Початок люстрації люстраторів
Єгор Соболєв стверджує, що на нього теж починається "полювання"
Люстрація в Україні набуває несподіваної форми. Влада, яка одним зі своїх гасел зробила очищення власних рядів, не довівши справу до кінця, вирішила зайнятися тими, хто цю люстрацію проводить. Є підстави вважати, що обшук у голови департаменту люстрації Тетяни Козаченко - лише початок.
Позов обшуком відгукнеться
Вранці 21 квітня слідчі МВС прийшли з обшуком на квартиру Тетяни Козаченко, керівника департаменту люстрації Мін'юсту.
"Головним слідчим управлінням МВС України за зверненням Міністра юстиції України Павла Петренка відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 (підробка документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) і ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України", - було сказано в повідомленні МВС.
Обшук пройшов не тільки у Козаченко, а й у її заступника Дмитра Димова. Всього ж, як повідомив радник міністра внутрішніх справ, нардеп Антон Геращенко ("Народний фронт"), "сьогодні проходять обшуки у шести громадян, в тому числі у Ганни Ігнатенко - це та громадянка, в інтересах якої був зроблений документ".
Ситуація наступна. У Державну фіскальну службу (ДФС) надійшов лист, в якому вказувалося, що стосовно заступника ДУ ДФС в Києві Ганни Ігнатенко немає підстав для проведення люстрації. Лист цей виявився підробленим. Тобто, підстави для люстрації названого чиновника є.
"13 лютого цього року невідомий підробив лист Міністерства юстиції, адресований заступнику начальника ДУ ДФС у Києві, про те, що відносно цієї посадової особи не застосовуються заборони, передбачені ч. 3 ст. 1 закону України "Про очищення влади". Сьогодні, 21 квітня, на підставі постанов Печерського райсуду Києва проводиться ряд обшуків у осіб, які можуть бути причетні до підробки зазначеного документа", - повідомило МВС.
Нюанс у тому, що саме Козаченко перша повідомила про фальсифікацію листа. Тепер же її підозрюють у тому, що вона його підробила.
"Схоже, проти люстрації почалася кампанія, - сказав Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з протидії корупції та один з ідеологів закону "Про очищення влади". - Думаю, вона може йти від МВС. Є там такий начальник Головного слідчого управління Сакал, який працював ще при Захарченкові. Він підпадає під люстрацію, але як і раніше працює в міністерстві. До речі, мені буквально кілька днів тому дзвонили знайомі юристи і сказали, що якісь люди зараз почали активно цікавитися обставинами отримання мною українського громадянства, мовляв, нібито якісь там порушення можуть бути".
Пізніше інтерес МВС до справи про підроблений лист підтвердив і журналіст Дмитро Гнап. "Здається, стає зрозуміло, хто ініціював обшуки в люстраційному комітеті. Це Віталій Сакал - начальник Головного слідчого управління МВС. Він працює в керівництві міністерства ще з часів Януковича-Захарченка. Цінний кадр, адже його, незважаючи на закон про люстрацію, чомусь не хоче звільняти пан Аваков. Вчора, як з'ясувалося, Окружний адмінсуд Києва прийняв до розгляду позов департаменту люстрації про звільнення Сакала з посади. Позов готувала Тетяна Козаченко. Сьогодні вранці підлеглі Сакала прийшли до неї додому. Збіг? Не думаю", - написав журналіст на своїй сторінці в Facebook.
Меншість керує більшістю
Буквально в п'ятницю Тетяна Козаченко була в ефірі Радіо Вести. Ми обговорювали слухання, що почалися в Конституційному суді щодо законності деяких положень люстрационного закону.
Голова департаменту принесла з собою результати дослідження Мін'юсту про те, скільки людей у силових відомствах підпадає під дію закону. "В МВС у нас працює 220 тис. Якщо дивитися за посадами, дивитися на ключові фігури, які більше року очолювали свої відомства, проводили політичні рішення і не пішли за власним бажанням, то під люстрацію підпадає максимум 0,8% співробітників міністерства, - розповіла Козаченко. - Якщо ми говоримо про прокуратуру, де працює 20 тис. чоловік, то підпадають під люстрацію не більше 5,5%. У Держфінслужбі - 1,5%".
Фото: Татьяна Козаченко
Обшуки на квартирах чиновників Мін'юсту і в самому міністерстві, можливо, не більше ніж обшуки. Хоча велика спокуса зв'язати долі тих, хто проводить люстрацію, з долею самого закону.
Як відомо, минулого тижня закон почали вивчати в Конституційному суді. З відповідним проханням до суддів КС звернулися 47 депутатів, в основному, представників "Опозиційного блоку" і Верховний суд. Їх, зокрема, не влаштовує те, що "ряд осіб, фактично, визнаються колективно винними у вчиненні протиправних дій"; що "передбачена відповідальність осіб (суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів) за їх рішення і дії, які не були визнані протиправними ні законом, який діяв під час прийняття цих рішень, ні чинним на сьогодні законом"; що "відбувається дискримінація громадян за політичними і професійними ознаками".
Перший день розгляду справи КСУ закінчився нічим. Депутат Леонід Ємець ("Народний фронт") фактично завалив суд клопотаннями, суть яких зводилася до припинення процесу, або до перенесення засідання. Голова КСУ Юрій Баулін особливо здивувався одному з них - Леонід Ємець запропонував викликати до суду як свідків всіх народних депутатів, які проголосували за закон про очищення влади, а це 231 людина.
Так чи інакше, КСУ переніс розгляд закону на невизначений термін. Швидше за все, поновляться слухання у червні. До того часу з'явиться остаточний висновок Венеціанської комісії щодо відповідності закону європейським стандартам.
Крім того, Ємець повідомив, що в Раду внесено законопроект, який прибере двозначності із закону "Про очищення влади". Правда, які саме норми будуть змінені поки невідомо - документ так і не з'явився в базі законопроектів ВР.
Роз'яснювальна робота щодо наслідків люстраційного закону ведеться на недостатньому рівні, і це визнають у Мін'юсті. "Якщо коротко - люструється топ-менеджмент. Уявіть, що ви власник, і ви раптом дізнаєтеся, що ваш топ-менеджмент б'є персонал, мучить ваших клієнтів, грабує ваші засіки. Ви можете проводити розслідування роками, і кожен буде звинувачувати один одного, а можете залишити команду і прибрати те керівництво, яке повинно було забезпечити роботу органу і з цим не впоралося", - пояснила Тетяна Козаченко.
Нюанс в тому, що топ-менеджмент опирається найбільше, оскільки у нього великі зв'язки один з одним і зацікавленість у збереженні посади. Що взяти з рядового співробітника? Кому він поскаржиться крім свого начальника і близьких? А тут цілий начальник слідчого главку, якщо, звичайно, він ініціював розслідування.
Природно, до тих пір, поки не буде доведено, що Сакал використовує своє службове становище для збереження посади - це все припущення, не більше того. Точно так само, як і припущення, що Козаченко могла підробити листа, вступивши в злочинну змову із заступником голови ДУ ДФС.
І тут вже не знаєш на кого розраховувати? На справедливий суд? Та ось тільки де його знайти?
