Кабмін придумав, як адаптувати транспортний сектор під норми європейського законодавства. Для цього з 2019 року для всіх власників легкових автомобілів буде повернено техогляд, а перевізників, серед іншого, зобов'яжуть використовувати прилади, що реєструють рух транспорту. Порушення цих норм загрожує серйозними штрафами. Експерти впевнені, що введення нових правил регулювання дозволить чиновникам підвищити рівень безпеки на дорогах, але не вплине на зниження рівня корупції у сфері транспорту. Перевізники вказують і на інші проблеми урядового законопроекту.
Кабмін придумав, як адаптувати транспортний сектор під норми європейського законодавства. Для цього з 2019 року для всіх власників легкових автомобілів буде повернено техогляд, а перевізників, серед іншого, зобов'яжуть використовувати прилади, що реєструють рух транспорту. Порушення цих норм загрожує серйозними штрафами. Експерти впевнені, що введення нових правил регулювання дозволить чиновникам підвищити рівень безпеки на дорогах, але не вплине на зниження рівня корупції у сфері транспорту. Перевізники вказують і на інші проблеми урядового законопроекту.
На цьому тижні у Верховній Раді повинен бути зареєстрований урядовий законопроект, яким пропонуються зміни до законів, що регулюють сферу автомобільного транспорту. У пояснювальній записці до законопроекту, який вже схвалили в Кабміні, зазначено, що документ розроблений для виконання Україною положень Угоди про асоціацію з ЄС.
Зокрема, з його прийняттям в українське законодавство буде введено 10 європейських актів, виконання яких сприятиме, серед іншого, "підвищення рівня безпеки, створення сприятливих умов роботи для водіїв, зниження аварійності на дорогах". Норми законопроекту будуть імплементовані в Україні протягом семи років.
Прийняття законопроекту обіцяє українцям повернення технічного огляду транспортних засобів. Для різних типів транспорту його планується вводити в різний час. Зокрема, для легкових автомобілів хочуть запровадити з 2019 року. В залежності від типу транспортного засобу, планується, що техогляд потрібно буде проходити один раз в один-чотири роки.
Втім, звільнені від його проходження будуть автомобілі, які використовуються виключно для спортивних заходів; історичні транспортні засоби; автомобілі дипломатичного корпусу, спеціалізований транспорт для перевезень тільки на території цирку або парку розваг з максимальною швидкістю до 40 км/год.
Техогляд зможуть проводити як державні, так і приватні установи. Крім пунктів техконтролю (СТО), такі послуги зможуть надавати і, наприклад, автошколи. Однак для того, щоб отримати право проводити техогляд, станція техобслуговування повинна буде направити в Міністерство інфраструктури документацію про персонал, матеріально-технічному забезпеченні фірми і відповідну заявку. Якщо документація відповідає законодавству, то МІУ має доручити Держслужбі з безпеки на транспорті провести перевірку СТО-заявника.
Експерт транспортного ринку Володимир Шемаев заявив, що проведення техогляду в країнах ЄС і США є абсолютно буденним дією, спрямованою на підвищення безпеки дорожнього руху.
"Організації, які виконують техогляди, є не державними установами, а ліцензованими операторами. Наприклад, це страхові компанії, автомобільні дилери, які можуть займатися таким суміжним для себе видом бізнесу. Вони отримують ліцензії від держорганів, але на них накладаються і величезні штрафи, якщо виявиться, що хтось незаконно отримав у них позитивне рішення про техогляд", - розповів він.
Разом з тим колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава вважає, що Україна могла б і не повертати в законодавство обов'язкову норму про відновлення техогляду особистих автомобілів. За його словами, уряд має в першу чергу дбати про інтереси своїх громадян і виробити справедливий механізм, який би повністю виключав корупцію.
"Гнатися формально за термінами просто нечесно", - заявив Кава. Він обгрунтував свою думку тим, що в Україні, навіть якщо ввести незалежний техогляд автомобілів, все одно не можна виключати, що позитивні висновки за хабарі будуть видаватися навіть при наявності несправності.
Якщо законопроект буде прийнятий, то перевізникам варто очікувати посилення умов роботи. Зокрема, для міжнародних і внутрішніх пасажирських і вантажних рейсів обов'язковим стане використання тахографів - приладів, які реєструють інформацію про рух транспортних засобів, а також режим роботи і відпочинку водіїв. Зараз тахографи необхідно використовувати тільки в автобусах під час регулярних нічних рейсів і міжнародних перевезень.
При цьому пропонується збільшити штрафи за поїздки без тахографів - з 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 гривень) до 50-300 мінімумів (850-5100 гривень).
Крім того, конкретизовані порушення режиму праці та відпочинку водіїв, а також посилено відповідальність за них. Зокрема, "вилка штрафів" розширена з 40-70 неоподатковуваних мінімумів (680-1190 гривень) до 20-300 мінімумів (340-5100 гривень).
Штрафуватимуть і "маршрутників" за перевезення кількості пасажирів, яка перебільшує встановлені технічні характеристики. Це порушення буде коштувати перевізникам 340-510 гривень.
Крім того, дістанеться водіям і кондукторам за безквитковий проїзд пасажирів на регулярних автобусних маршрутах - санкції будуть встановлені в розмірі 170-850 гривень. Щоб запобігти ситуації, коли перевізники не забезпечують квитками водіїв чи кондукторів, також вводиться штраф у розмірі 1700 гривень.
