З вірою у дива: як народності Іраку виживають при атаках "Ісламської держави"

Вівторок 23 травня 2017 16:31
як народності Іраку виживають при атаках "Ісламської держави"
Головний храм какаі на півночі Іраку був підірваний джихадистами (фото Юрій Мацарський)

Північ Іраку, де зараз панує "Ісламська держава", - батьківщина десятків сект, культів і релігійних течій, на послідовників яких джихадисти розгорнули справжнє полювання. Одне з таких течій - народ какаі - благополучно уникнув знищення або поневолення, але виявилося повністю розорене силами "Ісламської держави". Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Какаі - стотисячний народ, що живе на півночі Іраку, своєю батьківщиною вважає декілька сіл, розташованих на під'їздах до Мосулу. Майже в кожній з них раніше був храм, званий джамхані - білий бетонний куб з багатокутним куполом нагорі. Тепер від більшості цих храмів залишилися лише руїни. "Ісламська держава", захопивши ці краї, знищилв святилища какаі. Для джихадистів ці храми - язичницькі капища, які їх трактування священних текстів наказує стерти з обличчя землі. Але навіть підірвані, джамхані залишаються священними місцями для какаі.

- Це одне з самих сакральних місць для нашого народу. Багато років тому один поважний чоловік був вкушений змією, і ніхто не міг його вилікувати. Люди вирішили віднести його вмирати в храм, в цей самий, який стояв на цьому місці, - голова одного з загонів какаі Газі Файзал показує на бетонні уламки на околиці покинутого села, серед яких на землі лежить купол джамхані, що дивом зберігся, з зеленим прапором на верхівці. - Вкушений чоловік вижив, і з тих пір храм став священним не тільки для людей. Сюди приповзають і змії, але тут вони не небезпечні. Навіть якщо вкусять - нічого не трапиться.

як народності Іраку виживають при атаках "Ісламської держави"Фото: голова одного з загонів какаі Газі Файзал (фото Юрій Мацарський)

Серед уламків і бетонної крихти дійсно повзають змії. Файзал стверджує, що вони жили в цьому храмі багато років і змогли залишитися неушкодженими після того, як джихадисти заклали всередину будівлі вибухівку, яка розкидала стіни джамхані на десятки метрів навколо.

Врятувати храм від руйнування какаі були не в силах. Наспіх організоване ополчення змогло лише прикрити відхід з сіл мирних жителів, які рятувалися від наступаючих сил "Ісламської держави". Рішення залишити села було прийнято після того, як стало відомо, як джихадисти обходяться з тими, хто потрапляє до них у руки, наприклад з єзидами - представниками ще одного етноконфесійної меншини півночі Іраку. Не бажаючи гинути або ставати рабами, як їх сусіди-езиди, яких ІГ застигли зненацька, какаі пішли з рідних місць.

Прийшовши до села какаі, джихадисти насамперед знищили джамхані і мавзолеї святих. Дивом уцілів лише головний храм у селі Вардак, в яке сотні років тому прийшов прабатько какаі - Саїд Хайас. Цей храм був збудований навколо гробниці вчителя, яка для какаі є головною святинею. Вони вірять, що Саїд Хайас зник з цієї гробниці на третій день після похорону, а місце, на якому покоїлося тіло, творить дива. Какаі розповідають, що у спокійні роки до порожньої гробниці з'їжджалися люди з усього Іраку. Головне диво, в якому, кажуть, Саїд Хайас не відмовляв ні какаі, ні єзидам, ні християнам, ні мусульманам, - лікування від безпліддя. Тому в паломництво сюди відправлялися, в першу чергу, жінки.

Зараз жінок у селі немає. Відверто кажучи, і самого села теж немає. Бойовики "Ісламської держави", відступаючи, не тільки зруйнували будинки, але й вирубали фруктові дерева, посаджені на околиці селища, поруч із цвинтарем. На самому кладовищі підірваний мавзолей з останками перших учнів Саїда Хайаса. Для какаі цей мавзолей - святиня, для "Ісламської держави" - місце забороненого Кораном ідолопоклонства.

як народності Іраку виживають при атаках "Ісламської держави"Фото: розорене бойовиками ІГ кладовищі какаи (фото Юрій Мацарський)

Видно, що джихадисти намагалися знищити все, що так чи інакше має відношення до релігії какаі. І тим неймовірніше порятунок головного храму. Вибухівку в нього закладали двічі. Перший раз - незабаром після окупації села, другий раз - перед відступом. Першого підриву виявилося недостатньо. У стінах храму вибухи пробили величезні діри, залізобетонний купол продірявлений руйнівною хвилею, але будова встояло.

Другий раз підірвати храм джихадисти просто не встигли - недооцінили швидкість контрнаступу курдських загонів пешмерга і змушені були тікати, не встигнувши встановити детонатори.

