Покарання відсотком: чому банки не готові кредитувати бізнес

Українські банки дивляться на кредитування бізнесу без ентузіазму. Та обсяги позик, залучені ринком, невпинно скорочуються. Так, згідно з даними Національного банку, за 2015 рік портфель корпоративних кредитів стиснувся на 2,1% або на 16,6 млрд гривень, а за 4 місяці скоротився ще на 8,1 млрд гривень.

При цьому в портфелях вже виданих позик, переважають кредити в іноземній валюті (їх - близько 60%), а частка проблемної заборгованості перевищує 23%. Хоча, за інформацією, озвученою заступником голови НБУ Катериною Рожкової, реальна частка "поганих" боргів може виявитися вдвічі вище. Про це, до речі, побічно свідчить обсяг резервів, що сформований банками під заборгованість юросіб – понад 37% сукупного кредитного портфеля.

Банкіри ж дають песимістичні прогнози і заявляють, що в умовах падаючої економіки безглуздо чекати зниження ставок і відновлення кредитування.

Вічна мерзлота

Причини заморожування кредитування як фізичних осіб, так і бізнесу, очевидні. З одного боку, значно впала платоспроможність українських компаній, і їх фінансовий стан погіршився. Якщо вірити даними Держслужби статистики, за 2015 рік великі і середні підприємства отримали понад 230 млрд гривень збитків, а в першому кварталі 2016 року – 156 млрд гривень збитків.

Плюс до всього, бізнес просто не може собі дозволити користуватися позиковими коштами в умовах скорочення обсягів виручки, втрати не тільки внутрішніх, але і зовнішніх ринків збуту. Наприклад, за 2015 рік експорт українських товарів скоротився майже на 30% або більш ніж на 15 млрд доларів. Ще одна причина, по якій компанії не можуть користуватися позиками - конфлікти з фіскальними та іншими контролюючими органами.

"Вартість фінансування сьогодні коливається в межах 22-24% річних для заставних кредитних продуктів, 24-26% для короткострокових овердрафтів без забезпечення", - наводить приклад директор департаменту розвитку продуктів для середнього і малого бізнесу банку Credit Agricole Максим Дмитрієв.

Така ставка не по силам навіть щодо "живим" компаніям з рентабельністю на рівні 13-15% (наприклад, у сфері АПК, энрегогенерации, рітейлу), не кажучи вже про бізнес, який сидить глибоко "на дні". До речі, за підрахунками Національного банку україни, до початку 2016 року відношення обсягу кредитів корпоративного сектора до операційного прибутку становило 5%, що говорить про явну нестачу ресурсів для покриття заборгованості.

З іншого боку, банківська система бореться зі своїми проблемами. Наприклад, ось вже два роки банки декларують колосальні втрати: - 53 млрд гривень збитків в 2014 році і ще - 66,6 млрд гривень у 2015 році. Крім того, за період з 1 січня 2014 року по 1 травня 2016 року з ринку пішло (а вірніше, було виведено силами НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) понад 70 банківських структур.

До того ж, на банківському секторі "висить" величезна кількість боргів. Сума тільки зовнішньої кредитної заборгованості перевищує 10 млрд доларів. А це майже 15% ВВП. Тому, логічно, що в такій ситуації першочерговим для банків завдання – врятуватися від банкрутства.

Вхід для обраних

Так чи інакше, але фінансування бізнесу, нехай і в урізаному варіанті, залишилося. Мова йде в основному про поповнення оборотних коштів на строк до одного року. Деякі банки погоджуються надавати інвестиційні кредити (на розвиток) терміном до 3-5 років.

"Також може йти мова про "швидкі" гроші невеликим і середнім фермерам для закриття поточних фінансових потреб (поповнення оборотного капіталу, аваль векселів, банківські гарантії, лізинг), і про овердрафти як для існуючих, так і для нових клієнтів", - розповідає член правління "ОТП Банку" Алла Биниашвили.

Причому овердрафт необхідно погашати протягом 1-3 місяців, а його обсяг жорстко прив'язаний до оборотів компанії за банківськими рахунками, до її загальної платоспроможності. Іншими словами, навіть погоджуючись позичити гроші, банки встановлюють досить високу планку для позичальників.

