Головний інфекціоніст України: У нас в країні є контрабанда будь-яких ліків

У цьому році Україна знову зіткнулася з проблемою відсутності сироватки для пацієнтів з ботулізмом. У результаті дев'ять осіб померли. Останнім часом проблема пішла на спад. По всій видимості, свою роль відіграла масова інформкампанія в ЗМІ про те, які продукти харчування несуть небезпеку заразитися ботулізмом.

Але в Україні відсутні препарати для лікування багатьох інших захворювань, які успішно лікуються в інших країнах світу, але від яких гинуть пацієнти у нас. Про те, проти яких ще хвороб в Україні немає ліків і яким чином вирішують проблему їх недоступності пацієнти розповіла РБК-Україна завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені А. А. Богомольця, головний інфекціоніст Моз Ольга Голубовська.

- Наскільки в цьому році в Україні критична проблема із захворюваністю ботулізмом? Чим спалах цього року відрізняється від попередніх років?

- Ботулізм в Україні був завжди. Мало того, в 90-их роках було ще більше випадків захворюваності, ніж у цьому році, за 150-170 (рік, - ред.). Але зараз проблема з захворюваністю на ботулізм має дві особливості. По-перше, в Україні немає сироватки для лікування цієї хвороби, яка характеризується гострим станом і протікає дуже швидко. Сироватка необхідна для невідкладного лікування. Допомога при таких захворюваннях повинна бути надана чим раніше, тим краще, але не більше, ніж через дві години.

Друга особливість нинішнього спалаху - більше 80% випадків інфікування і майже всі випадки смертей були викликані рибою-таранею, купленої в магазинах, що загрожує масовістю зараження. В 90-их роках спалахи ботулізму траплялися в основному через домашньої консервації. У таких випадках страждає одна сім'я.

Якщо б Госпотребслужба не заборонила зараз продаж конкретної партії риби, то ситуація була б ще гіршою, ніж є. Ліквідація СЕС привела в тому числі і до порушення нормальних комунікацій між клініками, куди потрапляють пацієнти з ботулізмом, і тими службами, які повинні бути сповіщені про спалах захворюваності. Одні фахівці - епідеміологи - повинні провести розслідування партії риби, інші фахівці - з Госпотребслужбы - повинні бути сповіщені для вилучення продукції з торгівлі. По суті, це надзвичайна ситуація.

- Швидко відреагували в цьому році епідеміологи і Госпотребслужба?

- Служби відреагували досить швидко, але перед цим до них довго йшла сама інформація про випадки захворюваності. І інформацію вони отримали чомусь від мене. Але я цього могла і не робити, оскільки це не входить в мої обов'язки. Так не повинно бути - інформація повинна потрапляти безпосередньо з медустанов у відповідальні служби. Повинні бути відповідальні фахівці, які б чітко опитували пацієнтів і доносили потім необхідну інформацію епідеміологів і Госпотребслужбе. І робити це треба цілодобово і, не дивлячись на свята, а якщо якась надзвичайна ситуація? Зараз це все порушено, багато досвідчені фахівці пішли, взагалі, ламати-не будувати.

- А можна повністю заборонити продавати рибу-таранку, яка стала рознощиком ботулізму в цьому році?

- Думаю, цього зробити не можна. Повинні бути чіткі підстави для заборони продажу по всій країні. Вирішити проблеми з продажем неякісних продуктів харчування можна тільки чітким контролем над виробництвом продуктів харчування.

- Але як тоді уникнути корупції, щоб контролери за гроші не закривали очі на неналежні умови виробництва?

- Корупцію можна в країні перемогти, тільки якщо будуть працювати правоохоронні органи і судова система. Якщо це не буде працювати, більше нічого не допоможе.

Єдине, що можна зробити в нашому випадку, так це знизити ризики для корупції при перевірці. Наприклад, необхідно дуже серйозно підвищити зарплату контролерам, щоб вони розуміли, що можуть втратити в разі корупції. Ліквідація якоїсь структури не приведе до ліквідації корупції, вона "виросте" в іншому місці. Але знаєте що цікаво? Зараз корупціонерами називають людей просто з іншою точкою зору. І все. Облити людину брудом нічого не варто. Це як у старому фільмі: "Контрреволюційні запитання ставите, товаришу професор!?".

- чи Можна говорити, що недавню спалах ботулізму вдалося побороти?

