Вже давно не новина те, що в Україні майже не контролюється вирубування лісів. Ситуація подібна до тої, що склалася з бурштином – ліс рубають, а потім в обхід державного бюджету продають за кордон. Від бурштинової тематики лісова відрізняється тим, що уваги їй приділяється менше. А ще тим, що шкоди від варварського поводження з лісами може бути набагато більше, аніж від бурштинових "копанок".
Вже давно не новина те, що в Україні майже не контролюється вирубування лісів. Ситуація подібна до тої, що склалася з бурштином – ліс рубають, а потім в обхід державного бюджету продають за кордон. Від бурштинової тематики лісова відрізняється тим, що уваги їй приділяється менше. А ще тим, що шкоди від варварського поводження з лісами може бути набагато більше, аніж від бурштинових "копанок".
І справа не лише в економічних збитках. Страждає українська екологія, адже останнім часом обсяги незаконних вирубок збільшуються. За даними Державного агентств з лісових ресурсів, у 2015 році незаконно було вирубано понад 24 тис. кубометрів лісу, що завдало державі збитків на 85 млн грн. Це майже в 2,5 раз більше, ніж роком раніше.
Якщо не боротися з цим лихом, то вже за кілька років ми зіткнемося з цілою низкою екологічних проблем, адже, як відомо, ліси запобігають утворенню глибоких ярів, руйнівним обвалам і селям, не дають активізуватись ерозійним процесам. Окрім того, ліси не дають змінюватись гідрологічному режиму водних об`єктів. Зовсім не випадково в західних регіонах країни, де незаконні вирубки досягли промислових масштабів, так часто трапляються руйнівні повені.
Восени минулого року був прийнятий мораторій, яким на 10 років заборонялося вивозити необроблену деревину з України. Окрім екологічної користі, цей закон, за задумом, мав би ще й підтримати вітчизняну деревообробну галузь. Однак він спричинив конфлікт між Україною та ЄС.
Справа в тому, що за Угодою про Асоціацію сторони не мають права встановлювати кількісні обмеження на експорт або імпорт товарів, окрім мит та акцизів. Мораторієм Україна порушує цю умову, чим дуже незадоволені в Євросоюзі.
Про це неодноразово говорила заступник міністра з економічного розвитку та торгівлі Наталя Микольська. На це ж вказував і керівник Торгово-економічного відділу представництва ЕС в Україні Ніколас Бердж.
"Сьогодні Україна наполягає на наданні доступу українських товарів на ринок ЄС швидше, ніж це передбачалося в умовах угоди про зону вільної торгівлі, що цілком зрозуміло, враховуючи збиток, який Росія завдала торгівлі країни в східному напрямку. Тим не менш, члени ЄС навряд чи задовольнять прохання України, якщо будуть бачити, що вона в той же час вводить обмеження на експорт сировинних товарів на шкоду європейському бізнесу", - сказав Ніколас Бердж.
Окрім того, єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоханнес Хан нещодавно на прес-конференції в Києві заявив, що однією з головних умов відновлення співпраці України та МВФ є відновлення експорту української деревини за кордон.
То ж, схоже, українська влада найближчим часом буде шукати альтернативу мораторію. Нею мав би стати законопроект №4286, але не став – суспільство та гравці ринку виступили проти його прийняття. Цей законопроект мав би відмінити заборону на експорт, а натомість впровадити аукціони з продажу лісу.
Обурення суспільства викликала не стільки відміна мораторію, скільки умови проведення запропонованих аукціонів: вони, на думку представників бізнесу та громадських організацій, відкривають шлях до посадових зловживань та корупційних схем.
Наприкінці березня – на початку квітня в країні проходила кампанія зі збору підписів за відкликання законопроекту №4286. Було написано звернення до органів влади, яке підписували всі бажаючі. Що саме громаді не сподобалось в законопроекті – розповів один із ініціаторів кампанії, громадський активіст та підприємець Олег Кравчук.
