Глава парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська розповіла в інтерв'ю РБК-Україна про те, якими вона бачить підсумки першого року роботи нової влади, а також про свої законотворчі та громадські плани на 2011 р.
РБК-Україна: Наталія Юріївна, підбиваючи підсумки першого року реформ, перш за все, хотілося б виділити щось позитивне. А то останнім часом з вуст незалежних експертів почути щось оптимістичне доводилося нечасто. Невже у нас все так погано?
Наталія Королевська: Ні, звичайно, є і позитив. Нас усе ще 46 млн - і це означає, що потенціал, який був в Україні, залишився. Ми як і раніше можемо стати економічно сильною державою. Мрію, надію і можливість у нас ще ніхто не відібрав.
Особисто для мене ще один позитив - це підприємницький майдан, який показав силу громадянського суспільства. Ми вступаємо в нове десятиліття XXI ст., стоячи на роздоріжжі. І у нас є вибір - або назад у непередбачувані бандитські 90-ті, або вперед до нової економічної моделі. Шанси зараз 50/50.
Те, що було зроблено в 2010 р. - створення вертикалі влади, розробка законодавчої бази, прийняття низки законів - дає базу для потужного ривка. У нас є унікальний шанс за рік-два провести найважливіші реформи, які відкладалися десятиліттями, і ввійти в тренд світових економік.
Ми можемо зараз побудувати нову модель економіки - конкурентної, з європейськими правилами і високими соціальними стандартами. Але для реалізації такого сценарію влади необхідно зробити висновки з подій минулого року, зрозуміти, що країні потрібні реальні реформи, а не експерименти над власним народом.
РБК-Україна: Які події минулого року стали для Вас знаковими?
Н.К.: Найважливіші події 2010 р.: Президентські вибори і підприємницький Майдан. Перше дало шанс не тільки вибудувати жорстку вертикаль влади, але і почати реформи. А друге показало, що проводяться не ті реформи.
Підприємницький майдан об'єднав людей не навколо політичних гасел, а на економічній платформі. Українці вперше показали, що готові відстоювати свої економічні права і свободи. Це і показник громадянського суспільства, і сигнал владі, що реформи повинні проводитися не в інтересах чиновників, а для людей.
Протести підприємців дозволили їм об'єднатися і створити незалежну платформу у вигляді Ради підприємців при Верховній Раді, яка стане фільтром з недопущення антисоціальних і антиекономічнихін. До цієї ради увійшли близько 200 підприємницьких організацій і профспілок, за якими стоїть більше 1 млн робочих місць у країні.
РБК-Україна: Ви говорите, що проводяться не ті реформи. В якому сенсі не ті? І якими вони повинні бути, на Вашу думку?
Н.К.: У мене склалася картинка з п'яти мильних бульбашок, які надувалися протягом року. Частина з них вже лопнули, деякі ще продовжують надуватися.
Перша бульбашка - боротьба з бідністю, яка перетворилася на боротьбу з бідними. Весь минулий рік ми спостерігали неконтрольоване зростання цін, як на продукти харчування, так і на комунальні тарифи. У результаті продукти харчування подорожчали більш ніж на 32%, на 17% зросли ціни на ЖКП. У сумі ці дві групи товарів і послуг становлять найбільшу частку у витратах громадян. Фактично це означає, що люди стали біднішими.
У 2010 р. рівень безробіття був у 1,3 рази більше, ніж у докризовому 2008 р. А збільшення кількості людей, що зареєструвалися в службі зайнятості - це теж сигнал про те, що реальна економіка не зростає.
Друга мильна бульбашка - це те, що реформи у нас перетворилися на експеримент. Тому що реформи - це, в першу чергу, зміни форми для досягнення чітко визначеної мети при наявності дорожньої карти: як це повинно відбуватися, і якого результату ми бажаємо досягти.
На прикладі Податкового кодексу ми бачимо зовсім інше. Прикриваючись словами про реформування податкової системи, влада залишила незмінною фіскальну структуру, при цьому погіршується бізнес-клімат і вбивається підприємницька ініціатива.
Результати цього податкового експерименту видно вже зараз - підприємці масово закриваються. З 1 квітня юридичні особи не зможуть відносити на валові витрати оплату послуг і товарів, закуплених у підприємців, що працюють на спрощеній системі. Внаслідок цього компанії просто припинять роботу зі спрощенцями, які будуть позбавлені засобів до існування.
