Націоналізація "Мотор Січі". Чому влада тільки зараз взялась за підприємство

У березні 2021 року секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данилов повідомив, що приватизоване в 90-х підприємство "Мотор Січ", яке виробляє авіаційні двигуни і газотурбінні установки, незабаром перейде в держвласність. Пізніше президент Володимир Зеленський ввів в дію це рішення РНБО, давши, таким чином, старт процесу націоналізації підприємства.

Водночас РБК-Україна стало відомо, що Антимонопольний комітет України відхилив четверту заявку китайських інвесторів на концентрацію контрольного пакета акцій "Мотор Січі", подану наприкінці 2020 року, у зв'язку з введенням в січні 2021 року санкцій проти них рішенням РНБО та указом президента.

Про те, яке майбутнє чекає на підприємство, чи є перспективи в України у міжнародному арбітражі та що недоговорюють В'ячеслав Богуслав й Томаш Фіала про концентрацію акцій китайцями – в матеріалі РБК-Україна.

Холодна війна за підприємство

Як відомо, рішення про націоналізацію "Мотор Січі" передувало застосування спеціальних економічних санкцій проти китайських інвесторів підприємства в січні цього року. Зокрема, щодо Business House Helena і Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment.

Інтерес до китайських інвесторів, які сконцентрували 56% акцій підприємства, українські правоохоронці почали проявляти ще з 2017 року. Так, в липні 2017-го головне слідче управління СБУ відкрило кримінальне провадження за ст. ст. 14, 113 Кримінального кодексу "Диверсія".

Учасникам угоди інкримінувався намір "підірвати обороноздатність України шляхом протиправної передачі Китаю технологій військового і подвійного призначення".

"Представники компанії-нерезидента мають намір протиправно сконцентрувати пакет акцій, що перевищує 50% голосів у вищому органі управління акціонерного товариства, і отримати повний контроль над його діяльністю у сфері військових і оборонних замовлень", – заявили тоді в СБУ.

Тоді ж Шевченківський районний суд Києва заарештував акції "Мотор Січі", які числяться на рахунках Dragon Capital та належать ряду компаній, афілійованих з китайцями - Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Віргінські острови), Business House Helena (Панама), Enfields Trade & Capital Corp (Панама), Waldo Trade Ltd (Британські Віргінські острови), Granum Corporation (Панама).

Адвокати, що представляють в українських судах китайських інвесторів, неодноразово заявляли, що в рамках цього провадження за всі ці роки не було ні слідчих дій, жодного підозрюваного, відповідно справа абсолютно безперспективна, і не припускає, щоб хтось надалі міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Активних дій з боку правоохоронців не було аж до 7 червня 2019 року – до моменту, поки Антимонопольний комітет не отримав спільну заяву "Укроборонпрому" і китайських компаній на концентрацію більше ніж 25% і 50% акцій "Мотор Січі". В кінці листопада комітет продовжив розгляд заявки, однак, як розповідав радник голови "Укроборонпрому" Руслан Корж, до липня 2020 держконцерн більше не претендував на частку в "Мотор Січі".

Труднощі перекладу

У грудні 2019 року власник підприємства – В'ячеслав Богуслаєв заявив, що був змушений продати акції стратегічному інвестору Skyrizon Aircraft Holdings Limited, оскільки підприємство потребувало суттєвих фінансових вливань.

Через два роки тональність Богуслаєва разюче змінилася. Виступаючи на недавньому засіданні комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки він заявив, що китайські інвестори "Мотор Січ" не виконали умови інвестиційної програми, передбачені відповідними угодами.

"Ніякого договору про інвестиції з боку китайських товаришів (в Мотор Січ, – ред.) – немає. Вони нас обдурили", – сказав Богуслаєв.

За його словами, він регулярно проводить телемости з китайською стороною і закликає їх не порушувати українське законодавство.

