Скарги бізнесу і суспільний резонанс не вплинули на позицію податківців щодо обшуків у компаній, що виробляють програмне забезпечення. Загроза втрати іноземних інвестицій ДФС не зупиняє - податківці обіцяють перевірити всі IT-компанії, діяльність яких викликає питання. Самі "айтішники" вважають це черговою відмовкою і приводом для корупції, але не втрачають надії на пошук компромісу.
Скарги бізнесу і суспільний резонанс не вплинули на позицію податківців щодо обшуків у компаній, що виробляють програмне забезпечення. Загроза втрати іноземних інвестицій ДФС не зупиняє - податківці обіцяють перевірити всі IT-компанії, діяльність яких викликає питання. Самі "айтішники" вважають це черговою відмовкою і приводом для корупції, але не втрачають надії на пошук компромісу.
Державна фіскальна служба планує і далі проводити обшуки в IT-компаніях, фінансова діяльність яких здасться їй непрозорою. Про це у четвер під час брифінгу повідомив керівник відомства Роман Насіров. Він запевнив, що боротьба торкнеться тільки нелегально працюючих бізнесів, а ті, хто платить всі податки, цього не відчують.
Насіров озвучив дані Держслужби статистики, згідно з якими в Україні працює близько 5 тис. компаній, що надають послуги в сфері інформаційних технологій. Близько 700 з них мають іноземні інвестиції - належать як іноземцям, так і резидентам, що відкрили компанію за кордоном. При цьому наявність іноземних інвестицій не є ознакою легальної роботи компанії.
"Навіть якщо інвестиції приходять з країн "великої сімки", менеджмент, який тут - це українці, з усіма особливостями нашого менталітету, Вони добре знають, як оптимізувати податки. І ми будемо застосовувати весь доступний нам інструментарій, щоб вивести їх на чисту воду", - заявив Насіров.
За оцінками Податкової, щомісяця в галузі використовується до 300 млн грн фіктивних податкових кредитів. Податківці скаржаться, що при спробі перевірити компанії, підозрювані у порушеннях, відомство стикається з сильним опором. Порушники піднімають інформаційну хвилю і "паразитують" на добрій славі IT-компаній, які платять податки.
"Нам пред'являють претензії, що через перевірки падає інвестиційна привабливість країни. Але я хочу сказати, що країна буде привабливою для інвесторів тільки тоді, коли у всіх галузях будуть працювати компанії, які платять податки", - зазначив Насіров.
З початку року відомство вже провело 17 планових перевірок IT-компаній і 170 позапланових і зафіксувало різні порушення.
Наприклад, був випадок, коли ІТ-компанія підписала договір з одним з міністерств на розробку програмного забезпечення (ПЗ) на 25 млн грн. Одержавши гроші, вона відзвітувала, що нібито поділила їх між 5-7 компаніями-підрядниками, які виконують роботу.
На ділі виявилося, що ніяких підрядників немає. Програму пишуть два програміста, а фактична вартість робіт не перевищує 1 млн грн. Тобто 24 млн грн було присвоєно. Зараз розслідується кримінальна справа за цим фактом. Розслідування дій посадових осіб, які провели корупційний тендер, за словами Романа Насірова, не входить до компетенції Податкової.
Податківці кажуть, що є також приклади конструктивної взаємодії з IT-бізнесом. Одна з компаній якось поскаржилася ДФС, що проти неї вже кілька років ведеться необґрунтоване кримінальне провадження.
"Ми все проаналізували і закрили його, так як причин для слідства там і справді не було", - розповів Насіров.
Проблеми, за його словами, є в кожній сфері, але ситуація з часом поліпшується. В тому числі, завдяки боротьбі з нелегальним бізнесом, яку веде відомство.
"Повірте, ми точно знаємо, наскільки важлива і IT галузь, і сільськогосподарська. Ми намагаємося зробити все, щоб забезпечити всім компаніям рівні умови для ведення бізнесу", - заявив Насіров.
За його словами, Податкова все ж переходить від силового до аналітичного методу роботи. До того як почати обшук, намагається отримати інформацію іншим шляхом. І тільки якщо це не вдається, йде на такі заходи.
Перший заступник ДФС Сергій Білан додав, що великих компаній перевірки не торкнулися. Використовуючи дані Держстату, ДФС склала список з 100 найбільших компаній, що надають послуги в сфері інформаційних технологій. Жодна з них не викликала запитань, повідомив він. Правда, оголосити цей список ані Насіров, ані Білан не змогли.
