В рамках програми інноваційно-інвестиційного розвитку до 2015 р. урядом розглянуті 163 проекти на суму 368 млрд грн. При цьому, близько половини від загальної вартості відібраних проектів припадають на паливно-енергетичний комплекс - електроенергетику, модернізацію ТЕС, будівництво атомних енергоблоків, розвиток енергомереж, використання альтернативних джерел енергії. РБК-Україна поцікавилося в голови Державного агентства України з енергоеффектівності та енергозбереження (НАЕР) Миколи Пашкевича, які найбільш перспективні проекти будуть реалізовані найближчим часом. Крім того, голова агенства розповів про виконання програми енергоефективності на 2010-2015 рр., нові можливості свого відомства, співпрацю з міжнародними фінустановами, а також перспективи альтернативної енергетики в Україні.
РБК-Україна: Як виконувалася в минулому році програма енергоефективності, розрахована на 2010-2015 рр.?
Микола Пашкевич: Минулого року на реалізацію програми були виділені бюджетні кошти у розмірі 500 млн грн. Але потрібно розуміти, що держбюджет не розрахований на те, щоб виконати цю програму. Вона настільки ємка, глибока й широка, що бюджетні кошти є лише індикатором цілей і завдань програми.
Основна роль в її виконанні приділяється притоку інвестицій і розвитку бізнесу. Завдання бюджету - показати саме ті вектори і напрямки, куди необхідно вкладати кошти. Таке співфінансування гарантує бізнесу, що його участь буде ефективним і взаємовигідним як для нього, так і для держави.
РБК-Україна: Тобто, зараз основна функція агентства - це координація з державною боку тих проектів, які інвестори хочуть реалізовувати в Україну?
М.П.: Не проектів, а векторів. Якщо ми говоримо про вектор зниження витрат природного газу при виробленні тепла, то це стосується всіх об'єктів. Ми можемо співфінансувати й окремі проекти, які мають найбільше значення та ефект, показуючи цим, що напрямок найефективніше, і воно перетворює інвестиції в реальні доходи бізнесу.
Ми тільки даємо сигнал. Перебудувати всю інфраструктуру з виробництва тепла з використанням газу ми не можемо, бюджетних коштів на це при всьому нашому бажанні не вистачить, але показати, що є ця галузь і вона вимагає інвестицій - ось для цього й працює програма і виділяються бюджетні кошти.
РБК-Україна: Чи можете навести приклад, коли співпраця з місцевими органами влади або приватним капіталом мала позитивний результат?
М.П.: Ті проекти, які ми співфінансували, стартували тільки в минулому році. Вони ще до кінцевої стадії, тобто пуску в експлуатацію, не доведені. Їх реалізація буде завершена, бюджетом на 2011 р. це передбачено. Готові проекти ми зможемо показати в цьому році, але я можу сказати, що таких проектів десятки. Це і переведення на теплоелектроакумуляціний обігрів в комунальному господарстві, утеплення держустанов і так далі.
РБК-Україна: Ставка робиться на проекти, що розробляються держорганами або інвесторами?
М.П.: На авторів проектів при відборі та фінансуванні не дивимося. Враховуємо можливості співфінансування, щоб одночасно з бюджетними коштами залучалися інвестиції. Крім того, уряд удосконалює законодавчу базу, щоб інвестиції окупалися. У липні минулого року прийнято закон про зміну підходів у тарифоутворенні на послуги ЖКГ, вони приводяться до рівня їх витрат, адже інвестиції не підуть туди, де збиткове виробництво. Потрібно рухатися поступово, щоб витрати збігалися з тарифами, а тарифи з можливостями населення платити.
РБК-Україна: За даними Мінрегіонбуду та ЖКГ, існуючі тарифи покривають 65-70% від собівартості. Я так розумію, що одна з функцій агенства - зменшення витрат, щоб комунальні тарифи особливо не підвищувалися, але, в той же час, покривали собівартість.
М.П.: Приведення тарифів для населення у відповідність до собівартісті, в першу чергу, це не підвищення вартості, а приведення собівартості до такої планки, яку населення зможе платити. Тобто, потрібно змінювати технології, технічні рішення. Не можна взяти і підвести населення до такого рівня, який хочуть встановити монополісти.