"Ні китайських інвесторів, ні китайської інвестпрограми. Обіцянки є: в договорі придбання акцій записано, що у 2018 році повинні $100 млн і $150 млн – всього $250 млн. Ні копійки!" – затверджує Богуслаєв.

Водночас він заявляє, що з китайською стороною є договір позики, згідно з яким "Мотор Січ" має у 2026 році повернути $100 млн.

Однак, про який саме "договір про придбання акцій" йдеться, неясно. Сам Богуслав ще у 2017 році відхрещувався від того, що він має до цього якесь відношення і пропонував задавати питання Томашу Фіалі – генеральному директору української інвестиційної компанії Dragon Capital, яка і вела угоду з продажу акцій підприємства.

В'ячеслав Богуслаєв стверджує, що китайські інвестори не виконали умови інвестиційної програми (фото: liga.net)

"Я громадянин України. Біржа в Києві з продажу і купівлі акцій працює. Я стежу за нею кожен день. Тому я не можу дати коментар. Є організація Dragon Capital. Вона може щось сказати, оскільки вони є власниками акцій. Поняття не маю, де і як вони купували", – заявив Богуслаєв.

Втім, декларації президента "Мотор Січі" говорять про інше. Так, у 2015 році серед цінних паперів Богуслаєв зазначив 328 587 акцій АТ "Мотор Січ", що недивно, оскільки бізнесмен з 1988 року був гендиректором цього держпідприємства.

У 2016 році у нього зменшується кількість акцій "Мотор Січ" до 21 598, а інвестиційний дохід становить 1,66 млрд грн. Так само одночасно набули у власність акції Likatron Enterprises Limited (9,99%) і Ван Сіньлея (5,01%) – з 3 кварталу 2016 року.

Непідробний інтерес

На питання про причетність до продажу "Мотор Січі" Томаш Фіала в липні 2019 року повідомив, що Dragon Capital виконував лише функції зберігання акцій, не маючи мандата на їх купівлю.

Через два роки в ефірі "Свободи слова з Савіком Шустером" він уточнював, що обізнаний про те, хто володіє будь-якими пакетами акцій підприємства і закликав до "обережного проведення націоналізації, оскільки гроші на придбання пакета акцій "Мотор Січі" видавалися державним “Банком розвитку Китаю", сума кредиту якого становила більш як $500 млн.

Насправді згідно з даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA), сьогодні 60,5% акцій "Мотор Січ" обліковуються саме на рахунках, відкритих в депозитарній установі компанії СП ТОВ "Драгон Капітал".

Скупка акцій компанією Dragon Capital почалася у 2014 році – після того, як The Bank of New York Mellon (США) згорнув свою GDR програму по акціям "Мотор Січі" (станом на березень 2014 тримав 234 тис. акцій, тобто більш як 11%), саме компанії Dragon Capital скуповували ці акції в другому півріччі 2014 і в середині 2016 (як раз в період продажу Богуслаєвим належного безпосередньо йому пакета).

Максимально Dragon Capital тримав близько 10-11% акцій "Мотор Січі".

7 червня 2017 кіпрська DRGN Limited продала белізькому офшору Twinstar Holdings S. A. 6,23% акцій на суму 340 млн грн за ціною 2625 грн за штуку. В результаті прибуток компанії склав понад 50 млн грн.

Всього ж за 2014-2016 роки компанії з групи Dragon Capital придбали не менше 300 тис. акцій (14% від загальної кількості) на суму не менше 659 млн грн.

Пізніше, в березні 2018 року кіпрська TEXVILLE LIMITED також викупила у неплатоспроможних банків 0,47% акцій "Мотор Січі". Ця компанія є одним з власників ТОВ "Форум Славутич". TEXVILLE LIMITED також є засновником ТОВ "ПОЛІДРОМОС", яка, згідно з реєстром, офіційно належить Томашу Фіалі, а компанія зареєстрована в офісі Dragon Capital.

