Податкові зміни: чого чекати і на кого сподіватися

Міністерство фінансів вийшло на фінальну стадію підготовки змін до Податкового кодексу. Готовність законопроекту - 80%, і він передбачає ряд значних змін: від скорочення повноважень фіскальних органів до введення податкових канікул для нового бізнесу. Поки що є всі шанси, що до парламенту документ потрапить у найближчі кілька тижнів, і нові правила будуть прийняті "не під ялинку", як це відбувалося останні кілька років. Бізнес хоч і позитивно розцінює пропозиції, однак є ряд питань, на які в законопроекті поки що відповідей немає.

Міністерство фінансів під керівництвом Олександра Данилюка повністю змінило стратегію напрацювання змін до Податкового кодексу. Якщо його попередниця - Наталія Яресько - у свій час максимально засекретила процес, то нинішнє керівництво вирішило повністю відкрити карти, та ще й на стадії написання законопроекту узгодити його з бізнесом та експертами. За словами Данилюка, це необхідно, щоб зняти всі розбіжності: норми повинні відповідати вимогам бізнесу, покращити інвестиційний клімат і знизити адміністративний тиск на всіх суб'єктів господарської діяльності.

Вже до кінця вересня Мінфін планує надати уряду остаточну версію змін. Вони не впливають на процес формування проекту бюджету на 2017 рік і податкову базу, уточнив у коментарі РБК-Україна голова Мінфіну. Тому, у пакеті із держбюджетом до Ради прийде тільки індексація ставок акцизів на 12%. Якого-небудь іншого перегляду рівня податкового навантаження в Мінфіні не планують. Та й депутати навряд чи будуть готові підтримати такі пропозиції. Хоча бізнес впевнений, що зростання ставок на 12% - це не межа.

На нинішньому етапі готовність податкової реформи в середньому перевищує 80%. Документ містить п'ять блоків.

Практично завершено узгодження за напрямом адміністрування. У його основі так званий "ліберальний" законопроект №3357, напрацьований у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної. Насамперед, передбачається створення електронного кабінету платника - автоматизованого робочого місця бізнесу, робота в якому ведеться в режимі online з доступом до управління своїм особистим рахунком. Також, сюди платник зможе отримати від Державної фіскальної служби (ДФС) будь-який документ, що стосується його діяльності.

Хто старший, того і база

Саму ДФС чекає скорочення повноважень. Контрольні функції будуть здійснювати тільки податкові органи регіонального рівня, інспекції ж отримають право лише на сервісні - консультування, методологію, накопичення та обробку інформації. Однією з радикальних ідей Мінфіну є передача всіх баз даних від ДФС до міністерства або держпідприємства, яке може бути створено для управління базами. Основна ідея полягає у тому, щоб виключити можливість маніпуляції, і "ручного" управління даними.

Бізнес і депутати неодноразово фіксували втручання до бази, наприклад, у системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Підприємствам блокувалася реєстрація податкових накладних (ПН) при наявності необхідної суми у системі, або, навпаки, без депонування відбувалася реєстрація ПН. "Це дає привід все-таки припускати, що система не електронна, а напівавтоматична", - вважає голова Федерації роботодавців - Дмитро Олійник.

Глава ДФС - Роман Насиров - не в захваті від таких ідей. Раніше він заявляв, що МВФ вважає некоректною передачу прав адміністрування баз даних: "МВФ вважає, що це абсолютно некоректно - у всіх країнах світу адмініструванням баз даних платників податків займаються податкові органи".

Олександр Данилюк зазначив у бесіді з РБК-Україна, що домовлятися з цього питання з ДФС не буде. "У нас є робочі групи, є позиція міністра, який відповідає за роботу у цій сфері. А ДФС, у даній ситуації, виступає як суб'єкт, який має свою думку. Ми беремо інформацію до відома, а політика залишається за Мінфіном", - пояснив міністр.

У той же час, на думку Ніни Южаніної, перш ніж запускати процес із передачею баз, необхідно провести їх аудит. "З цим повинні розібратися зовнішні фахівці, скласти акт аудиту, акт прийому-передачі баз, у тому вигляді, у якому вони є, - уточнює голова комітету. - Це детальний питання, до якого необхідно обережно підійти, щоб не нашкодити платникам".

За словами віце-президента, голови комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців - Юлії Дроговоз, хоч ця ідея заслуговує на увагу, але бізнес боїться її реалізації, так як не розуміє її технічного здійснення. "Це ж не просто взяти і перенести комп'ютер. Нас цікавить, не в чиїх руках буде база, а як вона буде захищена, хто, у разі розбіжностей з даними, понесе відповідальність? До кінця не зрозуміло: буде ними керувати Мінфін або держпідприємство? На ці питання ще ніхто не дав відповідь", - говорить Дроговоз. Дмитро Олійник додає, що не зайвим було б і дублювання баз, наприклад, в Мін'юсті.

ПДВ, пільги та канікули

Блок ПДВ у законопроекті, за словами Олександра Данилюка, готовий на 85%. Крім введення єдиного реєстру по відшкодуванню ПДВ замість двох і без критеріїв, про що давно вже просить бізнес, Мінфін планує вдосконалити СЕА. Зокрема, збільшити терміни реєстрації податкових накладних та коригувань до них із 180 до 365 днів, при реорганізації бізнесу - надати право користування податковим кредитом правонаступника. Для мінімізації можливостей "вкидання" до системи фіктивного ПДВ - поширити фіксацію в ПН коду товару на всі групи продукції: імпорт і експорт. Правда, мова йде тільки про перші чотири цифри (зараз 12 тільки для імпорту - ред.).

