Податково-реформаторське питання: об'єднувати чи ні ЄСВ з ПДФО
Міністр фінансів Наталія Яресько зайнялася податковою реформою тільки в липні
Підготовка податкової реформи вийшла на фінішну пряму. У вересні новий проект Податкового кодексу має бути внесений до Верховної Ради. На підставі запропонованого документа також буде розрахований проект держбюджету-2016. Основний акцент уряд Арсенія Яценюка має намір зробити на зниженні навантаження на фонд оплати праці і доходи українців. Всі запропоновані за останні півроку моделі реформи ЄСВ і ПДФО - від об'єднання двох податків до радикального скорочення їх ставок - досі прораховує Мінфін.
На 27 серпня заплановано засідання Національної ради реформ. Основне питання, яке буде на ньому розглядатися податкова реформа, анонсована урядом Арсенія Яценюка з початку року.
Попередні зміни до Податкового кодексу, прийняті напередодні Нового року, виявилися провальними і замість економічного зростання призвели до скорочення ділової активності. По деяких нормах, наприклад, щодо збільшення фіскального навантаження на сферу видобутку газу, уряд визнав свою помилку - і подав в липні нову версію ставок ренти, які, як розраховують в Мінфіні, повинні вступити в силу з 1 жовтня. Але у парламентаріїв так руки і не дійшли до цього законопроекту.
Президент Петро Порошенко висловив невдоволення темпами підготовки податкової реформи. "Необхідно як можна швидше обговорити, уявити, розробити і зареєструвати необхідні законопроекти у Верховній Раді", - закликав він в кінці липня.
"Якщо вже Президент зацікавився цим питанням, то є невелика надія, що законопроект потрапить до парламенту у вересні, - сказав координатор проектної групи Податковий кодекс "Нової країни" Тарас Козак. - Наскільки мені відомо, до середини липня міністр фінансів Наталія Яресько навіть і не починала займатися податковою реформою. У неї інші проблеми - переговори з МВФ, із кредиторами".
Зараз загальної зведеної концепції реформи немає. Але є кілька моделей, запропонованих експертами і окремими депутатами. У Мінфіну також є свої сценарії. Все це зараз прораховується в уряді на предмет впливу на економіку, бюджет і бізнес.
"Ніякої концепції від Мінфіну я ще не бачила. Через відсутність позиції реформою почав займатися депутатський корпус, - сказала РБК-Україна голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна ("Блок Петра Порошенко"). - Може, ми з Мінфіном і вийдемо на спільну позицію. Але потреба бізнес-середовища - в радикальній реформі зі значним зниженням ставок. Повинна бути різка реформа - без страху перед МВФ. Нам необхідно виходити із стресу, стабілізувати економіку. Я з цим працюю".
За словами Южаніної, Президент також виступає за радикальні і ліберальні зміни.
Затягування з напрацюванням податкових змін, відсутність конкретних моделей і ставок, загрожують гальмуванням бюджетного процесу. А проект головного фінансового документа країни повинен потрапити до парламенту не пізніше 15 вересня.
Втім, перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський заявив, що планує передати документ на розгляд Кабміну не пізніше 7 вересня.
Але в минулому році перший склад уряду Арсенія Яценюка витримав всі терміни - і проект держбюджету-2015 в Раді був зареєстрований. Але сам документ не публікувався ще кілька тижнів, поки Мінфін його допрацьовував.
За даними РБК-Україна, проект держбюджету-2016 розраховується на старій податковій базі. Після того, як фіскальну реформу схвалить уряд, фінансовий блок Кабміну візьметься за перерахунок. По деяких нормах, очевидно, буде передбачений перехідний період та зміни набудуть чинності не з 1 січня.
За словами заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, яка відповідає за податкову реформу, перегляд ставок ЄСВ і ПДФО передбачається саме з 1 січня.
Високе навантаження на фонд оплати праці і доходи громадян - одна з проблем, яка найчастіше піднімалася бізнесом та експертами в рамках комунікаційних платформ, проведених Мінфіном. Зокрема, міністерство зараз прораховує дві моделі - об'єднані в один податок ЄСВ і ПДФО, і роздільні.
У першому випадку, за даними РБК-Україна, розрахунок впливу реформи на бюджет йде по ряду ставок - 29%, 30%, 32% і 35%. Але об'єднання має "підводні камені".
В цьому випадку, мова може йти про бруттизацію, тобто, розподіл навантаження між роботодавцем і працівником. Ця тема неодноразово спливала, як тільки уряд піднімав тему зниження навантаження на фонд оплати праці.
"Якщо застосовувати бруттизацію, тобто, роботодавці, які не захочуть її проводити, їм доведеться підвищувати зарплату і суттєво. По регіонах це складно буде зробити. Тоді вони можуть застосовувати нинішню модель. Але наявність двох моделей ускладнює звітність", -- сказала Олена Макеєва.
Друга модель: ставка ПДФО одна для всіх - 15% (зараз застосовується ще 20% на більш високі доходи), але ЄСВ знижується в середньому на від більш 37% до 20%. Основний розрахунок - на детінізацію зарплат.