РБК-Україна: На Вашу думку, монополісти зараз готові співпрацювати з державою, щоб знизити витрати або їх влаштовують, наприклад, втрати води в трубах в деяких містах більше 50%?
М.П.: Вони зобов'язані співпрацювати, тому що система тарифоутворення зобов'язує їх враховувати технологічні вимоги. І якщо їм дають інвестскладову в тарифі, то лише для того, щоб удосконалити систему і зменшити втрати. У разі невиконання інвестпрограм застосовуються санкції, наприклад, шляхом зниження тарифів.
РБК-Україна: Які законодавчі ініціативи розробляються вашим відомством для того, щоб стимулювати постачальників впроваджувати енергозберігаючі технології?
М.П.: Минулого року ми підготували новий варіант законопроекту про енергоефективність. Наприклад, у чинному законі немає поняття «поновлювана енергетика». А новий варіант законопроекту включає в себе європейський досвід і адаптований до європейського законодавства. Він передбачає відмову від фіскальних функцій держави в частині підвищення енергоефективності і зниження енерговитратності, і підвищує функції регулювання і зацікавленості.
РБК-Україна: Коли може бути прийнятий законопроект?
М.П.: Зараз, у зв'язку з адміністративною реформою, ми зобов'язані законопроект переузгодити. Його практично узгодили в раніше затверджених органах влади, але зараз відкликали і знову перезатверджувати. Можливо, у березні він буде переданий на розгляд Кабінету міністрів, а в квітні представлений парламенту. Я сподіваюся, що до липня цей законопроект буде розглянутий.
РБК-Україна: Як просувається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема зі Світовим банком (СБ)?
М.П.: За програмою енергоефективності працюємо з СБ вже третій рік. Основним партнером з нашого боку по залученню кредитів світового банку в сумі 200 млн дол. є «Укрексімбанк». Він разом зі СБ підготував проект угоди, який знаходиться на розгляді СБ.
Ми виступаємо в ролі оцінювача бенефіціарів, закладаємо ті елементи в договір, які б дозволили відбирати проекти найбільш енергоефективні, значущі і ємні для нашого народного господарства. В першу чергу, співпраця з СБ має сприяти структурній перебудові нашої промисловості.
Відповідно до проекту угоди, «Укрексімбанк» не тільки відбирає проекти, він ще й відбирає банки, які будуть супроводжувати кредити. Відбір проектів буде вести безпосередньо «Укрексімбанк» та залучені банки, а оцінка проекту в частині енергоефективності буде проводиться нашим агентством.
РБК-Україна: На який період передбачено виділення Україна СБ 200 млн дол.?
М.П.: Тимчасових рамок немає, угода носить довгостроковий характер. Кошти, виділені позичальникові, будуть повертатися і знову пускатися у виробництво. Тобто, це оборотний капітал, який зможе бути локомотивом наших процесів довгі роки. Термін дії цієї угоди поки не обмежений.
РБК-Україна: За вашими прогнозами, коли СБ може розпочати співпрацю з Україною по даній програмі?
М.П.: Ми відзвітували перед СБ щодо виконання всіх поставлених перед нами завдань у жовтні минулого року. Цей матеріал узагальнив Мінфін і відправив керівництву СБ. Він був розглянутий в кінці жовтні-листопаді, але остаточне рішення ще не прийнято. Ми розраховуємо, що зараз вже буде прийнято таке рішення, і угода буде готова до підписання у першому кварталі поточного року.
СБ має свою позицію. У ділових переговорах до нас зауважень немає, окремі елементи звучать, але вони виходять за рамки робочої групи.
РБК-Україна: З якими ще міжнародними фінустановами ведуться переговори щодо налагодження співпраці?
М.П.: Перш за все, хочу сказати, що ми працюємо з NEFCO. Це інвестиційна установа, створена скандинавськими країнами. У вересні минулого року парламент ратифікував угоду про співробітництво, і в цьому році вони вже працюють над відбором проектів і над порядком їх фінансування. Річний портфель NEFCO в Україну буде складати приблизно 15 млн євро.
Також агенство співпрацює з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), який буде в березні відкривати в Україні представництво. У нього портфель буде більше - в районі 100-150 млн євро кредитних ресурсів, які будуть виділятися на проекти енергоефективності в України.
