РБК-Україна: Чи варто восени чекати другу хвилю фінансово-економічної кризи і як це відіб`ється на банківській системі і валютному ринку України?
М.І.: З точки зору валютного ринку до виникнення "другої хвилі" є деякі передумови. Ми фіксуємо зростання долара: в липні - на 30 коп., в серпні - на 50 коп., за перші дні вересня долар виріс вже на 30 коп. Але з погляду промисловості ми поки не бачимо цієї "другої хвилі". Ми бачили пік кризи в промисловості в січні, лютому і березні, і в цьому секторі поки немає підстав говорити про те, що насувається нова хвиля кризи. Вона може виникнути в банківській системі, адже йде дорожчання долара. Можна чекати погіршення якості активів, зростання частки "проблемних кредитів" і неповернень. Відповідно, у комерційних банків буде ще менше ресурсів для кредитування юридичних осіб, тому що фізичних осіб вони фактично не кредитують. Це може, в свою чергу, збити ті темпи зростання промисловості, які зафіксовані на даний момент. Нестабільність в банківському секторі може підвищитися до кінця поточного року. Але поки говорити про повномасштабну "другу хвилю" рано - її поки немає. Проте її ознаки можуть з'явитися найближчим часом.
РБК-Україна: Що необхідно зробити уряду і Нацбанку, щоб поліпшити ситуацію в банківському секторі?
М.І.: Напевно, треба вчитися на досвіді інших країн. Наприклад, в США, у Великобританії, Німеччині, держава допомагає виплачувати позичальникам "проблемні" кредити. В США дуже багато людей, які взяли кредити, наприклад, на купівлю будинка, і зараз їх виплачувати не можуть із-за втрати роботи або зниження зарплат. Держава компенсує частина цих витрат вкладникам. У нас, звичайно, такої роботи немає, тому що у держави немає вільних грошей. Максимум, що робить Нацбанк - проводить пільгові аукціони з продажу валюти і погашення валютних кредитів, продаючи долар по курсу 8 грн/долл. Відповідно, позичальники економлять близько 4-5%. Ось такий масштаб допомоги нашим фізичним особам, підприємцям, які брали валютні кредити.
Цього, звичайно ж, недостатньо, але тільки тому, що у нас немає засобів. З повітря їх взяти неможливо, ми робимо те, що можемо зробити. Головне питання, напевно, це стабільність курсу. Адже від цього чинника залежить дуже багато, залежить якість тих самих активів в банківській системі. Поки дії Нацбанку досить стримані. Чим вони керуються? Швидше за все тим, що ситуація у вересні-жовтні буде ще складнішою, тому НБУ економить свої золотовалютні резерви, і тому комбінує - частину резервів він витрачає, збільшуючи об'єми продажів долара на міжбанківському ринку. Але паралельно НБУ сприяє і знеціненню національної валюти. Тому, якщо ми пройдемо вересень-жовтень, у Нацбанку є всі підстави проводити агресивнішу політику.
Важливою буде співпраця з міжнародними компаніями. Четвертий транш від МВФ дуже важливий, тому що його половину ми зможемо витратити на міжбанківський ринок, щоб підтримати національну валюту. Поки ж ресурси, отримані від МВФ саме на зміцнення національної валюти, ми не витрачаємо. Національний банк поки обходиться власними ресурсами.
РБК-Україна: Багато експертів прогнозували, що курс долара по відношенню до гривні ще в серпні стабілізується після отримання кредиту для НАК "Нафтогаз України" від Єврокомісії. Передбачалося, що госхолдинг після отримання ресурсів перестане виходити на межбанк і активно скуповувати долари. Чому цього не відбулося?
