ru ua

Податкові лещата. Як владі наповнити держбюджет і не вдарити по бізнесу

Податкові лещата. Як владі наповнити держбюджет і не вдарити по бізнесу Денис Шмигаль та Володимир Зеленський (Фото: прес-служба Кабміну)

Політики обрали не найкращий час для розмов про підвищення податків. Це явно не ті сигнали, що чекає бізнес, який все ще не оговтався від наслідків пандемії і жорстких карантинів. Замість цього владі варто приділити увагу боротьбі з "тіньовими" схемами в економіці і лобістськими преференціями, через які держскарбниця не отримує десятки, якщо не сотні мільярдів гривень. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів готує зміни до Податкового кодексу (ПК), про що нещодавно заявив міністр фінансів Сергій Марченко. І хоча чиновники поки не вдаються у деталі цих правок, все ж не приховують, що мова йде про підвищення податків.

Через пандемію і шкоду, яку вона і супроводжуючі її локдауни завдали економіці, уряди по всьому світу шукають стимули підтримки бізнесу. Від цього безпосередньо залежать темпи відновлення національних економік і конкурентоспроможність країн у боротьбі за інвестиції.

В Україні, обмежившись 8 тисячами гривень підтримки для ФОПів, схоже, задумалися над тим, щоб піти зворотним шляхом – через посилення фіскального тиску. І хоча такий підхід суперечить економічній теорії і здоровому глузду як такому, ідея може знайти підтримку у стінах Ради.

За даними ЗМІ, вже після травневих свят влада може представити план перегляду ставок деяких зборів і акцизів, що сукупно дозволить зібрати до держбюджету близько 50 млрд гривень. І нібито одним з відповідальних за формування концепції цих змін є голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу"). Він же активно просуває ідею податкової амністії, ініційованої офісом президента.

Економіка просить про допомогу

Чому не можна поспішати з підвищенням податків? Бізнес все ще не оговтався від провального і шокуючого 2020 року, коли реальний ВВП впав на 4%. На 5,2% обвалилася промисловість, ще на 11,5% впало сільське господарство – т.зв. "локомотив" економіки. На цьому тлі цілком закономірно зросло безробіття до 9,3%, наблизившись до позначки у півмільйона непрацевлаштованих українців.

Хаотичні карантини і пандемія підкосили малий і середній бізнес, вимивши у нього залишки оборотних коштів. Сфери послуг, непродовольчого рітейлу і HoReCa в цьому плані постраждали більше за інших. Відразу 232 тисячі ФОПів були змушені закритися, не маючи можливості продовжувати свою діяльність і платити податки.

Про стан справ в українському бізнесі яскраво говорять фінансові показники підприємств. За даними Держстату, у минулому році збитки компаній зросли майже в два рази, як і частка збиткових підприємств – з 19,5% в 2019 році до майже 30% в минулому.

Нескладно уявити який ефект підвищення податків дасть на капітальні інвестиції бізнесу, які в рік початку пандемії впали приблизно на 40%. Не кажучи вже і про те, що відтік прямих іноземних інвестицій виявився найбільшим за останні 20 років і триває досі.

І поки інші країни, в тому числі і сусідні з Україною, шукають стимули для залучення іноземного капіталу, підвищення податків може остаточно відкинути нашу країну у гонці за інвестиції.

Де брати гроші: альтернативи зростанню податків

Немає сумнівів, що нинішні потреби держскарбниці, враховуючи пандемію і війну на Донбасі, набагато більше, ніж її можливості. І, за великим рахунком, ніхто не заперечує, що доходи бюджету мають зростати. Інше питання, за рахунок чого. І як не отримати зворотного ефекту. Адже підвищення податків далеко не завжди дає пропорційне зростання надходжень, а навпаки – посилює "тіньову" сторону економіки.

Тим часом є ряд напрямків, де влада може збирати більше до бюджету за рахунок детінізації і більш прозорого адміністрування. Але для цього як мінімум потрібні політична воля боротися з "тіньовими" схемами і готовність наступати на інтереси великих гравців. Як, наприклад, з нелегальним обігом нафтопродуктів. Тут держава щороку втрачає десятки мільярдів гривень.

За різними оцінками, тільки у цьому році недобір в казну складе близько 22 млрд гривень у вигляді акцизу і ПДВ через контрафактне паливо, яке продається без фіскальних чеків на напівлегальних АЗС. Минулого року, за даними "Консалтингової групи А-95", втрати скарбниці тут досягли 18 млрд гривень. Щорічно, як вказують аналітики, в Україні виробляється 450 тисяч тонн фальсифікованого дизельного палива і бензину, це близько 5% споживання в країні.

Ще один болючий для економіки "тіньовий" фронт – контрабанда і "сірий " імпорт. Заниження митної вартості товарів та інші схеми на митниці обходяться скарбниці за найскромнішими оцінками 60-90 млрд гривень на рік. Тоді як за словами голови Держмитниці Павла Рябікіна, суми недобору до бюджету через перераховані проблеми становлять близько 150 млрд гривень на рік. Цих грошей, наприклад, вистачить, щоб цілий рік обслуговувати державний борг.

І варто віддати належне владі, певні кроки у цьому плані вже зроблені. Ще на початку квітня РНБО ввела персональні санкції проти топ-10 контрабандистів, пізніше доповнивши їх список. До того ж пройшли кадрові чистки на Держмитниці, в тому числі і серед керівників митних постів.

У держбюджеті також утворилися проломи через часто лобістські і відверто невигідні країні податкові поблажки і преференції окремим галузям. Як, наприклад, у випадку з занижений акцизом на скраплений газ. Через низькі ставки на цю продукцію Україна втрачає десятки мільярдів гривень. Для розуміння: акциз на пропан-бутан становить 52 євро за 1000 л, на бензин – 213,5 євро за 1000 л.

Якщо ставки як мінімум вирівняти, то щорічно бюджет зможе отримувати додатково 550 млн євро. Адже саме за рахунок акцизного податку з палива фінансується будівництво та ремонт доріг, якими їздять авто, переобладнані на використання пропан-бутану. Цими ж дорогами користуються авто, заправлені бензином і ДП, з яких сплачено в рази більший акциз.

Відчуваючи складнощі в боротьбі з пандемією і не справляючись з викликами, що стоять перед економікою, влада приймає ситуативні рішення під тиском лобістів на користь великих компаній. Як, наприклад, у випадку з дотаціями та податковими пільгами аграріям. Останнім Рада в грудні минулого року знизила ставку ПДВ з 20 до 14%. Але преференцію отримали виробники тільки деяких видів продукції, що дало грунт для розмов про вибірковий лобістський підхід. Через це рішення, як писало РБК-Україна, бюджет може не отримати близько 5 млрд гривень.

Казну також можуть очікувати втрати в разі зниження на 30% акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН). Ще наприкінці лютого профільний фінансовий комітет Ради підтримав відповідні зміни до Податкового кодексу. Комітет запропонував замінити одноразове підвищення ставки акцизу на ТВЕНи на 320%, яке відбулося з початку року, на 200% підвищення з подальшим зростанням. За окремими оцінками, зміна ставки може призвести до недобору до бюджету в сумі близько 3 млрд гривень.

Втім, провідні бізнес-асоціації України – Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація – дії профільного комітету щодо поступового підвищення акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання підтримали, попередивши: втрати держбюджету у разі шокового (відразу в 4,2 рази), а не поступового підвищення акцизу, будуть більші, адже значна частина ринку може відійти в "тінь". У березні план надходжень до держбюджету від акцизів вже недовиконано на 1,4 млрд грн.

Список "дірок" бюджету і потенційних джерел доходу держскарбниці можна доповнити податковими "скрутками", "тіньовим" обігом землі, роботою конвертаційних центрів, неефективною боротьбою з неофіційним працевлаштуванням і зарплатами "в конвертах". Боротьба з цими схемами може сукупно принести державі понад 100 млрд гривень, про що раніше говорили в "Інституті соціально-економічної трансформації".

Ці заходи, які здатні оздоровити економіку і в якомусь сенсі відновити справедливість по відношенню до білого бізнесу, дадуть уряду куди більше ресурсу, ніж поспішне підвищення податків. Тоді як фіскальне навантаження на легальний бізнес лише посилить тиск на і без того пригнічену економіку України.

Всі ці кроки не скасовують необхідності працювати над залученням позик як на внутрішньому ринку, так і зовнішньому. І чим дешевше уряд позичатиме, тим краще. Але для цього потрібно перезапустити програму з МВФ, виконавши взяті і вже прострочені зобов'язання.

Серед основних причин, що перешкоджають перегляду програми – розбалансовані судова та антикорупційна реформи, загроза незалежності Нацбанку, повернення до неринкових принципів ціноутворення на газ, а також невирішеність проблеми заборгованості ФГВФО перед Мінфіном і питання з дефіцитом бюджету.

Крім того, владі пора вже визначитися з планами так званої "великої приватизації". Щорічно Кабмін закладає мільярди гривень надходжень від продажу держактивів, але реального успіху в цьому плані не було вже півтора десятка років з моменту продажу "Криворіжсталі".

Іншими словами, замість різкого і сумнівного в плані віддачі для держбюджету підвищення податків, яке може загнати економіку у ще сильнішу кризу, владі потрібно навести порядок з нелегальними, корупційними і "сірими" схемами, відновити відносини з МВФ і провести прозору приватизацію.