Очікується, що в першому півріччі закриється близько 150 тис. малих підприємств, а армія безробітних збільшиться мінімум на 200 тис. чоловік. Хіба такого результату ми чекали від податкової реформи?
Ще один експеримент - «пенсійна реформа», яка, по суті, реформою не є. Якщо б уряд запропонував перейти від солідарної системи до накопичувальної, можна було б вести дискусію. Замість цього суспільству запропонували жорстокий антисоціальний експеримент з метою перекласти проблеми дефіциту пенсійного фонду на плечі жінок та інвалідів. Ця «псевдореформа» не допоможе наповнити Пенсійний фонд, не змінить механізми збору і розподілу пенсійного податку, лише збільшить вік виходу на пенсію.
РБК-Україна: А крім реформ, що ще в цьому році пішло не так?
Н.К.: Є ще третя бульбашка - від економічної незалежності України переходить до економічного рабства. Якщо в 2009 р. нарощування боргу хоч якось виправдовувалось світовою кризою, то ніякої необхідності збільшувати державний борг у 2010 р. не було. Ситуація в економіці поступово стабілізувалася, почалося зростання промислового виробництва.
Але уряд продовжує брати в борг за кордоном, перекладаючи проблеми на майбутнє покоління. Для мене це абсолютно збочений підхід до економіки. Я розумію, коли кредити спрямовують на фінансування конкретних проектів з подальшим поверненням. У нас же зарубіжні позики просто проїдаються. І найдивніше, що в бюджеті-2011 знову закладені величезні суми нічим не обгрунтованих зовнішніх запозичень.
Четверта мильна бульбашка - це обіцяні податкові канікули, підвищення інвестиційної привабливості, покращення бізнес-клімату. Всі сподівання, які були як у зарубіжних інвесторів, так і у внутрішніх, щодо того, що жорстка вертикаль влади принесе стабільність в економіку і поліпшення умов ведення бізнесу, не виправдалися. Європейські бізнесмени говорили мені на зустрічах у Давосі, що не інвестують гроші в Україні, тому що бояться: «У вас не працюють закони, не поважається право приватної власності, у вас корупція. Наведіть лад - і ми готові вкладати серйозні гроші».
П'ята бульбашка - Україна-2010 виявилася не для людей, а для чиновників. Нібито проводять адміністративну реформу. Задумка була б гарна, якби її метою був перехід від галузевої моделі управління до функціональної. Але, як звичайно, захотіли перестрибнути прірву в два стрибки - залишили частину галузевої та частина функціональної структури, і функції всередині відомств знову дублюються.
Була надія, що хоч кількість чиновників скоротять, папірців стане менше, але ні: фінансування в бюджеті на 2011 р. залишили таким же, як і в минулому, а значить і сама система залишиться тією ж.
РБК-Україна: Ви багато спілкуєтеся з діловими колами, Ваша думка - бізнес підтримує швидкі болючі реформи або майдан показав, що він проти таких реформ?
Н.К.: Головне не плутати реформи з експериментом. Наприклад, у Грузії в першу чергу була проведена реформа влади. На ключові посади були призначені люди, які не мають рефлексу брати хабарі, у них відсутній радянський менталітет. Перше, що там зробили - прибрали побутову корупцію. Вони ліквідували податкову міліцію, санепідемстанцію, ветслужбу, пожежних, як перевіряючі органи, «перезавантажили» повністю міліцію. І після цього пішли жорсткі реформи. Державна машина вже була чистою, і саме тому реформи пішли швидко.
У нас же з корупцією ніхто боротися не збирається, про ліквідацію найбільш корупційних структур навіть мова не йде, нічого не робиться для виведення половини економіки з тіні. Що ж у такому випадку будемо реформувати? Ті 50% економіки, які і так годують всю країну? Адже тіньові 50% корумповані чиновники в образу не дадуть. Майдан показав, що люди готові до реформ, але якщо бізнес не будуть ділити на «свій» і «чужий». А без боротьби з корупцією будь-які реформи приречені на поразку.
Найстрашніше, що економічний блок в уряді щиро вірить, що робить реформи. Я спілкувалася з ними, намагалася пояснити, що треба починати з себе. Що помилкова сама ідеологія підходу до реформ, ніколи бюрократ себе не буде реформувати. Це суперечить психології людини. Але у нас в уряді знаходяться ті, хто був у владі з початку 90-х років. Вони самі створили існуючу структуру економіки, і не в змозі її змінити. Чиновники щиро не розуміють, що саме не подобається людям.
