Як нардепи "судили" Клюєва та Мельничука

Зняття депутатської недоторканості з Сергія Клюєва (брата Андрія Клюєва, екс-голови Адміністрації Президента Януковича) та Сергія Мельничука (екс-комбата "Айдару") - тепер в руках спікера Ради Володимира Гройсмана. Регламентний комітет парламенту вчора не погодився з поданням Генпрокуратури щодо зняття недоторканості з Клюєва, але надав відповідну згоду по Мельничуку.

Це рішення комітет затвердив на п'ятому засіданні із розгляду цього питання. Генпрокуратура звинувачує Сергія Клюєва у тому, що він шляхом обману заволодів заводом напівпровідників, а також в махінаціях з бюджетними коштами. Сергію Мельничуку інкримінуються створення бандитських угруповань, грабежі, побиття та викрадення людини. Відповідне подання до парламенту генпрокурор Віктор Шокін вніс 12 травня.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже відреагував на рішення регламентного комітету. "Від вас лиш вимагається політична воля - зробити Клюєва підсудним. А ви прийняли рішення його покривати, напевне, переживаючи за себе - на всяк випадок - кожен думає: всяке бува і мене безцінного захочуть позбавити недоторканості... Мовляв замнемо, не будемо створювати прецедент...", - написав міністр на своїй сторінці у Facebook.

Протягом розгляду подання, нардепи направили в ГПУ 82 депутатських запити. Відповіді були надані лише на 11. Депутатів така поведінка Генпрокуратури не задовольнила і, щоб переконати депутатів, 28 травня на засідання комітету приходив генпрокурор Віктор Шокін.

Генпрокурор зазначив, що додаткову інформацію надати може, але тільки якщо засідання комітету проводитиметься в закритому режимі. Проте і Сергій Клюєв, і інші депутати з цим не погодились.

Після дебатів, що відбувались декілька годин, генпрокурор та депутати так і не дійшли згоди. Між Клюєвим та Шокіним неодноразово спалахували суперечки. А Клюєв постійно звертався за допомогою до 9 експертів з Австрії та США, що прийшли з ним.

Депутати зрозуміли, що їм все ж доведеться проводити закриту частину засідання, бо отриманої інформації недостатньо. Але згоди з цього питання так і не було досягнуто. Тож було вирішено зустрітись 29 травня, щоб знову все обговорити.

29 травня вранці депутати спочатку провели нараду, а після цього - закрите засідання щодо подання Шокіна по частині Клюєва. Замість генпрокурора прийшов його перший заступник Володимир Гузир.

Джерело у регламентному комітеті повідомило РБК-Україна до закритого засідання, що подання ГПУ для зняття недоторканості з Клюєва було недостатньо аргументованим. Натомість по поданню на Мельничука ГПУ мала всі шанси отримати позитивне рішення щодо зняття недоторканості, але без згоди на арешт депутата.

Близько 14:00 із будівлі комітетів ВР вийшов Сергій Клюєв і повідомив, що закрита частина засідання щодо нього завершилась і депутати почали розглядати подання на Мельничука. "Всі свої аргументи я навів. Сподіваюсь, що члени комітету почули, але говорити про якесь рішення поки передчасно, тому що я маю розуміти, чим закінчилась закрита частина", - сказав Клюєв.

Песимізму додав Мельничук. "Рішення буде, скоріше всього. На мою думку, в нас почався 1937 рік, є вже "тройки", які будуть на закритих засіданнях судити неугодних, а далі як вже піде", - сказав Мельничук.

Він також повідомив, що подав до Печерського суду позов на Віктора Шокіна. "Зареєстрований номер справи №7571865815-ц, дата реєстрації 28 травня 2015 р. Відповідач - Шокін Віктор Миколайович, відповідач Зубков Андрій Юрійович, позивач Мельничук Сергій Петрович. Це позов про те, що ГПУ в особі Шокіна і Зубкова дали на мене неправдиві свідчення чим заділи мою ділову репутацію і так буде далі. там вже на реєстрації стоїть близько 5 осіб, на яких буде подано відповідні позови", - сказав Мельничук.

На вечірньому засіданні комітету частину подання по Клюєву депутати розглядали недовго. Більшість погодилась, що подання ГПУ є недостатньо обґрунтованим. Думки народних депутатів Ірини Єфремової і Світлани Войцеховської, які вважали, що недоторканість з Клюєва треба зняти, були занесені у рішення окремим пунктом.

Сергій Клюєв вийшов із засідання радісний. Але зазначив, що тепер рішення залежить від спікера парламенту Володимира Гройсмана який може внести його до залу або повернути генпрокурору.

А процес розглядання частини по Мельничуку знову розтягнувся на декілька годин. Після звинувачень прокуратури слово для оправдання отримав екс-комбат "Айдару".

Він говорив багато не по справі, обвинувачував у зловживаннях представників Міноборони та деяких волонтерів. Говорив, що ТЕЦ в м. Щастя, згідно Мінських домовленостей, має відійти бойовикам. І навіть про те, що 13 лютого на нього був вчинений замах на передовій.

По конкретних епізодах відповіді депутата не були чіткими. Він пояснив, що вже не будучи комбатом "Айдару", не міг віддавати наказів батальйону, а тільки поради, тож не несе відповідальності за їх дії.

Депутати запитали Мельничука, чи були б вчинки "айдарівців" іншими, якби Мельничук їм "не радив". "Не знаю", - відповів Мельничук.

Варто нагадати, що частина батальйону не підтримала нового командира "Айдару", призначеного Генштабом, коли Мельничук став нардепом.

На засіданні регламентного комітету був присутній начальник управління військової служби правопорядку ЗСУ Олександр Дублян. Він повідомив, що лише за минулий рік "айдарівці" вчинили 80 кримінальних правопорушень. Хоча особисто до Мельничука претензій у міністерства немає, але нардеп досі залишається на військовій службі.

"Він дійсно залишається на військовій службі, але відкомандирований у Верховну Раду і після складання повноважень він повертається до Міністерства оборони і відповідно може бути призначений на рівнозначну, або на вищу посаду в межах Міністерства оборони", - сказав Дублян.

А заступник генпрокурора Володимир Гузир зазначив, що Мельничук причетний до зникнення в підрозділів Міноборони близько 1 тис. АКМ. "Я вважаю, що це більш ніж законний аргумент на користь подання і доцільності Сергія Мельничука", - сказав Гузир.

Нардепи довго задавали питання Мельничуку. І один за одним повторювали, що як людина яка захищала Батьківщину на передовій, Мельничук є героєм. Але він також, як і будь-який українець, має нести відповідальність за свої дії.

Зрештою більшість депутатів висловилися за те, що подання ГПУ на надання згоди на арешт Мельничука є недостатньо обґрунтованим. У частині зняття недоторканості подання ГПУ нардепи вдовольнили. До проекту рішення долучили окрему думку нардепів Дмитра Лубінця та Віктора Бондара, які вважали подання ГПУ недостатньо обґрунтованим.