Але, якщо не провести реформу єдиного податку, про вихід з тіні можна забути, додала Макєєва.
Також, за її словами, експерти наполягають на скасуванні поняття неоподатковуваний мінімум, з якого не стягується ПДФО. Зараз це 50% від мінімальної зарплати (609 грн), у наступному році - 1 МЗ (її розмір невідомий, але з 1 грудня 2015 року мінімальний соцстандарт складе 1378 грн).
До того ж МВФ пропонує ввести підвищену ставку для доходів багатих українців-25%.
В Державній фіскальній службі (ДФС) зазначили, що навантаження на доходи і фонд оплати праці не повинне перевищувати 25%.
За словами Ніни Южаніної, її версія оподаткування передбачає ставку ПДФО у розмірі 10%, ЄСВ - 20%. Причому, об'єднання цих двох податків - не реформа. Крім того, у них різна логіка і соціальне значення. ПДФО частково йде в місцеві бюджети. ЄСВ - в Пенсійний фонд.
"Якщо б була пенсійна реформа, можна було б говорити про єдиний платіж. Але зараз стратегічно важливо - окремо", - додала Ніна Южаніна.
Вона вважає, що навантаження повинне бути розподілене між роботодавцем і працівником.
Схожі принципи і у її колеги по комітету Андрія Журжія ("Самопоміч"). Загальне навантаження в 2016 році він пропонує в розмірі 29%. Але його варіант передбачає єдиний платіж.
У 2017 році ставка повинна скласти 25%, ще через рік - 20%. Також нардеп запропонував ліквідувати 1,5%-ний військовий збір.
Результатом реформи від Журжія стане легалізація доходів, зростання відрахувань у місцеві бюджети і Пенсійний фонд, а також спрощення адміністрування. Казначейство буде розщеплювати всі надходження автоматично.
Зростання податкової бази Журжій прогнозує на рівні 34% - при зниженні навантаження на 29%. Крім виходу з тіні, зростання надходжень він очікує від ефекту бруттизації, зростання зарплат бюджетників.
Свою роль повинен зіграти і понижуючий коефіцієнт з ЄСВ, який набув чинності на початку 2015 року.
Крім того, у версії податкових змін Журжія передбачається реформа єдиного податку. Все це дасть, як він розраховує, додаткових 377 млрд грн.
"За даними 2014 року, бізнес витратив на найманих працівників 633 млрд грн, з яких 161 млрд грн - ЄСВ. В рамках зниження ми пропонуємо бруттизацію. 161 млрд грн буде включений в основну суму зарплати співробітника. До чого це призведе? Бізнес як мав витрати в 633 млрд грн, так і буде мати, але зарплата найманих працівників зросте від 10 до 23%. Таким чином, не змінивши витрати, підприємства підвищать зарплати", - пояснив Андрій Журжій.
Модель експертів Реанімаційного пакету реформ і "Нової країни" також передбачає єдину ставку в 20%. При цьому вони запропонували ліквідацію Пенсійного та інших соціальних фондів.
"В 1990-х роках Пенсійний фонд уже входив до держбюджету. І тоді була катастрофа, заборгованість по виплаті пенсій зростала. Ці гроші, що мають цільову спрямованість і якщо пустити їх у держбюджет, вони втратять своє призначення", - так негативно відреагувала на ініціативу про ліквідацію ПФУ провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.
За підрахунками експертів цього сценарію розвитку, дефіцит бюджету після зниження ставки складе близько 100 млрд грн, який в перспективі буде компенсований легалізованою зарплатою. А перші роки покривати дефіцит Тарас Козак запропонував за рахунок одержуваних від кредиторів коштів, зокрема, від МВФ.
"У нас є приклад Грузії, яка знизила ставки і не послухала МВФ. Через рік-півтора при істотному зниженні навантаження буде зростання доходів", - сказав Тарас Козак.
Після того, як держава піде на лібералізацію ставок, вона буде вправі вимагати від роботодавців і громадян легалізації доходів та фонду оплати праці. В іншому випадку - застосовувати більш жорстку відповідальність, аж до кримінальної.
У Мінсоцполітики запропонували свої методи боротьби з тіньовими зарплатами шляхом введення поняття середньої індикативної зарплати при розрахунку ЄСВ. Цей показник не повинен бути меншим від мінімальної зарплати, збільшеної на коефіцієнт, в залежності від категорії співробітника. Чим вища посада, тим вищий коефіцієнт.
Наприклад, для керівників підприємств його запропоновано встановити на рівні 5, для головних бухгалтерів - 3, для працівників - 2.
За словами заступника голови ради Федерації роботодавців Дмитра Олійника, ставки ЄСВ дискутуються ще з 2010 року. Але для бізнесу важливіші правила роботи, а не ставки.
"І вже тоді ми готові були збільшувати зарплати пропорційно зменшеному ЄСВ. Проблема в реаліях, адже нічого не змінилося. Мінфін дуже зашифрований і тотально немає довіри, а це фундамент, без якого нічого не побудувати", - резюмував Олійник.
