"Свобода", радикальна політична сила, яка жодного разу за свою історію не набирала навіть 1% підтримки на парламентських виборах, в цьому році, як свідчать дані соцопитувань, реально претендує на місця у Верховній Раді. У чому секрет зростання популярності "Свободи" протягом останніх років, і від чого залежить, чи побачимо ми під парламентським куполом фракцію націоналістів? BBC-Україна зібрала думки експертів з цього приводу.
"Свобода", радикальна політична сила, яка жодного разу за свою історію не набирала навіть 1% підтримки на парламентських виборах, в цьому році, як свідчать дані соцопитувань, реально претендує на місця у Верховній Раді. У чому секрет зростання популярності "Свободи" протягом останніх років, і від чого залежить, чи побачимо ми під парламентським куполом фракцію націоналістів? BBC-Україна зібрала думки експертів з цього приводу.
Звідки взявся рейтинг "Свободи"?
Головна причина зростання рейтингів "Свободи", говорять експерти, - це розчарування, насамперед, західноукраїнського електорату в "старих", "помаранчевих" силах.
"Запит на нових політиків в цьому таборі почав формуватися ще в 2009 році, - говорить керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко. - На президентських виборах він виявився лише в обмежених масштабах, зате на місцевих виборах 2010 року ми побачили, що тенденція зростання рейтингів "Свободи" стала загальною для всіх галицьких областей. Більш того, стала рости її популярність і в центрі України".
Успішний результат "Свободи" на місцевих виборах також став вагомим чинником подальшого зростання її рейтингів. Виборець, який досі не наважувався підтримати цю партію, оскільки не вірив, що радикальні націоналісти в Україні здатні претендувати на перемогу на будь-яких виборах, переконався, що відданий за "Свободу" голос зовсім не обов'язково буде втраченим.
"Місцеві вибори дали "Свободі" можливість легітимізуватися у владі", - стверджує засновник компанії R&B Group, соціолог Євгеній Копатько. Трибуни обласних рад - в першу чергу, галицьких облрад, які очолили члени "Свободи", - стали для цієї партії плацдармами для подальшого наступу на український парламент.
На користь "Свободи" зіграла і радикалізація суспільних настроїв. Зростання популярності крайніх політичних сил у часи економічної кризи - явище, в принципі, звичне для всієї Європи. Проте в українському випадку, можливо, навіть більшу роль зіграла поляризація суспільства з болючих для нього гуманітарних питань.
"Ця поляризація нав'язується нинішньою владою, - говорить науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань. - Особливо зараз: вона прагне мобілізувати свій електорат, наприклад, приймаючи закон про мови. У відповідь на це поляризується націонал-демократичний, націоналістичний електорат. Така атмосфера сприяє "Свободі".
Нарешті, на користь цієї партії зіграв і властивий їй стиль роботи. "Свобода" дійсно є ідеологічною партією. На користь "свободівців" грає їхня щирість.
У "Свободи" є драйв, багато виборців відчувають, що ці люди буйні. Коли вони слухають Ірину Фаріон, Юрія Михальчишина, інших "свободівців", - вони розуміють, що такі люди за свої ідеї і в бійку можуть полізти", - вважає Фесенко.
"На відміну від комуністів або Королівської, які своєю рекламою проводять "килимові бомбардування", "Свобода" веде цільову роботу зі своїм електоратом, - додає голова Комітету виборців України Олександр Черненко. - Вона непогано працює в соціальних мережах. Адже якщо в Тернопільській і Львівській областях виборець "Свободи" - це галицький селянин, то у Київі або Черкасах - це патріотично налаштований молодий чоловік, активно користується Інтернетом".
Під бар'єром або над бар'єром?
Дані соцопитувань не дають однозначної відповіді на питання про те, чи подолає "Свобода" 5%-вий виборчий бар'єр за результатами парламентських виборів 28 жовтня. Проте самі "свободівці" стверджують, що не довіряють цифрам, які зараз публікуються в ЗМІ.
Читайте також: "Свобода" має шанси потрапити у ВР, - соцопитування
"Наші рейтинги занижують для того, щоб населення не голосувало, мовляв, "Свобода" не пройде. За нашими даними, закриті опитування показують, що в серпні цього року у "Свободи" було близько 14% підтримки", - заявив BBC-Україна третій номер виборчого списку партії, професор юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Олександр Шевченко.