- Зараз, принаймні, в Києві начебто затихло це захворювання, нових надходжень хворих немає.

- З чим це пов'язано?

- По-перше, люди самі перестали їсти рибу, бояться. По-друге, виробники сталі або більш уважно ставитися до виробництва, або взагалі припинили відвантаження своєї продукції. Вони не зацікавлені в зайвому шумі і розголосу, оскільки це може завдати удару по репутації і судові позови. Ну, і найголовніше, за словами начальника Госпотребслужбы в Києві Олег Рубана, зараз самі супермаркети звертаються до них перевірити рибу на предмет інфікування ботулотоксином. Два тижні тому в кількох зразках риби він був знайдений. Але саме захворювання нікуди не зникне. Ще будуть випадки влітку, сезон риболовлі тільки недавно відкритий, а також взимку, коли українці стануть активно споживати домашню консервацію, заготовлену влітку і восени. Люди зубожіли, тому будуть знову закочувати продукти харчування. Вже минулої зими у нас було більше випадків ботулізму, ніж у попередні зими.

- Чому в Україні немає сироватки?

- Зараз в Україні офіційно сироватку від ботулізму ніхто не може купити - ні Міністерство охорони здоров'я, ні регіональна влада, оскільки в Україні не зареєстровані ці препарати. Кілька років тому Україна заборонила ввозити сироватку з Росії, оскільки тамтешнє фармпроизводство не має сертифікат GMP (визнана в багатьох країнах світу система норм, правил і вказівок щодо виробництва ліків, - ред.). Але для лікування захворювань, які викликаються токсинами, і для лікування яких необхідні сироватки, приміром, той же ботулізм, дифтерія і так далі, країна повинна зробити стратегічний запас.

- Нещодавно в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун пообіцяла, що міжнародні організації допоможуть з закупівлями сироватки. Вирішилося питання з доставкою цього препарату в Україну?

- Ні, на сьогодні не зважився. Це питання вже багато років не може вирішити ні один міністр. Сироватки немає в Україні, оскільки після заборони на продаж російської сироватки, більше ніякої фармвиробник не подав на реєстрацію в Україну свій препарат і не подасть. Потрібні інші механізми.

- Наскільки розвинений ринок контрабанди сироватки від ботулізму?

- Контрабандна сироватка є в Україні. У нас в країні є контрабанда будь-яких ліків. На сірому ринку можна купити будь-який препарат, який не зареєстрований в Україні, наприклад, для пацієнтів з гепатитом С. Мені у Facebook пропонують відзначити сторінку, де торгують контрабандними препаратами. Зараз люди купують сироватку, завезену нелегальним шляхом. Вона вся з Росії. Тому хворих на ботулізм рятуємо російської сироваткою. Може це неправильно з точки зору держави - використовувати контрабандні препарати. Адже це незареєстрований иммунобиологический препарат, а ми не маємо права використовувати такі ліки. Адже якщо щось трапиться з пацієнтом при введенні цієї сироватки, наприклад, анафілактичний шок, докторові буде дуже важко "відмитися", тим більше на тлі цих антиврачебных кампаній та флеш-мобів.

Але з точки зору лікаря, який постійно стикається з цією проблемою і такими пацієнтами, я рада, що є місце, де можна все-таки купити відносно дешевий препарат і врятувати людині життя. Без сироватки смертність була б набагато вищою, ніж зараз.

- Яка зараз смертність від ботулізму в Україні?

- В цьому році захворіло близько 70 осіб. При цьому з них померли дев'ять пацієнтів, з яких тільки один їв домашню консервацію, а всі інші померлі споживали рибу-таранку з магазинів.

- Скільки коштує контрабандна сироватка від ботулізму?

- Якщо я не помиляюсь, приблизно півтори тисячі гривень. Це ми говоримо про російської продукції. Препарати з Європи коштують в десятки разів дорожче. Але я не чула, щоб її зараз використовували. Європейську сироватку ми не використовуємо, тому що її мало виробляють в самій Європі. У них дуже мало таких пацієнтів. Вони не потребують сироватках, приміром, від ботулізму, дифтерії і так далі, оскільки у них налагоджений чіткий контроль виробництва продуктів харчування і населення масово вакциновано від тієї ж дифтерії. У Полтаві в минулому році один пацієнт витратив 160 тисяч гривень на європейську сироватку від ботулізму, здається, польську. Йому, правда, потім магазин, де пацієнт купив рибу, повернув ці гроші.