До речі, серед бійців, які звільняли Вардак, були і какаі. Газі Файзал - як раз один з них. Його штаб знаходиться в єдиному вцілілому будинку в селі. До війни тут розташовувалося те, що у нас зветься фельдшерським пунктом. У будинку немає електрики, тому чай, який Газі і його товариші п'ють склянку за склянкою, заварюють прямо на багатті, який горить у дворі пункту.

altaltaltaltalt
 

Фото: порожня гробниця Саїда Хайаса, руїни зміїного храму, річка Великий Заб (Юрій Мацарський)

Газі не без задоволення розповідає про свою релігію. Каже, що какаі вірять у реінкарнацію, але при цьому дотримуються всіх ісламських законів. Більш того, харчові обмеження у какаи навіть більш суворі, ніж в іншому мусульманському світі. Так, забороненим - харамним - є не тільки свинина і алкоголь, але і м'ясо кролика та лисиці.

Взагалі релігія какаі вивчена не дуже добре. Народ цей приховує свої таємниці від чужинців, а дослідникам часто брешуть про ті чи інші позиції віровчення, щоб не розкрити правду, доступну лише какаі. Достеменно відомо лише те, що релігія какаі ввібрала в себе елементи крайнього шиїзму, з його культом героїв і мучеників, фрагменти доісламських курдських вірувань, центральними фігурами яких були ангели і духи, і деякі риси християнства. У ряді робіт, присвячених какаі, вказується, що в їх богослужіннях цитується Євангеліє, а самі віруючі причащаються забороненим за будь-яких інших обставин вином.

Наводяться і порівняння віри какаі з релігіями єзидів і зороастрійців, з якими, на думку ряду вчених, какаі ріднить загальне уявлення про прояви - еманації - бога в ангелах, живих істотах і навіть природних явищах.

Але голова громади какаі Саїд Махді, прямий нащадок Саїда Хайаса, що вознісся, запевняє, що какаі - мусульмани. Просто не такі радикальні прихильники "Ісламської держави" або Аль-Каїди, яка на початку двохтисячних років руйнувала їхні святині.

- Ще до "Ісламської держави", в 2004 році сюди прийшли люди, які називали себе справжніми мусульманами, вони зруйнували наші будинки, наш головний храм. А через десять років, в 2014 році, прийшла "Ісламська держава" і знову пошкодила відновлений нами храм, - розповідає шейх какаі, стоячи в оточенні своїх онуків у джамхані. - При цьому какаі - послідовники ісламу, ми - мусульмани. Ми віримо в Аллаха, поклоняємося йому, заперечуємо інших богів. Але для ісламських екстремістів ми, напевно, не справжні віруючі - не такі радикали, як вони, тому вони знищують наші святині. Так, наші храми не схожі на мечеті, в чомусь розходяться з тими ж екстремістами, але це означає лише, що ми мислимо трохи інакше. Але ж, якщо ти поклоняєшся Аллаху, якщо дотримуєшся його заповідей: не брешеш, не крадеш, не вбиваєш, - ти вже мусульманин.

як народності Іраку виживають при атаках "Ісламської держави"Фото: голова громади Саїд Махді з онуком (фото Юрій Мацарський)

Саїд Махді (до речі, під ім'ям Махді в хадісах пророка Мохаммеда згадується останній його наступник на Землі, який з'явиться перед кінцем світу і здобуде перемогу над псевдомесією Даджжалем) запевняє, що будь-який мусульманин може стати одним з какаі, якщо цього захоче. Але розкривати секрети своєї віри комусь не з його народу шейх не може, навіть якби дуже захотів - покоління його предків зберігали цю таємницю і заповіли зберігати її і йому.

Така секретність вже вступає в протиріччя з ісламськими приписами, які наполягають на якомога більш повній посвяті всіх, хто прагне до віри, в основи релігії. Крім того, - і про це говорить сам шейх Махді - в молитвах какаі Саїд Хайас згадується нарівні з Мохаммедом, якого коран називає останнім і головним з тих, кому було доступно боже одкровення, "печаткою пророків".

Тобто, з точки зору мусульманина, какаі - невірні, кяфіри. Або навіть гірше того, - віровідступники. Однак какаі поколіннями виживали в не завжди приязному мусульманському оточенні, зберігаючи свою віру й свої традиції. Навіть тоді, коли Османська імперія, яка багато століть володіла цими краями, взялася у XVI-XVII століттях за звернення в традиційний сунітський іслам племен Іраку і Сирії, до какаі не відправляли ні місіонерів, ні яничарів, знищили чимало дуже релігійно близьких до какаі турецьких алевітов. Тоді какаи врятували добрі ділові відносини з османами. У селах какаі, розташованих в родючій долині річки Великий Заб, процвітало землеробство і скотарство, продукти яких були настільки потрібні і місіонерам, і яничарам, що на дивну віру постачальників продуктів просто закривали очі.

Але зараз цих сіл немає. Вони перетворені на купи уламків, що не підлягають відновленню. Шейх Саїд Махді каже, що з такими труднощами - повним руйнуванням і знищенням майже всієї власності - його народ не стикався ніколи раніше. Однак, упевнений він, запас чудес, які рятували какаі в колишні століття, ще не вичерпаний. І народ виживе всупереч всім спробам знищити його.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся