ru ua

Бензин повз касу. Як правоохоронці ліквідують незаконний обіг пального

Бензин повз касу. Як правоохоронці ліквідують незаконний обіг пального Правоохоронці активно займаються ліквідацією незаконного обігу пального (a95.ua)

В Україні вже не вперше взялися широкомасштабно боротися з нелегальним пальним та з АЗС, які свідомо пускають пальне "повз касу". Який масштаб має ця проблема, які схеми використовують порушники та наскільки ефективно працюють правоохоронці – у матеріалі РБК-Україна.

Згідно з дослідженням консалтингової групи "А-95" державний бюджет від нелегального обігу нафтопродуктів у 2020 році втратив близько 19 млрд грн. А у 2021 році ці втрати перевищать 20 млрд, вважають експерти.

На кінець 2020 року, за даними інтерактивної карти perevirazs.info, в Україні діяли 103 місця торгівлі нафтопродуктами з ознаками порушення норм чинного законодавства.

Станом на 17 квітня 2021 року таких уже 58. Проблема все ще залишається масштабною. Але є певні результати.

Як бензин та дизпаливо ллються повз касу

Експерти зазначають, що тіньовий ринок в Україні – це нелегальне виробництво на міні-НПЗ і нафтобазах, а також махінації при реалізації пального, зокрема через мережу нелегальних АЗС. І це величезна виробничо-фінансова сфера, заснована на несплаті податків. Вона має визначальний вплив на паливний ринок і завдає відчутної шкоди державному бюджету.

Найбільша частка несплачених податків припадає на оптимізацію ПДВ і податку на прибуток – понад 15 млрд грн. Схема передбачає фіктивне споживання палива, в результаті чого відбувається завищення витрат підприємств реального сектору економіки й формування податкового кредиту.

За підрахунками експертів, понад 20% всіх нафтопродуктів в Україні споживаються двічі: за документами, для оптимізації податків, і фізично, коли пальне реалізують за готівку поза касою.

Втрати бюджету по ПДВ безпосередньо залежать від цін на пальне. Тому у 2021 р. експерти чекають на зростання тіньового сектору, адже на світовому ринку вартість енергоносіїв росте.

Ще одна "дірка", через яку втрачають кошти держава і чесний бізнес – нелегальне виробництво нафтопродуктів.

Експерти оцінюють обсяг виробництва безакцизного бензину міні-заводами в 30 тис. тонн на місяць, в окремі місяці це до 20% ринку. Збитки держбюджету досягають 4 млрд грн на рік.

Крім того, за спостереженнями експертів, у 2020-2021 роках збільшилися поставки імпортних безакцизних розчинників, які є сумішами октанопідвищуючих компонентів, які завозяться на міні-НПЗ і нафтобази. В операціях з продукцією міні-НПЗ і розчинниками помічені оператори таких мереж, як "БРСМ-Нафта", Мotto, SunOil і інші.

Загалом, за підрахунками експертів, явні ознаки системних податкових зловживань спостерігаються на 1800 АЗС. А це 25% від загальної кількості заправок у країні.

Зростання обсягів безподаткової продукції міні-НПЗ, ренесанс нелегальних АЗС і активне поширення схем по відходу від оподаткування в умовах мораторію на перевірки бізнесу на період карантину – все це змушує бізнес або зазнавати збитків, або самому ставати частиною тіньового ринку.

Однак навіть попри складність схем та введений мораторій на перевірки під час карантину, податківці та правоохоронці успішно протидіють нелегальному ринку пального.

Велике викриття мережі Glusco

На початку березня співробітники Служби безпеки України разом із Держпраці, Держпродспоживслужбою та Державною податковою службою викрили масштабну оборудку з тіньової реалізації неякісних нафтопродуктів. Як писало РБК-Україна, спецоперація відбулася на об'єктах мережі автозаправних станцій Glusco.

Наразі Державна фіскальна служба під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора проводить досудове розслідування, але вже відомо, що орієнтовна сума ухилення від сплати податків становить близько 240 млн грн. Кримінальне провадження розпочато за 4 статтями Кримінального кодексу: легалізація чи відмивання майна, одержаного злочинним шляхом; ухилення від сплати податків; зловживання владою або службовим становищем; незаконне виготовлення підакцизних товарів.

"Правоохоронці задокументували організацію масштабної протиправної схеми обігу та реалізації неякісних нафтопродуктів. Встановлено, що у такий спосіб організатори свідомо ухилялися від сплати податків до держбюджету чим завдали збитків у великих розмірах", – сказано у повідомленні.

