У Дніпропетровській області назріває черговий скандал, пов'язаний з побутовими відходами. Громадські активісти виявили, що в регіон в черговий раз почали привозити львівське сміття. Щобільше, є всі підстави вважати, що до повернення на територію Дніпропетровської області побутових відходів зі Львова причетне керівництво області в особі голови Дніпропетровської облради Святослава Олійника, а також голови ОДА Олександра Бондаренко.
Не так давно всю країну вразила новина про пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом і подальша так звана сміттєва блокада міста. Після трагедії, що забрала життя 4 осіб, по всій території України мандрували вантажівки, які розвозили побутові відходи Львова.
Після закриття полігону в Грибовичах в листопаді 2016 року львівське сміття брали Житомир, Рівне, Луцьк, Дніпро, Київ. Але дуже часто сміттєвози залишали тонни відходів у непризначених для цього місцях – в лісах, кар'єрах, покинутих шахтах. У результаті значна кількість українських міст і зовсім відмовилися приймати львівське сміття, а люди блокували дороги й відловлювали фури з львівськими номерами на місцевих смітниках.
У вересні 2016 року у Дніпрі близько 100 осіб перекрили трасу, протестуючи проти прийому сміття з Львівської області. Місцеві жителі заявили, що через неприємний запах жити поруч з полігоном стало зовсім неможливо.
За інформацією РБК-Україна, нещодавно в Дніпрі зафіксували нове нашестя львівських сміттєвозів. Активісти зазначають, що на полігон побутових відходів у Нікополі щодня стали заїжджати близько 20 вантажних автомобілів, заповнених різного роду відходами й вагою нетто понад 20 тонн у кожному.
Як вдалося з'ясувати, власником сміттєвого вантажу є львівська компанія ТОВ "Санком-Львів". Перевізник – івано-франківська компанія ТОВ "Еколенд ІФ", за документами ця ж компанія є і вантажоодержувачем. Але лише за документами.
Адже невідомим чином львівське сміття опинилося далеко від Івано-Франківська – на полігоні побутових відходів "Полігон-32" у Нікопольському районі, власником якого є ПП з однойменною назвою.
Серед ТПВ, які звалили на Нікопольському полігоні, були виявлені захисні маски, рукавички, шприци та ін. відходи діяльності лікарень. Бухгалтер компанії повідомила, що вміст вантажівок зі сміттям ніхто не перевіряв. А отже, там могло бути все що завгодно.
У ході спілкування з тієї ж бухгалтером компанії власника полігону вдалося з'ясувати, що львівське сміття приймається за ціною 240 грн за 1 тонну. Ціна досить невелика, але справа зовсім не у номінальній вартості.
Прикладом того, як вирішуються питання з вивозом сміття з інших областей, варто згадати журналістське розслідування, яке стосувалося звезення побутових відходів в Київську область. Журналісти з'ясували, що сміття завозився на полігон під Києвом за певною схемою – 1 кубометр відходів коштував 1200 грн, які оплачувалися згідно з тарифною сіткою. Журналісти з'ясували, що така ж сума могла йти чорним налом в кишені керівників місцевого самоврядування.
Зараз же сміття ввозиться на Нікопольський полігон з початку вересня 2020 року. Фактично за станом на початок грудня завезення сміття триває 90 днів. За спостереженнями активістів, щодня на полігон вивантажується близько 400 тонн відходів. Якщо застосувати формулу київської схеми, то виходить, що тільки в офіційному порядку на рахунки приватної компанії надійшло 8, 64 мільйони гривень.
Примітно, що жодних протестів, так само як і перекривання доріг перед машинами з львівським сміттям за всю осінь не було помічено. Адже все відбувалося в режимі секретності й те, що в Нікополь звозиться львівське сміття, причому невідомого походження, ніхто і ніде не афішував. Та й самі водії сміттєвозів у спілкуванні явно намагалися піти від прямих запитань, ховали обличчя і відмовлялися надавати документи на свій вантаж.
Як зазначають активісти, будь-які питання, що стосуються завезення на територію області сміття, причому можливо небезпечного для навколишнього середовища і людей, зобов'язана контролювати обласна влада. Однак, в чому полягав її контроль – поки велике питання.
