже у нас немає гідних людей, які можуть очолити реформаторські зусилля Президента, парламенту, нового Кабміну, очолити міністерства, антикорупційні інститути?" - задається він риторичним запитанням.
Натомість заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський дотримується іншої думки. "Нам не треба ревниво ставитися до ідей залучення яких-небудь конкретних професійних людей з-за кордону до управління процесами в Києві. Це нас не принижує і не підносить. Це такий самий інструмент залучення досвіду, як будь-який інший. Наприклад, ми не виробляємо айфонів, але ми їх використовуємо і це для нас добре", - заявив Лубківський в коментарі РБК-Україна.
Антон Геращенко в свою чергу резонно зазначає, що залучення іноземних фахівців може влетіти українському бюджету в копієчку. "Якщо у нас буде зарплата у заступника міністра 40 тис. гривень, то тоді можна буде брати менеджерів краще. Хоча, можливо, і не найкращих, тому що в приватній сфері закордонні топ-менеджери отримують навіть зараз, в період кризи, від 10 тис. доларів. А є менеджери, які отримують сотні тисяч доларів", - каже він.
Але ось політолог Тарас Березовець вважає, що призначення на посаду антикризового менеджера в Україні в такий складний для неї період іноземці розглядатимуть швидше як справу честі та іміджу, а не як спосіб розбагатіти. "Йдеться про реноме і престиж, тому що зараз Україна в світовому тренді. Це не для заробляння грошей, а заради іміджу", - заявив він в коментарі РБК-Україна.
"Потрібно запрошувати у владу чиновників і політиків з нових країн-членів ЄС: Польщі, країн Балтії, які мали схожі з нами проблеми", - переконаний політолог.
Тетяна Шпайхер
