14 жовтня "Цивільний корпус "Азов" - громадська організація, створена при спецпідрозділі Нацгвардії України "Азов", оголосила про створення політичної партії - "Національний корпус". Делегати з'їзду ЦК "Азов" одноголосно обрали головою нової політсили позафракційного народного депутата Андрія Білецького. Хоча ще на початку жовтня в інтерв'ю журналу "Фокус" Білецький заявляв, що не буде лідером цієї партії, оскільки для цього йому потрібно звільнитися з Нацгвардії.
На з'їзді ЦК "Азов", окрім назви і складу керівництва нової партії, були також затверджені статут і програма. ЗМІ звернули увагу, що багато чого в програмі "Азова" взято у "Свободи" Олега Тягнибока. "Національний корпус", як і "Свобода", планує змінити форму державного управління з парламентсько-президентської республіки на президентську, відновити ядерний статус України, перекрити канали нелегальної міграції, посилити покарання за незаконне перетинання кордону та незаконне отримання українського громадянства.
Але є і значні відмінності, що полягають у мовному питанні, відношенні до Росії та вступу до НАТО. Так, на відміну від програми "Свободи", в аналогічному документі "Національного корпусу" не фігурують вимоги до знання української мови держслужбовцями, поширення квот на україномовний контент у ЗМІ тощо. Також новостворена партія не вимагає вступу України до НАТО та виходу із наднаціональних структур, що контролюються Росією – зокрема, СНД.
Цікаво, що не так давно Андрій Білецький, лідер новоствореної партії, яка позиціонує себе як українська націоналістична сила, пропагував об’єднання із Росією у рамках конфедерації і давав високі оцінки діяльності російських націоналістичних сил. Про це повідомляє журналіст "Громадського радіо" Ірина Ромалійська, яка наводить дослівні цитати Білецького з його інтерв’ю російському виданню "АртПолітІнфо" 2010 року.
Інтерв’ю у Білецького брав головний редактор цього видання – Юрій Горський, один із співзасновників провладного російського молодіжного руху "Євразійський союз молоді" та близький соратник Олександра Дугіна – відомого ідеолога антиукраїнської пропаганди.
"Ми розуміємо, що сепарація від Росії, розділення - ідіотизм. Тому що наша ідея - це потужна, проукраїнська, з центром у Києві конфедерація. Ні в якому разі не єдина держава, як нам щоразу намагаються приписати наші місцеві друзі. Ні в якому разі не єдина держава. Конфедерація. Або блок - якщо завгодно. Блок, безумовно, східноєвропейський. Якщо Україна хоче геополітично реалізуватися, то нам потрібні, чесно кажучи, російські природні ресурси… У російських націоналістів зміна гігантська за останні десять років, просто капітально! Від повного нерозуміння, непорозуміння, повної глухоти до України як такої до українського націоналізму, навіть до власних питань (упирання в територіальну складову) - до переходу до правильного, адекватного, расового, етнічного націоналізму", - заявив Андрій Білецький в інтерв’ю російському виданню.
Чи збирається нинішній проект Білецького наслідувати успішним прикладам "Великого брата" - невідомо. Експерти вважають: те, що гасла "Національного корпусу" частково нагадують "свободівські", лише частина гри, необхідної для участі в політичному процесі.
"Не звертайте уваги на програму. Це чистий піар. Це просто ритуал, жанр. Нічим "Азов" не вразив у цій програмі. Відновлення ядерного статусу? Швидше за все, це все напрацювання інших політичних сил, ну, а оскільки люди в політиці ще не дуже досвідчені, щоб програми писати, то вони взяли якісь гасла і зробили програму. Ніякого креативу в цій програмі немає", - вважає директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Керівник Центру "Третій центр" політолог Андрій Золотарьов також пропонує виборцям звертати увагу на конкретні дії політичних сил та їх лідерів.
"Усі ці програми - це декларації. Той же Білецький і Петренко голосували за олігархічний Трудовий кодекс, вони голосували за ту політику соціального геноциду, яку проводить нинішня влада. Тому можна скільки завгодно наголошувати в програмі, але потрібно дивитися по голосуваннях. А голосування якраз в рамках мейнстриму української політики", - зазначає політолог.
Більшість експертів скептично оцінюють електоральні перспективи "Національного корпусу". На думку політологів, конкуренція на правому фланзі українського політичного поля дуже висока, загальний сегмент, на який у сукупності можуть претендувати праві, не перевищує 10-12%. При цьому новий гравець не володіє будь-якими конкурентними перевагами - у партії немає ні медійного ресурсу, ні політичного досвіду.