"Сьогодні кредит можуть отримати компанії, які ведуть прибуткову діяльність і не мають негативної кредитної історії. Часто банки просять надати звіти про діяльність за останні два роки", - пояснює начальник управління бізнес-клієнтів UniCredit Bank Ольга Полонська. Чималу роль при цьому відіграє наявність ліквідної застави, який як мінімум в 1,5-2 рази перекриває суму виданого кредиту.

"Саме тому більшість банків сьогодні не готові брати ризики компаній-стартапів, і кредитують виключно розвиток бізнесу. Ризики при фінансуванні новостворених проектів на порядок вище, оскільки оцінити реальність і життєздатність бізнес-плану вкрай складно", - коментує Максим Дмитрієв.

В якості альтернативи, до речі, банки пропонують торгове і документарне фінансування, при якому банк виступає гарантом проведення операції. Наприклад, за дорученням клієнта-покупця зобов'язується сплатити за відвантажений товар. Вартість такої послуги - на рівні 5-6%, що значно нижче кредитної ставки. Але застосування подібних інструментів обмежена (по більшій частині, вони використовуються експортерами) і потреба в кредитних ресурсах вони, на жаль, не можуть замінити.

Захід вчить

Банкіри вважають, що відновлення кредитної активності раніше, ніж в перспективі 1,5-2 років, очікувати не варто. І справа не тільки в негативному бізнес-кліматі.

Наприклад, облікова ставка НБУ все ще залишається на високому рівні. Високою, навіть незважаючи на те, що в квітні Нацбанк знизив її з 22 до 19%, а у травні - ще на 1 п. п. - до 18%.

Європейський центробанк, наприклад, для стимулювання кредитного сектору та боротьби з низькою інфляцією ще в червні 2014 році ввів від'ємну ставку. Її значення спочатку становила 0,1%, а в грудні 2015 року було доведено до значення "мінус" 0,3%. Таким шляхом пішов і Центральний Банк Японії, який у лютому 2016 року вперше зважився на практику негативних ставок, стимулюючи, таким чином, банки кредитувати національну економіку.

Втім, висока кредитна ставка є лише одним з факторів активізації кредитування. "Його стримує високе боргове навантаження на економіку, низький платоспроможний попит на позикові ресурси, високий рівень проблемних кредитів і невирішені питання із захистом прав кредиторів", - пояснює Ольга Полонська.

до того Ж в Україні, по суті, відсутня державна підтримка бізнесу, хоча в Європі вона дуже поширена. Наприклад, у Німеччині працює понад 500 федеральних і регіональних програм, які дозволяють залучати економічно активним суб'єктам пільгове фінансування. У Польщі в кожному воєводстві присутні представництва Агентства регіонального розвитку, яке забезпечує кредитними коштами підприємців-початківців, видаючи їм до 100 тис. євро на 5 років і під 3-6% річних.

В Україні один час подібні програми реалізовувалися великими міжнародними кредиторами – Світовим банком, Міжнародною фінансовою корпорацією, Німецько-українським фондом. Однак в силу політичної та економічної нестабільності багато з них були згорнуті.

"Ми були першою організацією, яка почала системно кредитувати в Україні і робить це з 1994 року. Активна робота зупинилася в 2008-2009 роках, коли було припинено кредитування у валюті. Ми зі свого боку готові надавати валюту банкам, тільки ніхто її поки не хоче брати", - розповідає старший радник Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) з зовнішніх зв'язків Антон Усов.

Незважаючи на це, ЄС та ЄБРР наприкінці травня домовилися про виділення 28 млн євро на підтримку українського малого та середнього бізнесу. Ці кошти планується спрямувати на створення 15 центрів, бізнес-консультації, а малі підприємства отримають додатково 12 млн євро на розвиток.

Причому, в інших країнах ЄБРР пропонує розміщення облігацій, деномінованих у національній валюті, що значно полегшує доступ бізнесу до позикових ресурсів. Але в Україні цей інструмент не працює, оскільки для нього немає ринкових умов.

"Зміна облікової ставки ніяк не вплине на кредитну політику банків, так як основна причина – недоступність фондування. Поки у банків не буде "довгих грошей", вони не можуть надавати такі кредити, які необхідні бізнесу", - резюмує Антон Усов.