Член податкового комітету - Тетяна Острікова - вважає, що це не тільки не мінімізує можливості "схемників", але й розширить їхні права. "При 12-значному коду видно, що конкретно заїхало. А при чотиризначному - тільки належність товару. Це не поборе ситуації, коли завозять, наприклад, фрукти, продають їх за готівку, і у них залишається податковий кредит. А за документами вони відвантажують, скажімо, котли, і так торгують кредитом за певний відсоток, - пояснює Острикова. - Щоб це подолати, у законі мають бути прописані критерії ризику і право ДФС припиняти послуги цифрового підпису та реєстрації накладної на три дні. І протягом цих днів платник повинен документально підтвердити, чому зайшли фрукти, а вийшли котли".

Ідею податку на виведений капітал замість класичного податку на прибуток у Мінфіні поки не підтримують. На такій же позиції стоїть американський і європейський бізнеси, які працюють в Україні. Тому, у якості експерименту, депутати пропонують поширити новий податок на середній бізнес. Тетяна Острікова вважає доцільним проголосувати за цей податок, але відстрочити його введення, наприклад, до 2018 року.

У той же час Мінфін вирішив повернутися до практики надання податкових пільг. У проекті запропоновано ввести податкові канікули на п'ять років для нового бізнесу, плюс можливість прискореної амортизації. За версією Мінфіну, це дозволить повністю окупити, наприклад, вкладені у обладнання інвестиції. Така система вже була запущена в 2011 році, проте буму приходу нового бізнесу в Україну так і не було. У Мінфіні хоч і пропонують таку норму, але важко сказати, який ефект вона дала тоді, і чого чиновники очікують у перспективі. "На даному етапі питання треба промовляти. Якщо брати формулу, закладену в попередні роки, то втрати були незначні, і невелика частина підприємств скористалася канікулами, - зазначив заступник міністра фінансів - Євген Капінус. – Але, це дає вибір бізнесу: на якій системі їм краще працювати: у режимі канікул або на спрощеній системі".

Дмитро Олійник додає, що для іноземних інвесторів пропозиції, може, і не будуть стимулом для приходу в країну, але для внутрішнього бізнесу - цілком може стати "серйозним кроком назустріч". "У турків, поляків прискорена амортизація 100%, тобто умови, запропоновані Україною, - неконкурентоспроможні. Але для внутрішнього бізнесу, коли істотно зміниться податкове навантаження, це стане стимулом реінвестувати у виробництво", - вважає Олійник.

Відкритими у розділах з податку на прибуток і ПДВ для бізнесу все ще залишаються питання погашення боргів з повернення ПДВ і з переплатами. За даними ФРУ, на 1 вересня обсяг переплат з прибутку перевищував 38 мільярдів гривень, з відшкодування ПДВ - 23 мільярдів гривень.

Міліції на зміну йде поліція

Паралельно із змінами до Податкового кодексу піде і законопроект про створення фінансової поліції (ФП) замість податкової міліції.

Робоча версия законопроекта

Ліквідувати податкову міліцію Олександр Данилюк пообіцяв до кінця року. Податкові ж поліцейські будуть підпорядковуватися безпосередньо Мінфіну. Основна відмінність від діючої структури - нова структура буде в цілому захищати фінансові інтереси держави, а не тільки в частині податкового напрямки та бюджетної сфери.

Крім того, до сфери діяльності ФП не буде входити протидія адміністративних правопорушень з боку підприємців. Це нівелює її потенційний тиск на бізнес, впевнена Острікова, яка є співавтором аналогічного депутатського законопроекту - №4228. За її словами, даний законопроект депутати готові відкликати. "Фінансова поліція стане єдиним органом, який буде протидіяти ухиленню від сплати податків, розкрадання державних коштів, зловживанням з фінансовою допомогою іноземних донорів", - додає депутат.

Для цього ФП зможе користуватися аналітичним напрямком у роботі. А повноваження визначені законом "Про Національну поліцію" та Кримінально-процесуальним кодексом. Вони трохи відрізняються від нинішніх, на підставі яких працює податкова міліція: від опитувань та перевірки документів до застосування зброї. Але, наприклад, мати доступ до житла ФП вже не зможе.

За аналогією із Нацполіцією, відбір співробітників буде проходити на конкурсній основі. До комісії увійдуть як представники від громадськості, так і чиновники з депутатами, а також адвокати та прокурори. Острікова впевнена, що, таким чином, всі органи, які беруть участь у кримінальному процесі фінансових розслідувань, зможуть взяти на себе відповідальність у виборі керівника поліції. Він обирається на п'ять років і двічі займати свою посаду керівника не може. Нова служба, згідно із законопроектом, буде на 25% складатися із тих, хто протягом року працювали у ДФС на посадах слідчих або оперативників. На 70% ФП буде складатися із нових співробітників.

Юлія Дроговоз скептично оцінює перспективу створення фінансової поліції. Без повномасштабної реформи судової та правоохоронної систем, переформатування податкової міліції у фінансову поліцію мало що дасть. Як раз саме навколо прийняття цього законопроекту Острікова і чекає найбільші дискусії. Крім того, суперечки у парламенті виникнуть навколо передачі баз даних до Мінфіну. Коли зміни тільки обговорюються, вони мають масову підтримку з боку депутатів, але після реєстрації у Верховній Раді, ситуація різко змінюється.