Хоча подібних результатів "свободівцям" не прогнозує жодна поважаюча себе соціологічна компанія, з тим, що цей рейтинг цієї партії визначити досить складно, погоджується і Олександр Черненко: "Їх рейтинг не дуже вимірюється соцопитуваннями. Якщо ми говоримо про галицького селянина, то соціологи туди не завжди доходять, а якщо навіть і приходять, то електорат "Свободи" не завжди скаже соціологу, що він буде голосувати саме за неї. У них є прихований електорат, який може "вистрілити" на виборах".
На фінішній прямій
Які чинники протягом останніх трьох передвиборних тижнів вплинуть на те, яким буде підсумковий результат "Свободи"?
Євген Копатько вважає, що вирішальний вплив на нього буде мати успішність фінального етапу кампаній інших опозиційних сил - в першу чергу, партій "Батьківщина" і "Удар". "Вони всі працюють на одному електоральному полі, тому багато в чому результат "Свободи" буде залежати від того, як проведуть кампанію її опоненти", - говорить соціолог.
Принципове значення для "свободівців" буде мати і структура явки виборців на дільниці в день виборів. Результати соцопитувань показують, що найбільше громадян, які ще не визначилися зі своїми вподобаннями, проживає в східному і центральному регіонах України. "Невизначені" виборці центру країни, говорить Олександр Черненко, є потенційним ресурсом "Свободи", тому в її інтересах - їх максимальна мобілізація. У східних областях, де ідеї націоналізму користуються меншою популярністю, збільшення кількості громадян, що проголосували, буде "розмивати" результат "Свободи" в загальнонаціональному масштабі.
Ще один фактор, який вплине на результат партії - це поведінка влади протягом часу, що залишився до виборів. "Якщо влада буде робити такі кроки, спрямовані на поляризацію суспільства, це тим більше буде сприяти "Свободі", - говорить Олексій Гарань.
Власне, судячи зі змісту інформаційних повідомлень, які розміщуються на партійному сайті і розсилаються партійної прес-службою, "свободівці" побоюються, що влада за допомогою адміністративного тиску і фальсифікацій буде робити все для того, щоб не допустити їх політсилу в парламент. Однак Володимир Фесенко підозрює, що насправді адмінресурс навряд чи однозначно налаштований проти "Свободи".
"Справа тут не в тому, що "Свобода" - це проект влади. Я думаю, тут інший інтерес: "Свобода" потрібна влади в парламенті як націоналістична жахалка. А крім того, чим більше буде в парламенті різних опозиційних сил, тим краще влади буде грати на протиріччях між ними. Тобто якщо "Свободі" вистачатиме голосів для того, щоб пройти у Верховну Раду, то заважати їм ніхто не буде", - говорить політолог.
Проте, у будь-якому випадку, говорить Олександр Черненко, оскільки зараз у "Свободи" з'явилися реальні шанси подолати 5%-вий виборчий бар'єр, партія направить всі можливі ресурси на те, щоб "захистити" свій результат на виборах.
І, власне, тут на користь "свободівців" напевно зіграє ще один важливий фактор, а саме "пакт про ненапад", укладений цією партією з іншими опозиційними силами, насамперед "Батьківщиною" і "Фронтом змін". Угоду про спільні дії об'єднаної опозиції, підписана ще в січні цього року, мала для "свободівців" два важливі наслідки.
Читайте також: "Свобода" не буде ділити округи з партією Кличка
По-перше, завдяки їй націоналісти отримали можливість висунути своїх представників в 35-и мажоритарних округах. Шанси "свободівців" на перемогу у частині з них (в першу чергу, на західній Україні) завдяки відсутності конкурентів з політичних сил Юлії Тимошенко і Арсенія Яценюка були дуже переконливими. По-друге, співпраця з іншими опозиціонерами в рамках цієї угоди дозволить "свободівцям" хоча б частково нівелювати наслідки проведеного ЦВК жеребкування за розподілом місць в окружних виборчих комісіях, у результаті якої "Свободі" не дісталося жодного крісла в ОВК.
Незважаючи на все це, вже сьогодні можна прогнозувати, що атмосфера в штабі "свободівців" буде вкрай напруженою аж до моменту оголошення остаточних результатів виборів Центральною виборчою комісією.
Нагадаємо, вибори до ВР відбудуться 28 жовтня 2012 р.