Київрада рекомендувала рітейлерам переводити покупців на паперові та біорозкладані пакети замість поліетиленових. На ініціативу міста відгукнулись поки у кількох великих роздрібних мережах.
Міністерство екології та природних ресурсів заявило про завершення підготовки національного плану з управління відходами. Найближчі кілька місяців план Мінприроди буде обговорюватися на рівні експертів. Тим часом київська міська влада думає, як обмежити обіг пакетів з поліетилену. Для початку у столиці пропонують роздрібним мережам продавати покупцям замість звичайних поліетиленових пакетів паперові пакети або пакети з біорозкладаного пластику. Але поки ця ініціатива носить рекомендаційний характер, оскільки зобов'язати рітейлерів Київрада не може через відсутність у неї законодавчих важелів і повноважень. Докладніше про те, як у Києві може бути реалізована ініціатива про відмову від поліетилену - в матеріалі РБК-Україна.
Міністерство екології та природних ресурсів на початку червня заявило про завершення розробки національного плану по управлінню відходами. За словами міністра Остапа Семерака, документ повинен дозволити реалізувати на практиці національну стратегію управління відходами до 2030 року, яка була прийнята Кабміном ще в кінці 2017 року. Документ, серед іншого, передбачає залучення інвесторів, які, як зазначив міністр, "готові і вміють будувати сміттєпереробні заводи і запускати сучасні лінії сортування сміття". Після затвердження нацплану всі області повинні будуть на підставі цього документа розробити власні плани щодо управління відходами, уточнив Семерак.
Текст документа Мінприроди ще не опублікований, найближчим часом він буде проходити експертне обговорення. Але ще до презентації плану, деякі міста почали по-своєму вирішувати проблему з побутовими відходами. У травні Київська міська рада прийняла рішення, згідно з яким рекомендує закладам торгівлі та послуг у столиці пропонувати покупцям замість поліетиленових пакетів біорозкладані або паперові пакети, а також багаторазові тканинні сумки. У червні мер Києва Віталій Кличко підписав це рішення.
Ініціатива депутатів Київради носить виключно рекомендаційний характер, оскільки законодавчо повноваження міської влади в подібних питаннях обмежені. Правда, в нинішньому скликанні Верховної ради було подано кілька законопроектів, які передбачають обмежити використання в країні поліетиленових пакетів.
Наприклад, один з проектів пропонував з 2018 року повністю припинити випуск поліетиленових пакетів, замінивши їх на біорозкладані. За порушення закону автори документа пропонували ввести штрафи у вигляді 200% від вартості партії забороненої продукції. Втім, комітет з питань екологічної політики розкритикував цей законопроект з посиланням на те, що подібна заборона "не відповідає Директивам ЄС і принципам СОТ про технічні бар'єри в торгівлі".
Ще один проект, що пропонує врегулювати питання виробництва та переробки упаковки у відповідності з європейськими стандартами, а також встановлює відповідальність виробників упаковки за утилізацію використаної продукції, комітет підтримав. Проте більше року його не виносять на розгляд в зал.
За словами радника глави "Київміськвторресурси" Сергія Волкова, цей законопроект вийшов недосконалим, і депутати його навряд чи підтримають. "На його підтримку немає голосів. Зараз Мінекології розробляє свій законопроект щодо відходів, і незабаром вони його оприлюднять. Слідом за ним будуть презентовані акти, які будуть спрямовані вже на вирішення більш вузьких питань – окремо по упаковці, окремо по батареям", - розповів Волков РБК-Україна.
Депутат Київради від партії "Солідарність" Костянтин Яловий, автор ініціативи про невикористання поліетиленових пакетів в столиці, в коментарі РБК-Україна пояснив, що це рішення Київради стало відповіддю на відповідну петицію. "Вона ще в минулому році набрала 10 тисяч підписів. У зв'язку з тим, що у нас немає повноважень забороняти, на підставі цієї петиції було підготовлено звернення до Верховної ради з пропозицією внести зміни в законодавчу базу. Але поки Рада розглядає це звернення, і питання висить у повітрі. У зв'язку з цим був ініційований проект рішення Київради рекомендаційного характеру. Але в першу чергу він націлений на самих киян – не треба чекати заборони, а треба самим іти до розуміння шкоди, яку приносять поліетиленові пакети", - говорить депутат.
Він додав, що одна з цілей рішення - максимально привернути увагу громадськості. На підтримку документа столична влада буде проводити флешмоби та інформаційну кампанію. У планах влади міста розмістити соціальну рекламу в метрополітені, комунальному транспорті і на білбордах із закликом відмовитися від поліетиленових пакетів.
"Якщо ми популяризуємо цю тему, то змусимо кожного киянина задуматися над тим, як він може зменшити використання поліетилену. Це і економія коштів, і збереження екології. Один пакет у магазині коштує гривню-дві, а купивши сумку з тканини за 30 гривень, можна буде забути про пакети", - роз'яснює Яловий.