Запитання в активістів виникають і з приводу самого полігону, куди вивозять львівське сміття. Біля Нікополя розміщено кілька таких звалищ, але на офіційне міське звалище сміття не везуть. Приватний "Полігон-32" був зданий в експлуатацію всього пару років тому і являє собою ділянок у два гектари недалеко біля дачного селища. Зрозуміло, таке сусідство дачникам теж активно не подобається. Більш того, в ЄРДР можна знайти постанову одного з апеляційних судів, де чітко зазначено, що у полігону відсутня частина документів на проведення діяльності, у тому числі немає дозволу на здійснення викидів і контроль їх впливу на навколишнє середовище. Крім того, ПП "Полігон-32" має борги перед податковою.
Еколог Віктор Каракуця, коментуючи черговий скандал з вивезенням львівського сміття в Дніпропетровську область, заявив, що особливе занепокоєння викликає відсутність інформації про те, якого роду відходи вивозять на Нікопольський полігон.
Фото: Святослав Олійник (УНІАН)
"Це можуть бути і радіактивні, і хімічні відходи. Точно так само, як медичні, вони вимагають спеціального поховання. Але в компанії, яка управляє полігоном, нічого не коментують і не знають", - повідомив він.
На думку еколога, сам полігон з'явився при досить сумнівних обставинах. Експерт переконаний, що громадського обговорення ніхто не проводив, землю орендували в селищній раді, а як отримали ліцензію на поховання ТПВ – невідомо. Точно так само можна тільки здогадуватися, яку суму "заробили" вищі чини області на цій схемі.
Варто відзначити, що ім'я голови Дніпропетровської облради Святослава Олійника спливало і раніше в скандалах, пов'язаних зі сміттєвою тематикою. Відомо, що цією темою він активно зайнявся сміттям ще у 2014 році, коли був заступником губернатора.
У 2018 році Олійник вимагав в рази підвищити тариф на вивіз сміття. А оскільки сміттєвий монополіст Дніпра фірма "Дніпрокомунтранс" перебувала в орбіті впливу Олійника, то саме його місцеві видання назвали головним бенефіціаром цього шантажу. Коли "Дніпрокомунтранс" відлучили від бюджетних підрядів (городян не влаштовувала якість і швидкість роботи підприємства-монополіста), компанія просто відмовилася вивозити сміття, і навесні 2018 року буквально за тиждень Дніпро перетворився на полігон побутових відходів. Вулиці міста виглядали як звалища, і дніпряни заговорили про наближенням екологічної катастрофи.
Звинувачення в тому, що Олійник свідомо спровокував сміттєвий колапс, щоб добитися більш вигідних умов для свого бізнесу, частково підтвердив близький до нього нардеп від "Слуги народу" Владислав Бородін. Коментуючи сміттєвий скандал, він написав: "Пов'язану з Олійником фірму викидають з ринку, не платять за надані послуги місяцями, тримаючи в заручниках людей і місто".
У мерії Дніпра цю інформацію спростовували. За словами представників міської влади, місто умови договору виконував педантично і перерахування грошей припинилося лише тоді, коли вивіз сміття практично припинився – в березні 2018 року. Після цього "Дніпрокомунтранс" повідомили про розірвання контракту. У підсумку комунальним службам міста самим довелося прибрати з міських вулиць та дворів 800 тонн сміття.
Однак, переділ ринку ЖКГ почався в Дніпрі одразу після революції 2014 року. За даними "Наших грошей", ще перебуваючи на посаді заступника губернатора області Олійник взяв під контроль ринок прибирання сміття в Дніпрі. А наскільки привабливий цей бізнес, знає кожен мер в Україні.
Дніпропетровська громадська активістка Олеся Качко тоді стверджувала, що саме Олійник один з тіньових бенефіціарів ТОВ "Територія Д" (субпідрядник "УПС"), яка займається ремонтом доріг та благоустроєм територій; "Днепркоммунтранс", "ЮТС" і т. д. За її підрахунками, за останні кілька років підприємства ЖКГ, пов'язані з Олійником, могли отримати з бюджету понад 1 млрд гривень.
Хай там як, РБК-Україна вже писало, що діяльністю Олійника зацікавилися в НАБУ і ДФС. Втім, зараз куди більш актуальним є питання, що наступить швидше – екологічні і епідеміологічні наслідки неконтрольованого ввезення сміття в область, чи відповідальність чиновників за корупцію та недбалість.