- Можливо, для рішення з доступністю сироватки необхідно скасувати заборону на її постачання з Росії?

- Тут не треба торкатися політики. Крім Росії, є Китай, Індія. Мені складно зрозуміти, чому не можна вирішити проблему з постачанням сироватки. При кожній зміні міністра і я, і головний дитячий інфекціоніст відразу інформуємо міністерство про проблему. Але, напевно, є більш цікаві або глобальні проблеми або сподіваються, що пронесе, тому проблема з сироватками так і не вирішена. Можливо, негативну роль відіграє також часта зміна міністрів.

- Ви згадали, що Україна повинна також створити стратегічний запасу сироватки від дифтерії. Ви прогнозуєте спалах цього захворювання?

- Якщо в Україні виникне спалах дифтерії, то наслідки будуть ще гірше, ніж при ботулізмі, оскільки дифтерія поширюються повітряно-крапельним шляхом. При ботулізмі можна відмінити прийом їжі, яка могла спричинити це захворювання, і таким чином знизити ймовірність подальшого зараження в десятки разів. Якщо українці перестануть є консервацію, то вони взагалі не будуть схильні до зараження ботулізмом.

Але при дифтерії все йде набагато гірше – через повітряно-крапельного поширення цієї хвороби шанси захворіти набагато вище, ніж при ботулізмі.

І при ботулізмі, і при дифтерії основну роль грає токсин. Один міліграм токсину ботулізму вбиває два мільйони людей, ботулотоксин є біологічною зброєю, застосування якого заборонено Конвенцією 1975 року. Це найсильніший з природних отрут, в 400 тисяч разів сильніша за отруту гримучої змії. У дифтерії токсин слабкіше за своєю силою, але все одно небезпечний для людини.

- Які ознаки дифтерії?

- При дифтерії основною ознакою є ураження ротоглотки. Крім того, токсин дифтерії при попаданні в кров викликає дуже серйозне ураження серцевого м'яза, нирок і нервової системи.

При ботулізмі токсин потрапляє в кишечник – при лікуванні цього захворювання необхідно призначити промивання кишечника, прийом сорбентів, щоб вивести залишився токсин, а також ввести сироватку, щоб вона нейтралізувала токсин в крові.

При дифтерії все йде трохи інакше – перше, що уражається це ротоглотка, де виникає дуже щільна плівка, під якою знаходиться величезна кількість збудників і яку неможливо "віддерти". Тому надходження токсинів більш потужне і постійне, ніж при ботулізмі. Як наслідок, при дифтерії прийом сироватки більш важливий, ніж при ботулізмі. При дифтерії, крім сироватки, необхідно призначити антибіотики, щоб вони придушували сам побудник.

- Яка смертність при дифтерії?

- При ботулізмі у нас смертність приблизно 15%. При дифтерії може досягати десяти відсотків при важкому перебігу. Але це показник при наявності сироватки. Яка смертність від дифтерії без сироватки ми не знаємо.

- Чому ви вважаєте, що є ризик зростання дифтерії?

- По-перше, з-за проблем з вакцинацією. Вакцинація від цього захворювання входить в календар обов'язкових щеплень. Але з-за антивакцинальних кампаній, а також перебоїв з поставками вакцин, ми маємо зниження рівня иммунизаций. Як наслідок, ми вже бачимо перші загрозливі моменти можливого спалаху дифтерії.

По-друге, падіння добробуту населення. Цей фактор завжди позначається при інфекційних спалахах. Чим обумовлена така взаємозв'язок, можна довго філософствувати. Але головними причинами тут є стрес, недоїдання тощо, тобто все, що призводить до ослаблення життєвих сил організму.

- Правильно я розумію, що в Україні зараз немає сироватки від дифтерії?

- Ні. З тих же причин, чому немає сироватки від ботулізму. Раніше ми її купували в Росії, але після введеного кілька років тому заборони на постачання ліків з Росії, а також відсутності цього препарату в Європі, в Україні немає в наявності сироватки від дифтерії.

Коли кілька років тому в Іспанії був відзначений випадок дифтерії, так вони ледве знайшли сироватку. У них немає таких хвороб, оскільки там високий рівень вакцинації від даного захворювання.

- В цьому році в Україні були випадки дифтерії?