Для ефективного обмеження обороту поліетилену потрібно вводити обмеження через економічні механізми, вважає голова громадської організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська. "У Європі, наприклад, ввели податок на поліетиленові пакети. Для вирішення проблеми з пакетами в Україні потрібно піти по західному шляху. Перше - пластик у них повинен бути щільним - від 50 мікрон. В Україні щільність пакетів складає часто 10-12 мікрон, що ускладнює збір та переробку пакетів. Друге – на державному рівні обмежити обіг пластикових пакетів, зробивши їх платними. Також потрібно зацікавити переробні підприємства у переробці даних пакетів. Тоді природним шляхом споживання цих пакетів знизиться", - зазначила Аратовская в коментарі РБК-Україна.
У листопаді минулого року "Київміськвторресурси" розпочали проект з приймання на переробку поліетиленової упаковки. Але в травні 2018 року підприємство заявило про призупинення програми. "Ми почали приймати на переробку поліетиленові пакети за ціною 1,5 гривні за кілограм, і по травень 2018 року взяли понад 100 тонн відходів, більшу частину яких переплавили на агломерат (аналог гранул) і передали партнерам, які виготовляли з цього ресурсу різну продукцію. Зараз складна ситуація зі збутом цих гранул. З Європи постачають гранули поліетилену за ціною, яка нижче, ніж наш агломерат – дві-три гривні за кілограм проти десяти гривень за кілограм нашого. І виробникам вигідніше купувати європейський ресурс. Там вигідніше виробляти вторсировину за рахунок вже вкладеної в ціну продукту вартості переробки упаковки та державних дотацій переробним підприємствам", - пояснив Сергій Волков.
На його думку, в Україні є сенс ввести аналогічну компенсацію переробникам, як це роблять у ЄС. Це дозволить підприємствам-виробникам самим переробляти відходи. Поки ж, за словами Волкова, виробники цієї упаковки в Україні не несуть відповідальності за подальший обіг своєї продукції. "У разі прийняття законодавства, яке створить необхідну інфраструктуру, виробники будуть нести відповідальність за повний цикл своєї продукції", - зазначив експерт.
В торгових мережах Києва ініціативу міської влади підтримують. Начальник відділу зв'язків з громадськістю та пресою мережі супермаркетів АТБ Ганна Лічман розповіла РБК-Україна, що в їх мережі давно розглядають питання впровадження біорозкладаних пакетів, однак впровадженню заважає відсутність в Україні лабораторії, яка може підтвердити факт того, що дані пакети – дійсно біорозкладані.
"Для визначення зразки треба посилати в Європу і там робити дослідження. Ми думали про перехід на пакети з паперу, але вони дорожчі за пластик – покупці їх брати не будуть. До того ж для екології це сумнівна вигода, адже для їх виробництва рубають ліс. Що стосується еко-сумок, то ми їх продаємо в магазинах, і покупці часто їх купують. Але сумки часто забувають вдома. Ми відпрацьовуємо всі варіанти, ініціативу Київради підтримуємо, але поки існують обмежуючі фактори для виконання даних рекомендацій", - розповіла вона РБК-Україна.
Директор з питань співпраці з органами державної влади та зв'язків з громадськістю оптового рітейлера METRO Cash&Carry Ukraine Олеся Оленицька повідомила РБК-Україна, що в мережі готові до виконання рекомендацій Київради. За її словами, компанія вже пропонує покупцям біорозкладані пакети і сумки багаторазового використання.
Вона зазначила, що зараз пакети, доступні в магазинах мережі, виробляються з додаванням спеціальної добавки, яка сприяє біорозкладанню продукту протягом двох років.
"Щодня наші магазини відвідують близько тридцяти-тридцяти п'яти тисяч клієнтів. Згідно з нашою статистикою, в середньому кожен клієнт використовує п'ять пластикових пакетів і один паперовий пакет для випічки за один візит. Основна маса з цього колосального обсягу - пакети одноразового використання, які відразу викидають і повторно не використовують. Вже зараз ми інформуємо наших клієнтів про користь багаторазового використання пластикових пакетів. Також рекомендуємо використовувати пластиковий одноразовий пакет тільки в тому випадку, якщо етикетку з вагою продукту неможливо наклеїти на сам продукт", - розповіла Оленицька.
У МЕТРО також вказали, що компанія розробила багаторазові сумки для упаковки покупок, які можна довго використовувати і які будуть придатні до вторинної переробки.
Що стосується великої кількості дрібних роздрібних магазинів, то, за словами самих виробників поліетиленових пакетів, вони будуть віддавати перевагу "класичному" поліетилену. На умовах анонімності виданню вдалося поговорити з представником приватної компанії, яка виготовляє поліетиленові пакети для невеликих столичних роздрібних магазинів. За словами співрозмовника, спаду на ринку цієї продукції немає, і найближчим часом не передбачається. "У нас від магазинів замовлення розписані на кілька місяців наперед. Потік стабільний – навіть зараз, влітку, в сезон кількість замовлень у нас зростає. Найбільш популярний товар у нас – звичайні "пакети-майки" з нескладним малюнком. За один день у нас йде в середньому п'ятнадцять мішків, в кожному з яких сто упаковок по сто пакетів. Сотня "кульочків" обходиться у десять гривень", - розповів представник виробника пакетів.
За його словами, компанія не планує вводити виробництво біорозкладаних пакетів через відсутність попиту. "Ніхто ніколи їх не замовляв, навіщо переходити на їх виробництво? До того ж потрібно міняти обладнання, і один апарат коштує двадцять тисяч євро. Навіщо його ставити, якщо він не окупиться?", - зазначив співрозмовник.