"На митному кордоні вартість нашої деревини для покупців з ЕС становить десь 43 євро. При цьому "чиста ціна" кругляка, та, яку отримує лісгосп - 25 євро, тобто десь 700-800 гривень. Все інше – це витрати на транспортування, - сказав Олег Кравчук. - Що ж на торгах отримує український покупець? Для наших підприємців там ціни стартують з позначки в 1500 гривень і це так званий "верхній склад", тобто покупець сам вивозить деревину з лісу. Таким чином, ціна кубометру для українських компаній може складати більше 2000 гривень, що майже в 3 рази більше, аніж для покупців з Європи. Звісно, можна купити ліс і напряму, без торгів, але таку змогу мають далеко не всі, лише "обрані" і за такі привілеї треба платити".
Обурення українських підприємців зрозуміле: на торгах, на яких торгують деревиною, вітчизняні компанії, по суті, дискримінуються. Окрім того, на біржах є інша корупційна складова: з учасників торгів вимагають безліч довідок і дозволів, причому деякі з них надаються неіснуючими організаціями – про це йдеться у зверненні ініціативної групи до української влади.
Як приклад, у документі наводиться такий собі Держгірпромнагляд, "який, нібито, "надає" "дозвіл на виконання робіт і на використання машин, механізмів, устаткування "підвищеної небезпеки", а насправді ця довідка просто "купляється".
Нова форма торгів – аукціони, які мали б стати альтернативою мораторію, навряд чи виправили б недоліки бірж, про які йшлося в попередньому абзаці. 22 вересня 2015 року на сайті Агентства з лісових ресурсів було опубліковано проект "Положення про порядок продажу необробленої деревини".
В 5 пункті положення зазначалось, що Лісгоспам не забороняється продавати деревину напряму, без торгів, однак пункт 5.1 цього ж положення говорить: "Перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією, створеною при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства". Тобто якщо хтось не хоче купувати ліс на аукціоні, то він має довести членам комісії, що йому можна купувати деревину напряму. Іншими словами, доведеться "домовлятись" з ким треба.
Ба більше, читаємо наступний пункт 5.2, де сказано, що для отримання дозволу на купівлю лісу без аукціону слід надати "дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки", який видає все той же неіснуючий Держгірпромнагляд.
Зрозуміло, що такі правила на ринку надають переваги для одних гравців і майже позбавляють доступу до продукції інших. А це не те, чого чекає український бізнес і Євросоюз. Віце-прем`єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що "десь посередині українського і європейського інтересу ми зможемо знайти рішення і будемо просити Верховну Раду прийняти новий законопроект".
Як український, так і європейський інтерес в тому, щоб всі учасники ринку мали рівні умови, а правила "гри" були чесними та прозорими. Від цього виграють всі.
Українські парламентарі спробували налаштувати європейських колег позитивніше, прийнявши закон №4480, яким забороняються будь-які вирубування в українських пралісах. Однак наївно сподіватись, що цей суто екологічний закон вирішить конфлікт з економічної площини.
Слід розібратись з поняттями: праліс – це такий ліс, який не зазнав впливу від діяльності людини. За оцінками міжнародних організацій, площа саме таких лісів в Україні сягає близько 61 тисячі гектарів. При цьому загальна площа лісів в Україні – 10,4 мільйона га, тобто "зона покриття" цього закону трохи більше, ніж піввідсотка загальної площі лісів.
Як би в Європі не опікувались екологічними проблемами, однак там розуміють, що закон "Про захист пралісів" не має жодного відношення до проблеми з забороною експортувати український ліс.
То ж пошук консенсусу триває. Написані поспіхом законопроекти – і №4462 і №4480 - не задовольняють вимог ані ЄС, ані українського суспільства. Можливо, є сенс відмінити мораторій з 2017 року, однак слід подбати й про збереження лісів і підтримку власної деревообробної галузі.
І слід сказати, що певні успіхи в цьому питанні є: нещодавно в парламенті було зареєстровано законопроект №.4538 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання знищенню лісів та сприяння їх відновленню)". Якщо цей документ буде прийнятий, то за незаконне вирубування лісу можна буде отримати до 15 років позбавлення волі. Нині максимальний строк за цей злочин – до трьох років.
Окрім того, цей закон забороняє змінювати цільове призначення лісових ділянок, а це краще захистить українські ліси, аніж корумповані аукціони.