Правоохоронці провели понад 140 санкціонованих обшуків у 13 офісних приміщеннях, 7 нафтобазах, 13 морських суднах, 105 автозаправних станціях та 2 відділах митного оформлення.

Державна фіскальна служба повідомила, що Glusco також інкримінують незаконний імпорт палива морем.

"Встановлено, що посадові особи декількох суб'єктів господарювання, яким належить велика мережа АЗС, організували незаконну схему з ввезення на митну територію України, зокрема з території РФ, нафтопродуктів – пального, з використанням морських суден, приховуючи реальні обсяги імпорту", ​​– відзначили в ДФС.

По Glusco триває досудове розслідування. Однак це не єдиний факт ефективної роботи правоохоронців з нелегальним обігом пального.

Ефект боротьби – 368 мільйонів гривень

Згідно з даними ДФС, з початку року правоохоронці виявили понад 18 тис. тонн нелегального пального орієнтовною вартістю понад 790 млн грн.

У лютому на Київщині була викрита схема зберігання та збуту нелегального пального на мережі АЗС та складах, що належать зловмисникам. Слідство встановило, що документально купівля пального здійснювалась у кількох товариств. Після чого нелегальне пальне збувалось фізичним особам та іншим суб’єктам господарської діяльності за готівку без відповідних документів. В ході обшуків було виявлено понад 600 тонн паливно-мастильних матеріалів. Їх орієнтовна вартість становить близько 17 млн грн.

Також співробітники ГУ ДФС припинили роботу мережі по нелегальному виготовленню дизелю на території 4 областей – Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської та Київської. За даними ДФС, група осіб, яка організувала мережу, працювала без жодних дозвільних документів чи відповідних ліцензій і не сплачували акцизний податок. Через таку діяльність бюджет недоотримав понад 10 млн грн податків. Правоохоронці вилучили у зловмисників 1200 тонн дизельного пального та 10 експериментальних зразків паливно-мастильних матеріалів.

У березні на Київщині правоохоронці зафіксували ще два випадки протиправного виготовлення пального.

Перша схема, якою користувалися порушники – виготовлення, зберігання, збут та транспортування палива шляхом змішування хімічних присадок та біоетанолу для підвищення октанового числа паливно-мастильних матеріалів. Правоохоронці виявили паливно-мастильні матеріали об’ємом понад 15 000 тонн на загальну орієнтовну суму близько 480 млн гривень.

Друга схема – незаконне виготовлення паливно-мастильних матеріалів з не облікованої сировини. Було виявлено понад 230 тонн нафтопродуктів орієнтовною вартістю близько 5 млн грн.

Подібні схеми було викрито також на Харківщині, де виявили незаконного палива близько 200 тонн з орієнтовною ринковою вартістю понад 6 млн грн, та у Кіровоградській області – вилучено з незаконного обігу понад 857 тонн дизельного пального, 349 тонн бензину різних марок та близько 138 тонн розчинників на загальну суму майже 34 млн гривень.

За інформацією голови ДФС Вадима Мельника, за січень-лютий 2021 року через суд правоохоронцям вдалося відшкодувати завдані бюджету збитки на суму 368 млн гривень, ще на 78,6 млн гривень арештовано майна.

Які способи боротьби з нелегальним ринком пропонують законодавці

Головна проблема "ручного вилову" нелегальних АЗС полягає у ризику, що тіньові підприємства можуть знову відкритися. Щоб зробити неможливим існування корупційних схем загалом і зокрема – тіньового ринку палива, законодавці розробляють концепцію створення нового органу – Бюро економічної безпеки.

Вадим Мельник зазначив, що у законопроекті про БЕБ закладена модель, за якою робота правоохоронної діяльності базуватиметься на аналітичній роботі. Тому що важливо створити чітко регульовану систему обліку на ринку паливних матеріалів. Тоді бажання ризикувати, щоб підзаробити, стане значно менше.

"Бізнес не хоче вдаватись до будь-яких схем. У більшості випадків він до схем вдається вимушено, щоб вижити. Якщо будуть прозорі правила гри, чітко визначені законом, бізнес не буде ухилятись", – заявив очільник ДФС в інтерв'ю РБК-Україна.

За його словами, саме у напрямку аналітичної складової роботи та ризико-орієнтованого підходу працюють у фіскальній службі зараз. І ця ж робота продовжиться у БЕБ.