РБК-Україна: Який же вихід із ситуації?
Н.К.: Виходом зі сформованої ситуації може стати зміна структури економіки. Без переходу від економіки «важкої» до економіки «розумною», ми назавжди залишимося постачальником напівфабрикатів для розвинутого світу.
Один із пріоритетів зміни структури економіки - це розвиток малого і середнього бізнесу, формування економічно незалежного і економічно відповідального середнього класу. На жаль, протягом останнього півріччя з боку влади можна спостерігати лише каральні заходи, спрямовані на знищення малого та середнього бізнесу.
А між тим головною конкурентною перевагою Україна може стати створення найліберальнішої економіки на європейському просторі. Аргументи дуже прості - у нас немає таких жорстоких зобов'язань з регулювання як у країн ЄС між собою, тому Україна може скористатися можливістю побудувати справді вільну економіку. Але для цього потрібна консолідація не з політичних, а з економічних принципам, консолідація професіоналів, які знають, що потрібно робити для того, щоб економіка запрацювала.
Саме це показав підприємницький майдан - що люди можуть швидше політиків знайти точки дотику. Вони показали, що сьогодні суспільство може протистояти неадекватним, непрофесійним діям влади. Влада повинна змінити підхід до проведення реформ, відмовитися від «гри в наперстки», і кожен свій крок, кожне рішення погоджувати з суспільством.
РБК-Україна: Чи можливий такий діалог на практиці в умовах протистояння влади і опозиції? Можете навести приклади?
Н.К.: У минулому році нам іноді вдавалося консолідувати зусилля. У першу чергу в сфері дерегуляції. Ми змогли в 2010 р. провести досить серйозну роботу. Професійний діалог дозволив прийняти найважливіші закони, які нами пропонувалися вже багато років. Зокрема, прийняті закони про державно-приватне партнерство, про скорочення кількості ліцензій, про скорочення контролюючих органів, про ринковий нагляд, який повністю змінює систему сертифікації і стандартизації, закон про принцип мовчазної згоди.
Це всі потрібні речі, єдине «але» - поки вони існують тільки на папері. Необхідно добитися того, щоб потрібні і корисні закони запрацювали.
РБК-Україна: Ваші плани на 2011 р.? Ви самі кажете, що багато здорових ініціатив множаться на нуль. Руки ще не опускаються?
Н.К.: Абсолютний пріоритет для мене - домогтися прийняття законів, спрямованих на поліпшення ділового клімату в країні і стабілізацію ситуації в малому та середньому бізнесі. Щоб хоч якось нейтралізувати негативний ефект від цього документа, ми працюємо над проектом законів про спрощену систему оподаткування, про статус малого бізнесу.
Наша мета - зберегти малий і середній бізнес у країні, зберегти пільги для самозайнятих людей, які створюють нові робочі місця. Нами розроблені основні критерії закону, в обговоренні яких взяли участь представники понад 200 громадських організацій. Я сподіваюся, що найближчим часом вдасться провести дискусію у Верховній Раді і прийняти цей важливий документ, який не дозволить владі знищити спрощену систему оподаткування і дасть можливість розвиватися підприємництву.
Крім того, я буду домагатися затвердження нових принципів формування споживчої корзини, яка не переглядалася з 2000 р. Те, що вважалося нормальним 10 років тому, сьогодні - стандарти злиднів, які орієнтовані на виживання в умовах воєнного часу. Тому я зареєструвала у Верховній Раді законопроект, який потребує перегляду критеріїв формування споживчого кошика і дозволить створити новий рівень соціальної відповідальності держави.
Я продовжую наполягати на тому, що гральний бізнес в Україні повинен бути закритий. Адже, незважаючи на те, що в Україні прийнятий закон про заборону грального бізнесу, по всій країні працюють казино і зали віртуальних ігрових автоматів, замаскованих під інтернет-клуби. Моя позиція - тільки після повної ліквідації тіньового нелегального грального бізнесу можна починати обговорення моделей існування цього виду діяльності в нашій країні.
Що ж стосується відчаю - я оптиміст по життю. Я вісім разів доповідала у парламенті законопроект про скорочення кількості ліцензій. І в дев'ятий раз його прийняли. Так само наполегливо я буду втілювати в життя й інші свої ініціативи. Головне вірити, що ти робиш саме те, що дійсно потрібно країні. Я не сприймаю огульну критику і завжди намагаюся запропонувати альтернативу.
Спілкувався Василь Круглов