Запуск медичної реформи, яка повинна була стартувати вже з 1 січня 2018 року, відкладено на півроку.
З 1 січня 2018 року в Україні має набути чинності реформа охорони здоров'я. Але цього не станеться. Незважаючи на те, що Верховна Рада схвалила необхідне для її запуску законодавство, чиновники тільки в кінці минулого року прийняли нормативно-правову базу, що дозволяє реалізувати закони на практиці. З-за цього старт медичної реформи відкладено на півроку. Про те, яким чином в Україні буде проходити реформа - розбиралася РБК-Україна.
Незважаючи на гучні заяви чиновників про необхідність якомога швидше провести медичну реформу, відповідний закон був остаточно прийнятий парламентом тільки 19 жовтня, а підписаний президентом тільки 28 грудня. В результаті, Міністерство охорони здоров'я та Кабінет міністрів не встигли вчасно прийняти необхідну нормативно-правову базу, а також підготувати медустанови для переходу на нові правила роботи. Відповідні документи уряд підтримав на своєму засіданні 27 грудня.
Тепер українцям доведеться почекати старту реформи ще кілька місяців. У 2018 році зміни в системі охорони здоров'я торкнуться тільки первинної ланки, тобто роботи сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Реформа вторинного і третинного ланок – роботи звичайних лікарень і вузькоспеціалізованих медустанов почнеться тільки в 2018 році.
Радник міністра охорони здоров'я Олександр Ябчанка каже, що в першому півріччі 2018 року МОЗ буде займатися підготовкою системи охорони здоров'я, зокрема, первинної ланки до зміни принципів фінансування медустанов, щоб запустити реформу у другому півріччі.
Зараз первинна система надання медичної допомоги того чи іншого району отримує фінансування з урахуванням кількості прописаних у ньому людей, незалежно від того, чи користуються вони послугами цієї поліклініки чи ні. "Мета нашої реформи полягає в тому, щоб "прив'язати" гроші, які виділені в державному бюджеті на кожного українця для надання їй первинної медичної допомоги, за кожним пацієнтом. Для того, щоб це сталося, кожен українець повинен буде підписати декларацію з обраним ним сімейним лікарем. На підставі цього документа медустанову, де працює цей сімейний лікар буде отримувати гроші з держбюджету", - розповів Олександр Ябчанка суть реформи.
Для того, щоб реалізувати цей принцип на практиці, протягом першого півріччя 2018 року місцеві органи влади разом із Міністерством охорони здоров'я повинні будуть зробити кілька дій, спрямовані на те, щоб стимулювати сімейних лікарів і медустанов переходити на роботу за новою моделлю.
Зокрема, в перші місяці 2018 року всі географічні одиниці, яким належать медустанови - район, місто або об'єднана територіальна громада - повинні будуть своїми рішеннями перевести всі медустанови, які надають послуги з первинної медичної допомоги на їх території, статусу бюджетних установ у статус некомерційних підприємств. При цьому форма власності у них залишиться колишньою - комунальної. Це необхідно для того, щоб комунальні медустанови змогли отримувати не субвенції, а плату за послуги. По суті, ці послуги буде закуповувати новий державний орган - Національна служба здоров'я.
Для того, щоб медустанови отримували кошти за своїх пацієнтів безпосередньо з державного, а не з місцевих бюджетів, вони повинні будуть зробити другий крок - підключитися до системи електронної охорони здоров'я - eHealth. Оплата буде відбуватися на підставі не паперових, а електронних звітів про надані послуги.
Третім основним кроком буде проведення в регіоні приписної кампанії. Тобто медустанови та сімейні лікарі повинні будуть провести роз'яснювальну кампанію з населенням, щоб простимулювати людей підписати декларації з сімейними лікарями.
Ці три кроки на місцевому рівні повинні пройти в Україні в першому півріччі. Паралельно з цим на центральному рівні МОЗ спільно з Кабміном створять Національну службу здоров'я. Саме з цією організацією медустанови будуть укладати договори, за якими вони будуть отримувати кошти за обслуговування пацієнтів.
Новий держорган створений рішенням Кабміну 27 грудня минулого року. Після цього, як планують в МОЗ, в січні буде оголошений конкурс на його керівника, який повинен закінчитися приблизно до березня 2018 року. Таким чином, фактичне створення центрального офісу Національної служби здоров'я відбудеться приблизно у квітні-травні. Регіональні підрозділи цієї структури буде створюватися вже в 2018 році, коли реформа торкнеться вторинного і третинного рівня охорони здоров'я.
Якщо до 1 липня у тому чи іншому районі України будуть здійснені всі вищевказані заходи, то комунальні медустанови в цьому регіоні перейдуть на нову форму оплати. В уряді очікують, що для переходу на нові правила гри не буде необхідності вдаватися до примусових заходів. Джерело РБК-Україна в уряді говорить, що медустановам буде вигідно працювати за новими правилами, оскільки, за оцінками Кабміну, їх дохід на одного пацієнта зросте примирено із 200 до 400 гривень.
За словами Олександр Ябчанки, в 2018 році, крім первинної медичної допомоги, реформа також торкнеться сільської медицини та швидкої допомоги. Так, на розвиток сільської медицини з державного обласним бюджетам виділено п'ять мільярдів гривень, які будуть спрямовані на закупівлю та оновлення медичного обладнання, комп'ютерів і на розвиток інфраструктури в сільських медзакладах.
