Нагадати про анексію: як Україна готує нову резолюцію ООН по Криму

Минулого тижня президент Петро Порошенко заявив, що доручив українським дипломатам підготувати нову резолюцію по Криму до наступної сесії Генеральної Асамблеї ООН. На резолюції Генасамблеї ООН не може бути накладено вето. Однак, на відміну від подібних документів Ради безпеки ООН, вони мають рекомендаційний характер.

Розвінчання міфів

Підготовку резолюції по Криму глава держави анонсував 9 серпня - у Міжнародний день корінних народів, нагадавши про складне становище кримських татар, які в умовах російської окупації переживають утиски і знущання. Це питання, мабуть, буде ключовим серед усіх пунктів резолюції.

Резолюція по Криму, яку готує українська сторона, стане четвертим подібним документом, що стосуються анексії півострова Росією. Нову резолюцію можуть затвердити на початку наступного року на сесії Генасамблеї ООН. Зараз текст документа знаходиться в процесі розробки, пояснив РБК-Україна представник президента в АР Крим Борис Бабін.

Нова резолюція, як дві попередні, буде стосуватися прав людини в АР Крим і Севастополі, розповів Бабін. За його словами, документ буде відображати звіти Моніторингової місії ООН з прав людини, яка працює в Україні.

"Представництво президента (АР Крим, - ред.) постійно співпрацює з Моніторинговою місією. Впевнений, що зусилля наших дипломатів, зусилля МЗС України і ті відомості, які за сприяння різних органів влади зібрала Моніторингова місія ООН в Україні, будуть відображені в новій резолюції", - розповідає Бабін РБК-Україна. Подібні резолюції будуть затверджуватися щорічно, аж до деокупації Криму, каже співрозмовник.

Петро Порошенко вважає, що новий документ допоможе "зупинити будь-які спекуляції щодо статусу Криму". Як зазначив у коментарі РБК-Україна голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров (БПП), спекуляції, про які згадав президент, почалися з самого початку незаконної анексії і тривають досі, щоб легітимізувати її результати. За словами політика, спекуляції вибудовуються навколо заяв, що кримчани нібито "самі здійснили свій вибір" і що їх позиція і дії нібито "ґрунтуються на основних принципах міжнародних документів".

Чубаров не став розголошувати подробиці проекту резолюції, оскільки, за його словами, цей процес "дуже чутливий". Але зазначив, що новий документ буде зміцнювати позиції попередніх резолюцій.

"Зараз вже є певний текст резолюції. Над ним працювали, в тому числі й експерти з боку Меджлісу кримськотатарського народу. Цей текст підготовлено дуже досвідченими фахівцями системи МЗС, інших державних структур. Після того, як українська сторона визначиться з форматом тексту резолюції, його будуть обговорювати з нашими партнерами, які зможуть внести свої пропозиції в цей проект і виступити співавторами документа", - пояснив Чубаров.

Він не виключив, що, можливо, знадобиться додаткове обговорення тексту проекту резолюції з деякими країнами, які в цілому підтримують документ, але "вимагають уточнення певних моментів".

Тиск на агресора

Перша резолюція Генасамблеї ООН про територіальну цілісність України, в якій порушувалося кримське питання, була затверджена у 2014 році. "Вона, фактично, відображала ситуацію початку окупації півострова", - говорить Борис Бабін. Дві наступні резолюції, прийняті в 2016 і 2017 роках, стосувалися прав людини в окупованому Росією Криму.

У першій резолюції йшлося про невизнання "референдуму" у Криму. Резолюція підтримала територіальну цілісність України і закликала до врегулювання ситуації. За постанову проголосувало 100 країн і 58 утрималися. При цьому 11 країн, серед яких були Росія, Білорусь, Вірменія, Північна Корея, Болівія, Нікарагуа, Судан, Зімбабве, Сирія, Венесуела і Куба, голосували "проти". В українському МЗС тоді звинуватили Росію в тиску на країни-члени ООН при голосуванні за резолюцію.

Друга резолюція, прийнята у 2016 році, стосувалася порушень прав людини в Криму. Тоді кількість країн, що підтримали Україну, зменшилась. "За" проголосувало 73 країни. До табору країн, які висловилися "проти", приєдналися Ангола, Бурунді, Камбоджа, Китай, Коморські острови, Казахстан, Індія, Іран, Сербія, ПАР, Еритрея і Узбекистан.

У минулорічній резолюції йшлося також про права людини. Але у порівнянні з документом 2016 року вона стала більш розширеною і наповненою деталями. "У резолюції 2017 року вдалося зафіксувати такі формулювання, які чітко вказують на те, що Крим є незаконно анексованою Російською Федерацією територією, а РФ виступає в якості країни-агресора. Цього не було в резолюції 2016 року, це дуже суттєві введення, наслідками яких є те, що тепер у всіх документах, закликах інституцій системи Об'єднаних Націй це формулювання присутнє, і цим посилюється правова визначеність російської і окупації, і агресії", - розповів РБК-Україна Рефат Чубаров.

До того ж, у резолюції 2017 року засуджувалося автоматичне присвоєння російського громадянства мешканцям Криму, переслідування за релігійні переконання і мілітаризація півострова. Тоді дипломатичний корпус сприйняв прийняття резолюції як серйозний прорив. Голова постійної делегації України в ПАРЄ, народний депутат (БПП) Володимир Ар'єв підкреслював, що прийнята резолюція відкриває можливості Україні судитися з Росією в Міжнародному суді ООН, а також допомагає продовжувати санкції проти РФ.