- Ми відзначаємо щороку по кілька, один-два, випадків дифтерії. Всі пацієнти вилікувались. Допомагали цьому залишки сироватки в регіонах, які залишилися з попередніх років.

В 90-ті роки в Україні була велика спалах дифтерії. Потім ця хвороба затихла. У інфекційних хвороб є таке поняття, як циклічність: вони можуть зникати приблизно на 10-15 років, а потім знову дають про себе знати. Тому я і кажу, що у нас зараз є тривожні сигнали про можливий спалах дифтерії. Інфекційний процес виникає не відразу, а приховано, потроху спочатку.

- Наскільки я розумію, не тільки проти ботулізму та дифтерії в Україні немає препаратів для лікування. Проти яких ще інфекційних хвороб у нас немає ліків, які є в інших країнах світу?

- наприклад, в Україні фіксуються випадки завізної малярії, але немає препаратів для лікування складних випадків цієї хвороби. Це смертельно небезпечне захворювання, але який можна успішно лікувати. І абсолютно предотвратимое захворювання. І гинуть від нього в Україні, на жаль, молоді, активні люди, в розквіті сил.

- Чому так виходить?

- Як правило, цим захворюванням хворіють українці, які побували в так званих маляриогенных регіонах - Африка південніше Сахари, Південно-Східна Азія, Латинська Америка. В основному, це пілоти літаків та вертольотів, які працюють у цьому регіоні, миротворці, але також і багато інші жителі нашої країни, які відвідують ці регіони з різними місіями. Але ми схильні до захворювання не тільки малярії, але і лихоманці Денге. Тільки в одній лікарні Києва, де я працюю, за останні півроку ми зафіксували сім таких випадків. Крім того, нещодавно ми підтвердили кілька випадків лихоманки чикунгунья. Ці всі захворювання завозяться в Україну. Тільки не всі їх підтверджують. Наша кафедра, як опорна, навіть ввела викладання елементів медицини подорожей, хоча деякі країни мають навіть таку спеціальність.

Але малярія, особливо тропічна, небезпечна тим, що вона смертельно небезпечна для наших людей, оскільки у нас немає генетичних бар'єрів і стійкості до неї. Ще однією причиною захворюваності українців малярією є нехтування прийомом профілактичних препаратів.

Погіршує ситуацію те, що в контрактах льотчиків прописано, що вони не мають права розголошувати інформацію про те, де вони літали. Тому вони змушені лікуватися самостійно, щоб не повідомляти в лікарнях, де вони побували. Льотчики самі призначають собі протималярійні лікування, але воно не завжди ефективно.

- Скільки випадків малярії фіксується в Україні в рік?

- У рік офіційно їх фіксується до 100. Неофіційно їх значно більше, оскільки люди займаються самолікуванням, в тому числі через інтернет.

Але найсумніше те, що у нас в деякі роки смертність від малярії досягала 10%. А загальносвітова статистика складає менше 0,5%. Пов'язано це з низкою причин - поганою інформованістю як лікарів, так і людей про ризики, які їх очікують, пізнім надходженням і т. д.

- Якщо немає ліків, то як саме лікуються пацієнти з малярією?

- З допомогою контрабандних ліків. Я сама часто прошу всіх, щоб привезли для клініки препарати. Завдяки цьому у нас зазвичай такі ліки є, але бувають періоди, що ні. І взагалі ми знову-таки не можемо за великим рахунком призначати їх пацієнтам, а якщо не призначимо - при тропічній тяжкій малярії смертність 100%.

- Які ознаки малярії?

- Від перших проявів до смерті може пройти тиждень і менше. При цьому ознаки малярії дуже підступні, а саме те, що ніяких специфічних ознак у неї немає, а тільки підвищення температури. Взагалі немає ніяких ознак, крім того, що у людини просто підвищується температура тіла.

Тому є таке правило - якщо чоловік був в регіоні, де поширена малярія, а саме в Південній Америці, Південно-Східній Азії, тропічної і субтропічної Африці, то чоловік протягом двох років після повернення в Україну при будь-якому підвищенні температури, навіть при ангіні і пневмонії, повинен здавати кров на малярію. Бувають пізні рецидиви через два роки після прибуття з цих регіонів.

У нас досить захворювань, для лікування яких ще не винайшли ліки і з-за чого пацієнти помирають. Тому від таких хвороб як ботулізм, дифтерія або малярія, для лікування і профілактики яких вже винайдені препарати, люди не повинні помирати.