"На правому фланзі їм доведеться непросто. Там є ще партія "Свобода", яка хоч і не представлена у Верховній Раді (у "Свободи" в парламенті 5 депутатів-мажоритарників, але немає фракції, - ред.), але ж вона активна і має представництво в обласних радах, у Київраді – це структурована і досвідчена політична сила. Для того, щоб партії "Національний корпус" себе показати, їй доведеться показати нову якість політики і довести, що вона здатна не тільки на гучні слова, а й на якісь конкретні заходи", - зазначає директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
На думку директора соціологічної служби "Український барометр" Віктора Небоженка, військова форма, яка є частиною образу "Національного корпусу", як ключова політична перевага уже навряд чи працюватиме на наступних парламентських виборах.
"Правий фланг перенасичений. Дуже важко там пробитися, я не зовсім розумію, як вони це зроблять. Тягнибок теж може каску одягнути і берці. І "Самопоміч" теж може переодягнутися, у них свої семенченки. І найголовніше - незрозуміла мета. Що вони хочуть домогтися? Якщо пробитися до Верховної Ради, щоб депутати отримували 36 тисяч гривень, то це непогано, це по-українськи. У принципі, найбільша проблема "Національного корпусу" полягає в тому, що люди в формі, так звані комбати, вже пройшли в парламент, і ніхто з них не став політиком. Жоден. Усі загрузли, всі розбестилися, усі почали заробляти гроші. Всі виявилися дуже слабкими законодавцями. Люди в формі просто розчинилися у великій політичній цинічній мафії депутатів. Тому перший млинець глевкий. Якщо Білецький цього не підозрює, то це стане дуже швидко відомо. Нема ніякої гарантії, що люди, які воюють на фронті, добре і правильно поводяться в парламенті", - вважає Віктор Небоженко.
На думку експертів, іще однією проблемою "Національного корпусу" є те, що проект не має будь-яких відомих у суспільстві лідерів, окрім, власне, Білецького. А в самому провідникові "Національного корпусу" політологи не вбачають фігури із значним політичним майбутнім.
"Там є тільки одне публічна особа - Білецький. Для будь-якої партії це дуже мало. У нас партії лідерського типу взагалі-то закінчуються на радикалі Ляшку. Важливо знати якісь інші особи, а не тільки одного Білецького, а цього немає. А це якраз говорить про слабкість партії. Партію роблять політики, а не одна людина. Я поки не бачу великого політика і великої політики в Білецькому. Я нічого такого від нього не почув, щоби змусило мене сказати, що це якась новизна. Все це було в "Нашій Україні", у "Свободі". Зараз радикальних заяв може скільки завгодно. Виведіть Ляшка на вулицю, одягніть його у військову форму - і ви побачите маленького Білецького", - вважає Віктор Небоженко.
"Білецький має дуже неоднозначну репутацію. Одна річ, коли за нього проголосували на Оболоні в 2014 році у пік патріотичних настроїв. І інша - нині, коли настрої вже змінилися. І він залишається малопублічною фігурою, він не став публічним політиком. У цьому плані його ситуація нагадує ситуацію Яроша, який не став публічним політиком і не зміг конвертувати свою популярність у політичні рейтинги", - зазначає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Низка експертів говорить про те, що "Національний корпус" варто розцінювати радше як парамілітарну структуру, яка йде до влади, ніж як політичну партію у чистому вигляді. При цьому поки не зрозуміло, чи планує політпроект активну політичну діяльність, чи розгорне активну польову роботу після загострення політичної ситуації в країні, як це під час Майдану зробив "Правий сектор". Метою створення "Національного корпусу", на думку політологів, може бути контроль і управління вуличними протестами.
"Це не націоналісти, це не ультраправа ідеологія в прямому сенсі слова. Це нове для нас явище, не зовсім вивчене. Це парамілітарна структура, яка йде до рейтингів. Розрахунок на те, що через соціальні катаклізми, які у нас зараз є і тотальне зубожіння народу попит на такі політичні сили зростає", - зазначає політолог Олексій Голобуцький.
"Не зовсім зрозуміло, на який електорат розраховує ця партія, аби пройти в парламент. Або у них багато часу, і вони не збираються зараз займатися великою політикою, а чекають, коли відбудуться якісь надзвичайні обставини. Це важливо дуже - ми не знаємо, чи будуть вони займатися політикою, чи їх влаштовують марші та політика в казармах", - вважає Віктор Небоженко.