М.І.: Поки ми коштів не отримали. Перший транш від Європейського банку реконструкції і розвитку в 400 млн. дол. може прийти тільки в листопаді. І ці кошти особливо вплинути не можуть. Там загальна сума 1,7 млрд дол. Але ці суми у Всесвітнього Банку, ЄБРР розписані десь на рік, видаватися вони будуть порціями. Тобто, ЄБРР зараз дасть 400 млн дол., потім Світовий Банк 500 млн. дол., потім ЄБРР ще виділить 800 млн. дол. на розвиток газотранспортної системи. Враховуючи, наскільки розкидані ці, відносно невеликі суми, особливої погоди вони не зроблять. У нас попит на валюту тільки на наявному ринку в місяць 1,5-2,5 млрд дол. Тому в даній ситуації нам потрібно орієнтуватися поки тільки на кредити МВФ - вони для нас дуже важливі. Якщо ми отримаємо транші вчасно, все йтиме за планом, то зможемо підтримати стабільність національної валюти.
РБК-Україна: Чи зможуть вплинути вибори на зміцнення гривни? Кажуть, що під час передвиборної кампанії буде достатньо відчутне вкидання долара на валютний ринок.
М.І.: Швидше за все, ці прогнози базуються на тому, що ці гроші завозитимуться з Кіпру, з офшорів. Але тут виникає питання: навіщо ці гроші продаватимуться? Якщо рекламні послуги на телеканалах надаватимуться в доларах, то великого продажу не буде. Звичайно, рано чи пізно, телевізійники долари почнуть витрачати, але це розтягнеться на рік-півтора. Тому величезного продажу не буде. Якщо ж, навпаки, послуги надаватимуться в гривні, то так, дійсно, необхідна буде конвертація і продаж доларів на валютному ринку. Але я, чесно кажучи, не думаю, що цей чинник - завезення грошей до України - сильно вплине на зміцнення гривни. Навпаки, вважаю, слід чекати прояву якоїсь нестабільності. Всім зрозуміло, що вибори будуть непростими, а це не вплине позитивно ні на валютний ринок, ні на банківський сектор. Це не буде визначальним чинником рівня гривна - долар в січні, вплив буде близько 20%. Практика показує, що під час виборів у нас ринок нестабільний.
РБК-Україна: Коли нам все-таки слід чекати стабілізації і зміцнення національної валюти?
М.І.: Кінець весни - початок літа 2010 року, коли збільшаться платежі по експортних контрактах, почне різко збільшуватися об'єми експорту металургії, адже Україна, все-таки восьмий постачальник стали в світі. Почне рости сільське господарство, машинобудування, хімічна галузь. Збільшаться об'єми прямих інвестицій. Якщо зараз ці об'єми складають 250-300 млн дол., то в докризові часи вони складали 1 млрд дол. Зараз ми маємо негативне сальдо по припливу капіталу, тобто, ми гасимо свої кредити. Швидше за все, вже в новому році розпочнеться притока короткострокових, довгострокових кредитів, випуск єврооблігацій, тому валюти в країну почне надиходити більше. Буде більше пропозицій на міжбанківському ринку і, починаючи з наступного року, є вірогідність, що курс долара, не різко, а поступово почне знижуватися. Думаю, це буде свідоцтвом того, що криза піде на спад. Точний період - осінь, літо або весна - точно спрогнозувати неможливо, тому що потрібно прогнозувати світові тенденції. Але поступове зниження долара буде, це визнають всі.
Що стосується зміцнення гривні, то, враховуючи, що ми не переживали дефолт, як Росія в 1998 році, можна припустити, що національна валюта зміцниться через 2-3 роки. Максимальний рівень після дефолта в Росії по долару був десь 33 рублі за долар. Протягом 5 років у них рубль зміцнився на 25%. Допустимо, якщо у нас вартість долара досягне пікової позначки в 10 гривень за долар, то десь через 2-3 роки у нас долар коштуватиме 8 грн.
РБК-Україна: Який курс валют Ви прогнозуєте до кінця нинішнього року?
М.І.: Швидше за все, падіння гривні продовжиться до кінця цього року. Думаю, що сплески на валютному ринку будуть вищі 9 грн/долл. А євро до кінця року закріпиться на рівні 13,4-13,5 грн/євро.
Розмовляла Анастасія Горбенко