Вводиться законопроектом про обов'язкове використання обмежувачів швидкості на автобусах і вантажних автомобілях. Зокрема, максимальна швидкість для вантажних автомобілів буде встановлена на рівні 90 км/год., автобусів - 100 км/год, шкільних автобусів - 70 км/год. Зараз в законодавстві немає норми про обов'язкове використання подібних приладів обмеження швидкості.
Експерти з необхідністю запровадження норми про наявність тахографів та обмежувачів швидкості згодні. За словами Олександра Кави, обмежувачі швидкості дозволять зменшити рівень небезпеки, яку зараз створюють вантажівки і автобуси, що їдуть на великій швидкості.
"Навіть без переваги аварійність транспорту висока, а з урахуванням переваги, ризики ще більше зростають, адже зростає гальмівний шлях і знижується керованість", - зазначив керівник експертного спрямування "Центру транспортних стратегій" Андрій Шкляр.
На його думку, встановлення обмежувачів навряд чи відіб'ється на бізнесі перевізників.
"Інше питання, скільки буде коштувати обладнання та його верифікація перевіряючими органами. Необхідно, щоб обладнання коштувало "розумні" гроші, як для дрібного перевізника, так і для власників великих парків, які змушені будуть одномоментно виділити значну суму на їх обладнання", - пояснив Шкляр.
Примітно також і те, що документ законодавчо зобов'яже автомобілістів і мотоциклістів, власників автобусів і вантажного транспорту використовувати позасезонні шини або зимову гуму" в холодні місяці року на дорогах з твердим покриттям. У літній період допускається водіння на зимових шинах, але з умовою відсутності шипів і залишкової висоти малюнка протектора не більше 3 мм. Шини необхідно буде поміняти протягом 20 днів після закінчення сезону.
Отримати ліцензію для надання послуг з перевезення пасажирів або вантажів тепер буде ще складніше. Зокрема, документом пропонується включити до переліку ліцензійних умов норму про підтвердження доброї репутації перевізника, задовільного фінансового стану фірми, професійної компетентності, наявності службового приміщення на території України, в якому дійсно зберігається звітність про фінансово-господарської діяльності.
Довести свою бездоганну репутацію компанія-перевізник зможе, якщо жоден з її менеджерів не притягувалися до кримінальної відповідальності за злочини в сфері економічної діяльності і не вчиняли грубі порушення законодавства про працю.
"Норми такого характеру мають право на життя, але тільки якщо будуть визначені цифрові або їх об'єктивні параметри, які будуть виключати можливість корупції при визначенні "хорошої репутації", - підкреслив Андрій Шкляр.
Законопроектом також пропонується кілька революційних норм, які стосуються регулювання сфери громадського транспорту. Зокрема, муніципальні і приватні перевізники будуть зобов'язані укладати договори з місцевими органами влади. В цих угодах необхідно буде вказувати всі параметри перевезення: обґрунтованість витрат та їх розподіл; рівень прибутку і тариф; публічність компенсаційних виплат; повна відповідність обсягів виплат обсягами перевезень.
Документом передбачається, що угоди між місцевою владою і перевізником будуть укладатися на термін до 10 років. Продовжити договір перевізники зможуть лише на половину встановленого початковим контрактом терміну і тільки за умови інвестування в оновлення автопарку. При цьому комунальні транспортні підприємства будуть звільнені від необхідності брати участь у конкурсах на експлуатацію маршрутів. Зараз, за даними Мінінфраструктури, договору перевізники укладають на термін від 3 до 5 років. При цьому участь в конкурсах є обов'язковим для всіх перевізників.
"Сенс цієї норми в тому, що перевізник отримує право на 10 років обслуговувати маршрут, тому він може інвестувати в транспорт. Але в сьогоднішніх умовах придбати новий рухомий склад фізично ніхто не в змозі", - зазначив начальник відділу організації перевезень компанії "Автолюкс" Костянтин Цехановский.
Він пояснив таку неможливість двома причинами - дорожнечею автобусів і відсутністю транспортної політики.
"За останні два роки жоден перевізник в Україні не купив новий автобус. Після того, як були запущені "Інтерсіті" з Києва в Харків, автомобільні перевізники втратили цей маршрут. "Інтерсіті" за аналогічною ціною їде в два рази швидше", - говорить він.
При цьому, згідно з проектом, тарифи на проїзд у громадському транспорті будуть переглядатися виключно у випадках, коли складові тарифу змінюються по незалежних від перевізників причин, наприклад, у разі зростання вартості палива. Також на зміну тарифів будуть впливати результати аналізу пасажиропотоків. Зараз у законодавстві взагалі відсутні норми, що прописує підстави для перегляду тарифів.
У цілому, за словами Костянтина Цехановского, законопроект не вирішує дві основні проблеми автоперевізників - припинення нелегальних перевезень нелегальними чи напівлегальними перевізниками, а також встановлення механізму отримання компенсації за перевезення пільгових пасажирів.
"За 18 років на ринку пасажирських перевезень нам держава не повернула жодної гривні. А ми не маємо права відмовити пільговим пасажиру. Це головний біль всіх перевізників", - зазначив він.