На містобудівний кадастр Києва збираються ще довго списувати бюджетні кошти

Схоже, у Київській міській державній адміністрації (КМДА) і Мінрегіонбуді не можуть визначитися: є у Києва містобудівний кадастр, на який вже витрачено понад 3 млн грн коштів міськбюджету, чи кадастру немає. З одного боку, в КМДА вже відкрили відповідний веб-портал, і запевняють, що встигли видати близько 4 тис. виписок з кадастру, з іншого - вперто намагаються провести конкурс на його створення. Якщо, як запевняють у Мінрегіоні, такий досвід незабаром перенесуть на всю країну, то, схоже, з місцевих бюджетів на процес створення містобудівних кадастрів протягом ряду років будуть незрозуміло навіщо виділятися і витрачатися сотні мільйонів гривень.

У департаменті містобудування та архітектури КМДА планують 16 липня розкрити конкурсні пропозиції на проектування та впровадження програмного комплексу міський інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності (МІАС ЗМД) «Містобудівний кадастр Києва». Про це стало відомо з оголошення в «Віснику держзакупівель» відповідного конкурсу № 46/1 (798/1) від 13 червня (номер оголошення у бюлетені 140956, див. скани).

Планується, що переможець конкурсу надасть департаменту якесь програмне забезпечення для МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва», а заодно - і для «автоматизації процесу впровадження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд (ТС)». Все це виглядає трохи дивно. Особливо, якщо врахувати, що МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва», як запевняють на Хрещатику, 36, вже створений і використовується за призначенням.

Зокрема, начальник служби містобудівного кадастру КМДА Андрій Вавриш нещодавно заявляв, що його служба встигла видати замовникам близько 4 тис. виписок з кадастру плюс виклала даний продукт у відкритий доступ в Інтернеті, а також планує найближчим часом виправити в ньому всі неточності. Крім того, 2 липня департамент містобудування та архітектури КМДА провів міжнародний науково-практичний семінар, на якому ділився своїм відповідним досвідом з представниками служб містобудівного кадастру з усіх областей України.

Зазначимо, що конкурс на перший етап робіт зі створення та впровадження МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» у КМДА оголошують вже вдруге. Перший раз це було зроблено 7 травня 2013 р. Тоді на порталі «Вісника держзакупівель» містобудівна департамент КМДА оголошував тендер №123843 «Роботи з проектування, створення і впровадження МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» (див. скан) Тоді КМДА теж оголошувала, що переможці конкурсу створять Комплексну схему розміщення кіосків, веб-портал для цієї схеми (лот № 3, і лот № 6), і що все це - перший етап створення містобудівного кадастру Києва.

Але 23 травня цей конкурс, можливо, через наявність незручних запитів від громадської організації «Агентство журналістських досліджень» (АЖІ), був скасований. Як випливає з оголошення в «Віснику держзакупівель» №40 (783), (номер повідомлення про скасування 129508), тендер був скасований з причини «неможливості усунути порушення, які виникли внаслідок порушення законодавства» (див. скан).

Ні в першому, ні в другому випадку при оголошенні тендера інформація про це не з'явилася у відповідному розділі «Оголошення» на офіційному сайті КМДА.

Більш цікаво, що ще 7 лютого ц.р. на засіданні в Мінрегіонбуді в присутності міністра Геннадія Темника, його заступників, перших осіб КМДА, директорів профільних інститутів та ін. Андрій Вавриш відрапортував, що містобудівний кадастр в Києві створено. Профільний заступник міністра Дмитро Ісаєнко (на фото) тоді заявив, що київський кадастр незабаром послужить шаблоном (матрицею) для всіх інших містобудівних кадастрів в Україні.

Не затримався тоді з повідомленням про створення містобудівного кадастру Києва та офіційний сайт КМДА. На ньому урочисто оголосили, що профільне міністерство спільно з департаментом містобудування та архітектури КМДА створило містобудівний кадастр Києва, в силу чого приплив інвестицій у столицю гарантований.

На що ж зараз оголошено тендер, якщо кадастр вже створений? За інформацією АЖІ, з 1 липня 2013 р., згідно протокольним дорученням Кабміну №12, містобудівні кадастри слід мати всім адміністративно-територіальним одиницям. Але ніяку матрицю-шаблон для цього, як це обіцяв Ісаєнко, в регіони не було передано.

А в ході міжнародного науково-практичного семінару 2 липня в містобудівному департаменті КМДА озвучувалося, що на створення та впровадження містобудівного кадастру Києва потрібно витратити ще чи то 36, чи то 77 млн грн. Ймовірно, малися на увазі рішення Київради, якими раніше передбачалося виділяти протягом декількох років кошти міськбюджету на створення та впровадження у Києві містобудівного кадастру.

Виникає питання: заступник голови Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко та відповідальний за містобудівну тему в Києві заступник голови КМДА Михайло Кучук вирішили не поспішати, і щільно зайнятися процесом нескінченного освоєння бюджетних коштів? За інформацією Держфінінспекції, коли КМДА 7 травня перший раз оголошувало тендер на створення вже працюючого МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва», зі столичного міськбюджету на цей процес планувалося виділити перші 5 млн грн (див. скан).