На думку експертів, діяльність "Національного корпусу" багато в чому визначатимуть його "таємні покровителі". У цьому сенсі ситуація "Національного корпусу" дуже схожа на ситуацію партії "Укроп", яка також декларує патріотизм як одну з головних своїх електоральних "фішок". Власне, в "Укропі" особливо й не приховують, що позиція партії "збігається" з позицією Ігоря Коломойського. У "Національному корпусі" від зв’язків із Арсеном Аваковим наразі старанно відхрещуються. Але більшість політологів зазначає значний вплив міністра внутрішніх справ на цей проект. Чи залишиться він тіньової фігурою в партії, або стане її публічною особою - залежатиме від популярності нової сили та ситуації в країні, зазначають політологи.
"Після відставки, а її ймовірність існує, міністр внутрішніх справ може стати і однією з публічних фігур партії "Азов". Тому що "Народний фронт" приречений електорально. І, за великим рахунком, "Азов" сьогодні є формою ребрендингу радикального крила "Народного фронту". Я не виключаю, що Аваков буде одним із лідерів цієї політичної партії після своєї відставки", - каже Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики.
"Аваков може використовувати "Національний корпус" як якийсь запасний аеродром, якщо раптом "Народний фронт" так і залишиться з дуже низькими рейтингами. Тому він може перейти і під крило цієї партії. Але в одному барлогу двом ведмедям дуже непросто ужитися. Проте він може бути таким політичним куратором, а не першою особою, і використовувати цю партію, наприклад, для того, щоби потім пройти в парламент. Те, що певні зв'язки між Аваковим і "Азовом" існують, - це факт. У своїй час Роман Зварич був таким політичним опікуном Білецького в 2014 році, а тепер Аваков на цю роль претендує", - вважає Володимир Фесенко.
"Народний фронт" електорально непрохідний. Ніякі реабілітації - іміджеві, політтехнологічні - не допомагають. Тому треба шукати запасний варіант для "Народного фронту". І я не виключаю, що політики "Народного фронту" в певних умовах можуть перейти на цю платформу. Створення "Народного корпусу" - це спроба політично мобілізувати і контролювати вулицю. Вулиця в Україні відіграє важливу роль, і контроль над вулицею є ключовим для політичного виживання і статусу політичних сил. "Правий сектор" вдалося приручити, за два роки він трансформувався у таку відносну статусну партію. Залишилося багато добровольців, активних людей, які шукають себе і не можуть ніяк знайти. І ось їм дають інструмент входу в це життя - ця політична партія. І таким чином "Народний фронт", і ті, хто є стейкхолдерами "Народного фронту" і "Азова", - Парубій, Аваков, вони таким чином отримують ковток повітря", - упевнений Вадим Карасьов.
Таким чином, українська політика поповнилася новим гравцем. Очевидно, що питання ідеології нової сили не є головним для її лідера, нинішня риторика якого прямо суперечить тому, що він декларував 5 років тому. На це вказує і те, що в кулуарах установчого з’їзду "Національного корпусу" - сили, що позиціонує себе як українська націоналістична партія, головною мовою спілкування делегатів, як повідомив присутній на заході кореспондент "BBC Україна", була російська.
Зрозуміло, що нова партія буде радикальною, але забарвлення цього радикалізму, судячи з усього, буде таким, яке наразі найбільш затребуване відповідними верствам суспільства. Оцінки експертів також вказують на те, що "Національний корпус" може стати таким собі "Укропом-2", але у ролі тіньового бенефіціара цієї політичної сили буде виступати не Ігор Коломойський, а Арсен Аваков. І якщо Коломойський використовує близьку до нього силу виключно як політичний інструмент, то "Національний корпус" також виступатиме в якості силового аргументу. Власне, вже виступає – не є секретом участь бійців "Азову" у підтримці одній із сторін скандальних забудов і різноманітних корпоративних конфліктів. Нещодавно "Азов" за підтримки Нацгвардії блокував офіс "Київміськбуду", раніше бійці "Азову" брали участь у штурмі київського готелю "Либідь", де відбувалася зміна власника.
Але одна річ - захоплення готелю, а інша – контроль "вулиці". Схоже, саме таке надзавдання стоїть перед партією. Чи впораються із ним "пташенята Білецького" (або Авакова) – покаже час.