Президент Судану Омар аль-Башир оголосив у районах, що межують з Південним Суданом, надзвичайний стан. Зокрема, надзвичайний стан ввели в провінціях Південний Кордофан, Білий Ніл і Сіннар, східна частина якого межує з Південним Суданом.
Президент Судану Омар аль-Башир оголосив у районах, що межують з Південним Суданом, надзвичайний стан, передає CNN. Зокрема, надзвичайний стан ввели в провінціях Південний Кордофан, Білий Ніл і Сіннар, східна частина якого межує з Південним Суданом.
Журналісти американського агентства повідомили, що, перебуваючи на південносуданській стороні, вранці 29 квітня спостерігали, як авіація Судану завдає ударів по суміжній території. За їхніми словами, наліт здійснили з боку Південного Кордофану, а вогонь вівся як з бойових винищувачів так і з вертольотів.
Журналісти відзначили слабку підготовку бійців армії Південного Судану. У більшості випадків бойовій техніці вони могли протиставити тільки ручні кулемети, проте було кілька спроб збити авіацію за допомогою ПЗРК.
23 квітня ц.р. Президент Судану Омар аль-Башир заявив, що ніяких переговорів з Південним Суданом більше не буде. Він зазначив, що всі суперечки з новою державою вирішилися за допомогою зброї - суданські війська витіснили південносуданські зі спірного прикордонного нафтоносного району навколо міста Хеглінг.
Південний Судан, зі свого боку, оголосив, що в неділю завершив заплановане виведення своїх військ з Хегліга. Прикордонні збройні сутички між двома країнами відбувалися з початку квітня. 10 квітня Південний Судан захопив Хегліг, і виникли побоювання повномасштабної війни.
16 квітня ц.р. Парламент Судану прийняв офіційну заяву, в якій сусідній Південний Судан визнали ворожою державою.
У березні 2012 р. між Джубою і Хартумом почалося збройне протистояння - найбільше з часів громадянської війни 1983-2005 рр.., за підсумками якої Південний Судан став самостійною державою. Незабаром після оголошення й визнання незалежності нової республіки між сусідами розгорілося кілька економічних і територіальних конфліктів, переважно пов'язаних з поділом нафтовидобувної галузі колишньої єдиної держави.
Після поділу основна частина родовищ опинилася на території Південного Судану, однак інфраструктура для експорту нафти залишилася на півночі. За серією криз, викликаних суперечками про величину транзитних мит, пішли прикордонні інциденти.
Держава Південний Судан з'явилася на карті світу 9 липня 2011 р., після того як жителі цього територіального утворення проголосили на референдумі незалежність від решти Судану. Цьому передували дві кровопролитні війни, які жителі півдня вели за незалежність від Хартума.
У 1983 р. в Судані спалахнула громадянська війна між ісламською Північчю, населення якої складають переважно араби, і християнським Півднем, який в основному населяють громадяни неарабського походження. Південь підтримали Ефіопія та Уганда. Конфлікт тривав до 2005 р. і забрав з обох сторін близько 2 млн життів.