Що стосується швидкої допомоги, то її фінансування буде виділено окремим рядком у бюджет, що дозволить сподіватися на більш стабільне фінансування, розповідає Олександр Ябчанка. Крім того, за його словами, швидкої допомоги буде ведена нова спеціальність - парамедик, який буде більш підготовленим фахівцями з невідкладних станів, ніж нинішні фельдшери.
Під час реалізації реформи охорони здоров'я чиновникам необхідно буде передбачити вирішення декількох проблем, які можуть сповільнити її втілення. Так, виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина вважає, що найголовніший ризик для успішного впровадження реформи на первинній ланці системи охорони здоров'я полягає в термінах. "Через те, що голосування в парламенті за медреформу сильно затягнулося, вона точно не почнеться з 1 січня 2018 року, як це планувалося спочатку. Тепер МОЗ розраховує запустити реформу з весни. Президент підписав закон тільки в кінці 2017 року і приблизно тоді ж Кабмін прийняв кілька підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють впровадження медичної реформи, - говорить вона. - Чим швидше будуть імплементовані норми з цих документів, тим швидше буде створена Національна служба здоров'я ".
При цьому лікар, член Громадської ради при МОЗ України Євген Гончар каже, що при реалізації реформи охорони здоров'я існує кілька великих ризиків, які варто врахувати і попередити чиновникам. "Для того, щоб лікувальні установи змогли почати працювати за новими правилами, необхідно, щоб місцева влада їх автономізувала. Після цього вони зможуть отримувати фінансування від Національної служби здоров'я за підписані з лікарями декларації та надані медичні послуги. У разі, якщо це не буде виконано, медустанови будуть працювати як і раніше, тобто отримувати фінансування за рахунок субвенції, що негативно позначиться на якості медичних послуг ", - розповідає він.
Євген Гончар зазначає, що медустанови, які будуть автономізовані, отримають на первинну допомогу за одного пацієнта 370 гривень на рік. "Даний тариф є ризик-тарифом. Це означає, що частина пацієнтів отримає послуг менше, ніж на 370 гривень, а частина пацієнтів більше, ніж на 370 гривень. Можливо, ці цифри необхідно буде коригувати або вносити зміни в порядок надання первинної медичної допомоги, якщо він виявиться нездійсненним ", - говорить Євген Гончар.
Крім того, під час створення Національної служби здоров'я необхідно уникнути ризику того, що її очолить некомпетентна людина, вважає Євген Гончар. "Важливо, щоб службу очолив людина з високою кваліфікацією. Відомство буде оперувати значною частиною загального бюджету охорони здоров'я, тому погана робота в цьому напрямку може призвести до колапсу в охороні здоров'я", - зазначає він.
Разом з тим, на думку Ольги Стефанишиної, найважливіший ризик полягає в органах місцевого самоврядування та головних лікарів лікарень. "Важливо, щоб в регіонах не чекали створення НСЗУ, а вже зараз почали процес автономізації, приєднання до системи E-health, і, в разі необхідності, реорганізації медичної мережі. Від того, як спрацюють в регіонах, в більшій мірі буде залежати реалізація реформи, - зазначає вона. - Крім того, МОЗ та представників громадськості важливо правильно інформувати пацієнтів про проведену реформу. Від того, як це станеться, буде залежати, як скоро люди оберуть собі лікарів і наскільки будуть поінформовані про свої права".
Євген Гончар також звертає увагу на ризик можливого саботажу реформи з боку місцевої влади. "Існує певне небажання місцевих чиновників це робити, тому що тоді вони залишаться без субвенції і не зможуть в ручному режимі керувати фінансами", - пояснює він суть цього ризику.
Також, на думку Євгена Гончара, не варто забувати і про необхідність якісної комунікації між усіма учасниками реформи: лікарями, пацієнтами, головними лікарями, місцевою владою, центральною владою.
Разом з тим, на думку голови координаційної ради громадської організації "Медконтроль" Ігоря Щедріна, реалістичність реформи охорони здоров'я, зокрема, первинної ланки під великим сумнівом. "Це пов'язано зі збереженням дисбалансом у фінансуванні, з одного боку, первинної ланки і, з іншого боку - вторинного і третинного ланок. Чиновники обіцяють направити на первинну ланку по 210 гривень (поки точно ні дана сума, ні вище зазначені 370 гривень, офіційно не оприлюднені, - ред.) на кожного пацієнта з приблизно 1200 гривень, які щорічно закладаються на кожного українця. Але 210 гривень дуже мало для того, щоб дійсно зацікавити сімейних лікарів набирати собі пацієнтів. Чиновники обіцяють, що в результаті сімейні лікарі будуть отримувати по 40 тисяч гривень на місяць. Але це суми мало для того, щоб утримувати, наприклад, у селах фельдшерсько-акушерські пункти, - вважає він. - Реальна реформа має полягати в усуненні фінансового дисбалансу. У країнах з розвиненою системою охорони здоров'я цей дисбаланс рівно навпаки - більша частина коштів спрямовується на первинну ланку охорони здоров'я, менша - на спеціалізовану медичну допомогу".
Крім того, на думку Ігоря Щедріна, проблемою буде дефіцит кадрів. "З системи роками вимивалася кадри - низькими зарплатами, психологічним навантаженням, чергами, почуттям постійної провини перед пацієнтами. Це не вирішити за один рік. Тільки за п'ять-десять років в систему охорони здоров'я може прийти достатню кількість сімейних лікарів", - підсумовує він.