До того ж не секрет, що Комплексна схема розміщення ТС перманентно розробляється в Києві з 2007 р., і на сьогодні КО «Інститут Генерального плану м. Києва» її фактично доробляє. Але цю схему ніхто поки не поспішає затверджувати. Та й про які витрати бюджетних коштів може йти мова, якщо даний документ фактично складається з набору «п'ятисоток» (основа паспорта прив'язки кіоску - викопіювання в масштабі 1:500), за які все одно в результаті заплатять власники столичних кіосків?

У відповіді на журналістський запит директор департаменту містобудування та архітектури КМДА Сергій Целовальник пояснив, що зараз проходить «дослідна експлуатація» кадастру. Мовляв, МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» - це «прототип програмного комплексу містобудівного кадастру», розроблений на замовлення Мінрегіонбуду ДП Український державний НДІ «Діпромісто» імені Ю. Білоконя в ході науково-дослідної роботи.

Целовальник також роз'яснив, що 27 грудня 2012 р. науково-технічна рада Мінрегіонбуду схвалила МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» і прийняла рішення провести його адаптацію та апробацію на базі містобудівного департаменту КМДА (див. скан). Так що, схоже, списання Мінрегіонбудом трьох або «дещо більше» мільйонів гривень на «матрицю містобудівного кадастру» з держбюджету сталося саме тоді.

Профільним фахівцям, до речі, ще при демонстрації даного продукту в Мінрегіонбуді 7 лютого було не цілком зрозуміло, на що були витрачені такі значні кошти. Фахівцям одразу стало очевидно, що на карту типу google-і yandex- лише шарами накладені дані з різної містобудівної документації, розробленої в Києві і давно оплаченої (генплан, детальні плани територій).

В основі системи, продемонстрованої тоді Андрієм Вавришем, на думку фахівців, лежала лише злегка змінена програма ArcGIS, ліцензійна версія якої коштує близько 20 тис. дол. Навряд чи дорожче обійшлися і сервера для зберігання оцифрованої інформації. Сама ж інформація явно взята зі старого генплану Києва, декількох ДПТ та статистичних даних управлінь КМДА, які без додаткових бюджетних асигнувань переносилися в МІАС-систему силами 25 співробітників служби містобудівного кадастру.

Але в цій історії є ще одна істотна непорозуміння. У МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» не міститься інформації про землевідведення, і він не має актуалізованої геодезичної підоснови.

Тобто, строго кажучи, презентований продукт некоректно називати кадастром. Згідно із законодавством, містобудівний кадастр має базуватися на даних про земельні ділянки. Про це, наприклад, йде мова в ст. 22 закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Але на земельні файли, викладені у Державному земельному кадастрі (ДЗК) на сайті Держземагенства, при створенні МІАС ЗМД ніхто не спирався. Хоча того вимагає постанова Кабміну №559 від 25.06.2011. Втім, і сам ДЗК складно назвати кадастром, про що інформувало «Дзеркало тижня».

Втім, як би не оцінювали ДЗК, МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва», по суті, не можна назвати кадастром, про що сказала завкафедри землевпорядкування та кадастру Київського національного університету будівництва і архітектури Ольга Петраковська.

Але ці розбіжності і нісенітниці, схоже, нікого не бентежать і не зупиняють. І на МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» (чи то на створення цієї системи з нуля, чи то на її доопрацювання, не зрозуміло) відповідальні особи з КМДА та Мінрегіонбуду планують витратити десятки мільйонів гривень, а також перенести цей досвід на всю країну.

Може бути, голові КМДА Олександру Попову та міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Теминку варто нарешті визначитися: створена матриця містобудівного кадастру Києва чи ні? Якщо ні, то розумним буде перевірити ефективність витрати на ці цілі понад 3 млн грн держбюджету. А якщо так, то навіщо оголошувати тендери?

До речі, за інформацією джерела в Мінрегіонбуді, переможцем тендеру КМДА цілком може стати російська фірма. Принаймні, саме російський програмний продукт «Панорама» розхвалював 20 червня на засіданні в Мінрегіонбуді в присутності представників з регіонів Андрій Вавриш. Мовляв, цей продукт безкоштовний, широко використовуваний в РФ.

Але, як пояснюють фахівці, безкоштовно цей продукт, щоб мінімізувати податки, лише буде доставлений через кордон. Сама ж його експлуатація та обслуговування іноземними фахівцями (чи потрібно їм контролювати українську МІАС-систему, що містить дані про всі об'єкти, включаючи стратегічні - окреме питання, швидше, вже до членів Радбезу) однозначно будуть коштувати чималих грошей.

«Схоже, що нині просто ніхто не дбає про результат, а всі хочуть лише витрачати бюджетні кошти. Якби це було не так, то в міністерстві звернули б увагу на наявність вітчизняних розробок, на підставі яких можна почати швидко і якісно створювати містобудівні кадастри. І варто було б це місцевим бюджетам набагато дешевше, ніж те, що їм пропонують зараз», - резюмував кандидат технічних наук, доцент кафедри землекористування та кадастру Київського національного університету будівництва і архітектури Петро Крельштейн.

Максим Шпаченко, віце-президент АЖІ, спеціально для РБК-Україна.