ЄІБ вже кредитує проекти в транспортній сфері, а, відкривши представництво, буде працювати над більш широким колом проектом. Тобто, якщо NEFCO буде кредитувати проекти малого та середнього бізнесу від 0,3 до 1,5 млн євро, то ЄІБ кредитує саме інфраструктурні проекти. Агенство буде допомагати ЄІБ відбирати найбільш ефективні проекти, які значимі для України, але рішення залишається за ними.
РБК-Україна: Які Ви можете виділити найперспективніші інвестпроекти в Україні в альтернативній енергетиці та енергозбереженні, які будуть реалізовуватися в цьому році?
М.П.: Ми розділяємо проекти на кілька рангів. На першому місці проекти, які впливають на структурні зрушення в економіці. Це зміна електробалансу, тобто, зниження витрат мінеральної сировини для вироблення електроенергії. Якщо ми знижуємо витрати мінеральної сировини на вироблення однієї кВт.год електроенергії, значить, ми знижуємо показник енергоємності національного продукту. Це прямий вплив на енергоефективність країни.
Крім того, протягом 15 років (1996-2010 рр.) діяла національна програма з розвитку вітчизняної вітроенергетики. Ми отримали як позитивний, так і негативний досвід. Набагато ефективніше було б використовувати ці кошти для створення інвестиційного клімату в країні. Україна могла б отримати на вкладені кошти в 10 разів більше інвестицій, ніж витратила. За час дії програми виділено 588,5 млн грн держкоштів, за рахунок цих грошей країна отримала всього лише 87 мВт встановленої потужності ВЕС.
У цьому році повинні зрушити з місця інвестпроекти з будівництва поновлюваних джерел енергії. Минулого року перша ластівка в Криму пущена, і я думаю, що цього року буде логічне продовження. Якщо в минулому році запущена потужність приблизно в 1,8 мВт, то в цьому році за проектами інвесторів планується до запуску близько 60 мВт потужності фотовольтаїки.
Сподіваємося, також, що почнуть здійснюватись великі проекти у вітроенергетиці. Інвестори готові цього року розпочати працювати. Наше завдання зробити так, щоб інвестори могли нормально працювати. Якщо ми неправильно приймемо рішення щодо адаптації нових установок в нашу об'єднану енергосистему (ОЕС), ми відштовхнемося інвестиції. Ми повинні бути впевнені, що система адаптує нову енергію, буде мати резерв потужності, так як це дискретна вироблення. Ці проблеми є у всіх країнах, і потрібні відповідні зміни, які розробляє держава.
РБК-Україна: Що робиться в плані адаптації вітчизняної енергосистеми для прийняття енергії від поновлюваних джерелом енергії?
М.П.: Зараз ми розробляємо спільно з профільними інститутами Національної академії наук та Інститутом відновлюваної енергетики дорожню карту, яка дозволить нам дати відповіді на запитання коли, де, і скільки відновлюваної енергії ми можемо використовувати. Вітчизняна енергосистема (ВЕС) створена на базі одиничних потужностей великої потужності та її мережеві ознаки такі, що ще на етапі будівництва вона вже знищила альтернативну енергетику, адже вона не передбачала районування і того, що там де є споживач - може бути і виробник.
У нас до будівництва великої ВЕС, яка охоплювала СРСР і йшла в Європу, працювали близько 1200 малих ГЕС. Сьогодні - менше 100. Тобто, решта ГЕС просто виявилися незатребуваними енергосистемою. Наше завдання цю затребуваність відновити. Для цього потрібно переглянути функціонування системи і змінювати окремі моменти.
РБК-Україна: Реконструкцію має проводити держава?
М.П.: Інвестор не може втрутитися в роботу ВЕС. При її реконструкції потрібно зберегти стабільну роботу.
РБК-Україна: Скільки потрібно часу, щоб підготувати нашу ОЕС для прийому електроенергії від альтернативних і поновлюваних джерел?
М.П.: Спочатку потрібно мати план. Ми зараз його розробляємо спільно з науковими колами та Мінтопенерговуглепромом. Ми розглядаємо можливості ОЕС на предмет сприйняття нею нашого потенціалу в відновлюваної енергетики.