Керуючий директор консалтингової компанії SBT Systems Ukraine Дмитро Овчаренко вважає безпідставними заяви податківців, а їхні підрахунки - неточними. Його компанія представляє в Україні інтереси найбільших міжнародних розробників - Luxoft (3700 працівників в Україні), Epam (3900 співробітників), "Інфопульс" (1180 співробітників). Овчаренко також очолює фінансово- правовий комітет Асоціації "IT України", до якої входить близько 40 IT-компаній.
"Це неправда, що з обшуками ходять тільки до порушників закону. Податкова, МВС і СБУ ходять до всіх, у кого є гроші. І до найбільших компаній теж", - заявив він.
Один з яскравих випадків - візит СБУ в дніпропетровський офіс компанії Luxoft у вересні цього року. Як писав на своїй сторінці в соцмережі Facebook колишній співробітник Luxoft Денис Селін, силовики влаштували обшук через те, що з комп'ютера одного з співробітників нібито відправлялися погрози на адресу держорганів. Втім, за словами Овчаренка, підтверджень тому не знайшли.
"Останнім часом ми спостерігаємо обшуки тільки в тих компаніях, які продовжують працювати, незважаючи на кризу, і у яких є гроші", - погодився власник реєстратора доменів NIC.UA Андрій Хветкевич.
Навесні перевірка з вилученням серверів торкнулася і його компанії. Овчаренко розповів, що одна з компаній, у якої вилучили сервера півроку тому, замість сервера віддала муляж - залізну коробку. І за півроку з нею навіть не зв'язалися з приводу цієї помилки.
На думку Хветкевича, Податкова просто виконує якийсь "план", але його виконання блокує роботу успішних компаній. Щоб не втрачати прибуток і не зупиняти бізнес, власники компаній часто вдаються до корупційних схем, аби їх не чіпали.
"На жаль, ми бачимо лише верхівку айсбергу, так як всі компанії, які дали хабар, не афішують це", - зазначив Хветкевич.
За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у першому кварталі поточного року майже 50% економіки України перебувало в тіні. Опитані РБК Україна учасники IT-ринку говорять, що в галузі розробки програмного забезпечення цей показник ще вище - близько 70%. Але, за словами Овчаренка, великі компанії, які постійно "на слуху", в цю категорію не входять.
"Це компанії, які виходять на IPO і проходять міжнародний аудит. Вони працюють цілком легально", - запевнив він.
Розробники ПЗ в Україні часто працюють через СПД. Дмитро Овчаренко нагадав, що це не є протизаконною схемою, але дозволяє Україні конкурувати з країнами, де, наприклад, є особливий режим оподаткування галузі IT.
Розробка ПЗ - це зараз одне з небагатьох джерел валютної виручки для держави. Обсяг експорту в даній категорії, за оцінками Овчаренко, досягає 1,5 млрд доларів на рік.
"Обсяг експорту послуг приватних підприємців у сфері ІТ досягає 1,5 млрд доларів у рік, з яких сплачується в бюджет понад 80 млн доларів прямих податків, а решта витрачаються в Україні, заправляючи настільки необхідним пальним інші галузі економіки", - пояснив Овчаренко.
Представник ще однієї IT-компанії, що побажав залишитися невідомим, розповів, що мінімізація оподаткування зараз відбувається в усіх галузях і в усіх компаніях, не тільки в IT. "Але Податкову тягне туди, де можна нажитися", - припустив він.
Основною претензією бізнесу залишається не сам факт перевірок, а те, якими методами вони проводяться, коли в офіс забігають люди в масках, виносять двері ломом і виривають обладнання з проводами.
"Вони не хочуть розуміти, що ІТ-співтовариство обурюється не фактом роботи податківців, а бандитськими методами проведення слідства з виїмкою обладнання", - обурився директор харківської компанії "Телесенс" Едуард Рубін.
На наступному тижні ДФС збирається зустрітися з представниками ІТ-галузі і Мінекономіки, щоб донести до них свою позицію.
"Безумовно, діалог з відомствами повинен бути, інакше державні структури не зможуть зрозуміти бізнес, не зможуть зрозуміти, якої шкоди вони завдають всій країні своїми "обшуками", - вважає Хветкевич.
IT-ринок продовжує сподіватися на знаходження компромісного рішення, яке влаштує і "орлів" Насірова, і "айтішників". Правда, коли це станеться, ніхто не знає.