ru ua

Податкова реформа-2017: чому це важливо

Податкова реформа-2017: чому це важливо

На жаль, вже не перший раз складається ситуація, коли під завісу року очікується прийняття масових правок у Податковий кодекс України (далі - ПКУ). З точки зору принципу стабільності законодавства, нормальної таку ситуацію не назвеш. Тим більше, що вона ставить бізнес у ситуацію, коли компанії не можуть нормально розпланувати свою діяльність.

З іншого боку, безперечно і те, що чинний ПКУ містить в собі масу проблем та недоробок, які потрібно виправляти, - причому терміново, оскільки зволікання може завдати бізнесу і кожному платнику податків більший фінансовий збиток, ніж порушення принципу стабільності. Зволікання може поставити під удар інвестиційну привабливість України, так як масові порушення в процесі надання бюджетного відшкодування відштовхують приплив іноземного капіталу. Рецепт частково містить проект змін до ПКУ (далі - законопроект № 5368), який був:

- розроблений Мінфіном при активному, і я б навіть сказав, агресивному участю багатьох незалежних експертів;

підтриманий низкою бізнес-асоціацій (зокрема, РПР, Американською торгівельною палатою і т. п.).

Серед нововведень, запропонованих Мінфіном у даному законопроекті, цікавими/важливими для бізнесу є, зокрема, наступні.

Передача функцій з адміністрування електронних баз даних, пов'язаних з оподаткуванням, від органів ГФС в Мінфін. Важливість такої передачі викликана необхідністю оптимізації інформаційних потоків, а також масовими зловживаннями, які в минулому допускали (і продовжують допускати) податкові органи у зв'язку з експлуатацією таких баз даних. Критики подібної ініціативи часто вказують на те, що такі зловживання можна буде очікувати і від Мінфіну, проте це не так. По-перше, останнім часом Мінфін зарекомендував себе як орган, який активно йде назустріч бізнесу. По-друге, у Мінфіну просто немає функцій, які дозволили б йому зловживати правами у зв'язку з використанням згаданих баз даних. Саме тому такий крок є доцільним, корисним та ефективним з точки зору боротьби з корупцією в органах ГФС.

Впровадження на рівні норм ПКУ щодо електронного кабінету платника податків. Дана ініціатива дозволить платникам менше контактувати з контролюючими органами, що, як результат, знизить корупційні ризики. Крім того, використання електронного кабінету дозволить платникам витрачати менший обсяг часу і ресурсів на реалізацію своїх прав і виконання обов'язків - іншими словами, це призведе до спрощення/здешевлення адміністрування податків.

В сфері ПДВ у числі нововведень варто виділити, насамперед, заміну двох реєстрів заяв на бюджетне відшкодування одним. Це дозволить уникнути плутанини (або, на юридичному сленгу - правової невизначеності), що мала місце в 2016 році. Таким чином, всі платники ПДВ при подачі заяв на бюджетне відшкодування будуть потрапляти в один і той же реєстр, у хронологічному порядку. І в такому ж хронологічному порядку їм повинні надавати бюджетне відшкодування.

Що важливіше для бюджетного відшкодування - згадані реєстри будуть розміщувати (і щодня оновлювати) на сайті Мінфіну. Може здатися, що дані зміни носять косметичний характер, але це не зовсім так. Справа в тому, що публікація таких відомостей дозволяє забезпечити прозорість у наданні бюджетного відшкодування (головним чином, вона дозволяє проконтролювати дотримання чиновниками хронології). Це вимога існує і сьогодні - тільки виконувати його повинні податкові органи. Разом з тим, через рік після появи даних вимог ГФСУ так і не забезпечила їх публікацію в повному обсязі - незважаючи на те, що з боку контролерів це є грубим порушенням ПКУ. Враховуючи це, передача зазначених функцій на Мінфін потенційно може вирішити дану проблему, а також знизити корупційні ризики.

Важливим також є відмова від одностороннього розірвання електронних договорів (з метою блокування реєстрації податкових накладних у разі виявлення контролерами фіктивних платників податків). На заміну цього механізму планують запровадити систему, яка буде оцінювати ризики за платникам податків і, в разі їх виявлення, блокувати реєстрацію такими платниками податкових накладних. Як ми розуміємо, в числі таких ризиків, зокрема, виявлення на «вході» і на «виході» товарів з незбіжними кодами УКТ ЗЕД (цей код потрібно вказувати при поставку будь-яких товарів, а не тільки підакцизних або імпортованих): наприклад, підприємство масово закуповує зерно, а продає будівельні матеріали тощо.

Думаємо, ніхто не буде сперечатися з тим, що ці зміни потрібні, причому вже з 1 січня 2017 року. В іншому випадку виникають ризики того, що:

- прийняття подібних змін може затягнутися;

- може виникнути маса перехідних труднощів, пов'язаних з тим, що в межах одного року частина операцій буде відображатись за одними правилами, а інша частина - з інших.

Більш того, як показує практика, бізнес і платники податків, в цілому, сприймають податкові зміни простіше, якщо вони починають діяти з початку року (або з його середини). При цьому, багато повинно бути згадають, що, як правило, саме на ці періоди припадають найбільш масштабні зміни податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи позитивні зрушення, які несе в собі законопроект № 5368, вважаю, що ВР України повинна якомога швидше розглянути його (тим більше, що часу на це залишилося небагато). Чим швидше це станеться і, відповідно, чим швидше у бізнесу з'явиться офіційний текст змін, тим більше часу у нього залишиться на адаптацію господарської діяльності до нової податкової реальності (і, до речі, тим менша ймовірність потрапити під штрафи за недотримання нових податково-облікових правил).