Тобто, ми повинні накласти на ОЕС наш потенціал вітру, сонця, малих ГЕС. Потім цей потенціал накласти на карту заповідних зон, щоб нічого не порушити, потім накласти на карту біоресурсів, на карту покладів корисних копалин, щоб не побудувати станції там, де завтра будемо щось здобувати. Тоді ми побачимо, як потрібно змінити мережі.
Потім треба змінити систему регулювання і подивитися які у нас є запаси потужності щоб регулювати систему яка сприйме наприклад у 2011 р. 5 тис. мВт відновлюваної енергії, у 2012 р. - ще 5 тис. мВт. І так далі - по рокам і по регіонам. Коли ми будемо мати таку карту, відповімо на всі питання щодо подальшого розвитку. Поки ж такої дорожньої карти немає.
РБК-Україна: Коли вона буде погоджена і представлена?
М.П.: Півроку ми над нею вже працюємо, і ще півроку будемо працювати. Після цього ми будемо бачити весь скелет, але елементи перетворень будуть розраховані років на 10. Буде передбачено, коли і де будуть побудовані необхідні підстанції, можливо, будуть якісь нові технології зберігання енергії на моменти її затребуваності і незатребуваність.
Ми повинні ще враховувати, що, якщо західні енергосистеми будувалися для споживачів, то у нас система будувалася на основі прав виробника. Вона стабільніша, тому що якщо трапилася аварія, то спрацьовує автоматична частотна розвантаження, відключається споживач, швидко знаходиться резерв і споживач знову підключається.
Ми практично не мали провалів в системі, на відміну від США і Європи, але це не означає, що наша система краща. Їх система правильно побудована, вона розвивається - криза дає їй новий поштовх розвитку. А які поштовхи розвитку отримувала наша система? Крім витратного методу, постійного зростання ціни на енергоносії і на енергію нічого не було.
І тільки коли з'являється поновлювана енергетика - з'являється альтернатива. Кожен кіловат відновлюваної енергії ми вимикаємо каталізатор зростання традиційної енергетики. Кажуть що альтернативна енергетика дорога, але в той же час традиційна енергетика дорожчає з кожним роком.
РБК-Україна: І буде дорожчати...
М.П.: З 2004 р. по 2009 р. ціни на електроенергію для промисловості зросли більш, ніж у три рази. Ми зараз працюємо в цінових заявках за ціною останнього блоку (ТЕЦ). Як тільки останній блок збільшив вартість, всі блоки до нього тягнуться. Якщо б не було каталізатора останнього блоку, то ціни були б набагато нижчі. Якщо зважити, скільки кожен відсоток зростання останнього блоку тягне за собою відсотків зростання ціни всієї енергії, то ми зрозуміємо, як додаються суми в платежах споживачем.
За цим каталізатором тягнеться ще й атомна енергія, адже атомники теж бачать, що для ТЕЦ підняли ціни і вимагають підвищення цін для себе. І якщо завтра цей каталізатор не відключити, то це нас приведе до постійного зростання ціни електроенергії.
Тому поновлювана енергія - це те, що нас врятує в майбутньому. Це те, що зупинить цей безперервний ріст. Адже не було ще в світі такого, щоб витрати на енергоносії знизилися. Вугілля, газ, атом ростуть в ціні постійно. А у відновлюваної енергії такого немає і немає відходів, що теж дуже важливо. При цьому вдосконалюються технології і падає ціна.
До 2025 р., за прогнозами наших і американських вчених, ціна відновлюваної енергії буде нижчою, ніж зараз у традиційної. При цьому, повторюся, ціни на традиційну енергію постійно ростуть і передбачити які вони будуть через 15 років просто неможливо.
РБК-Україна: У світлі того, що Ви сказали, які кроки робляться агенством для популяризації енергозбереження?
М.П.: Зміни наших фіскальних функцій в ході адмінреформи дозволять нам працювати з бізнесом і населенням. Представництва в регіонах будуть займатися популяризацією енергоефективності, а не збором штрафів. Від цього буде більше користі для споживачів. Коли споживачі будуть знати про користь енергоефективності, вони будуть вимагати він монополістів якісних поставок комунальних послуг більше, ніж інспектор НАЕР.
Спілкувався Костянтин Штифурак