Крім того, на рахунку у СП ТОВ "Драгон Капітал" є акції, що належать в тому числі Skyrizon Aircraft Holdings Limited, яка потрапила під санкції, а також Business House Helena, AG, Enfields Trade & Capital Corp., Waldo Trade Ltd., Granum Corporation, які підконтрольні також включеній у санкційний список Beijing Skyrizon. При цьому рахунки принаймні трьох з них – Granum Corporation, Business House Helena і Enfields Trade & Capital Corp. послідовно відрізняються на один номер (69, 70, 71), що свідчить про те, що вони відкривалися в один час, по всій видимості, з метою розміщення акцій підприємства.

Китайська "привіт"

В кінці минулого року китайські інвестори підприємства ініціювали міжнародний арбітраж, щоб стягнути з України свої втрати в розмірі $ 3,6 млрд. Причому позовна сума постійно зростає.

МЗС Китай також відреагував на події, направивши українському уряду ноту протесту, в якій зажадав забезпечити належний захист китайських інвесторів.

Якщо у 2019 році КНР була головним торговим партнером України з $12,79 млрд, у 2020-му цей показник збільшився до $15,4 млрд, то зараз перспектива торгових і дипломатичних відносин між Києвом і Пекіном під питанням, вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.

"При цьому абсолютно не обговорюється роль двох ключових фігур, "завдяки" яким Україна опинилася на такій політичній розтяжці - ні РНБО, ні інші офіційні органи та особи держави в публічній площині не піднімають питання необхідності встановлення винних і причетних до продажу стратегічного підприємства, яке тепер держава змушена націоналізувати, несучи відчутні витрати", – вважає економіст

Зокрема, за його словами, мова йде про В'ячеслава Богуслаєва і Томаша Фіалу, які володіють повним масивом даних щодо всіх деталей угод – походження грошей, логістика дроблення і передачі пакетів акцій, кінцеві дані своїх контрагентів і їх зв'язку з державними компаніями КНР і Росії, могли б допомогти Україні захистити свої інтереси в арбітражі, де ціна питання майже 100 млрд грн. Це при тому, що продаж акцій відбувалася через офшори, і податки в Україні за цими операціями не були заплачені.

"При цьому В'ячеслава Богуслаєва ми бачили лише на засіданні РНБО з коротким виступом про те, що китайці його обдурили й грошей не дали (при цьому його син Олександр Богуслаєв торік купив острів біля берегів італійської Лігурії за 10 млн євро), а Томаш Фіала ходить на ефіри і розповідає, що китайські інвестиції не просто були, а вони фінансувалися шляхом державного кредиту і бити горщики на такому рівні просто небезпечно", – додає він.

В Офісі президента не виключають, що Україна може втратити певні позиції на китайському ринку (фото: twitter.com)

Голова Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає, що угоду з самого початку патронували на рівні держав і офіційна участь українських топ-чиновників – найкращий тому доказ.

"Україна і Китай вели діалог за цим проектом на найвищому політичному рівні. Тому Київ тепер не може відхрещуватись від наданих Китаю політичних гарантій. Жодна цивілізована країна не може так "кинути" свого партнера: можуть змінюватися особи у владі, але не може мінятися позиція. Інакше всі будуть сприймати Україну як несуб'єктне failed state. Київ таким демаршем створив дуже поганий політичний прецедент, який закриє багато можливостей для довгострокового співробітництва, і не тільки з Китаєм", – переконаний експерт.

Варто відзначити, що заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква також не виключає того варіанту, що Україна може втратити певні позиції на китайському ринку. Однак, на думку чиновника, такі ризики є завжди і скрізь.

Хай там як, збиток для бюджету України та її інвестиційному іміджу ще належить оцінити. Як і те, виграє чи програє держава від такого радикального рішення як націоналізація підприємства.

Також залишаються відкритими питання, чому Антимонопольний комітет спочатку не побачив проблем в угоді з продажу акцій стратегічного заводу китайцям, а Служба безпеки так і не заслухала всіх причетних до справи відносно продажу "Мотор Січі".