Молдавія має намір використовувати грошові перекази гастарбайтерів для розвитку підприємництва в країні. Міжнародна організація з міграції оголосила про впровадження в Молдові проекту, покликаного зробити ефективнішим використання грошових переказів, які надходять до країни від трудових мігрантів, повідомили РБК в молдавському уряді. Проект розрахований на 2007-2008 рр. Він оцінюється в 1 млн євро і майже 80% його вартості профінансує Єврокомісія.
В рамках проекту планується розробити для уряду Молдови національну програму з грошових переказів, заснувати національну організацію для малого бізнесу, провести інформаційні кампанії на підтримку офіційних каналів переказу грошей. Також планується видавати альманах з бізнесу для підприємців-початківців і довідник з фінансових послуг, покликаний допомогти представникам малого бізнесу отримати вигоду з адекватних фінансових послуг.
За даними Нацбанку Молдови, минулого року молдавські мігранти перерахували в країну майже 855 млн дол. Як засвідчило останнє дослідження Міжнародної організації з міграції, в Молдові більше 40% сімей отримують грошові перекази. Більшість цих коштів використовується для придбання товарів тривалого користування і нерухомості, а також, для повернення боргів. Лише незначна частина грошей - менше 7% - використовується для інвестування в бізнес, і лише 5% зберігаються на рахунках в банку.
Згідно з останніми оцінками МВФ, загальний обсяг переказів від громадян Республіки Молдова, котрі законно чи незаконно працюють за межами країни, становив в 2006 р. 1,156 млрд дол. Цього року МВФ прогнозує, що валютні надходження в республіку зростуть до 1,283 млрд дол., а в 2008 р. - до 1,411 млрд дол. За даними Світового банку, грошові перекази становлять 30% ВВП Молдови. Водночас, як свідчать молдавські журналісти, лише в столиці (з населенням майже 800 тис.) 30 тисяч сімей можуть позбутися житла за борги на газ, воду і опалення.
На міжнародній конференції, яка обговорювала в січні досягнення країн ГУАМ, Молдова характеризувалася найбільшою часткою у ВВП грошових переказів трудових мігрантів серед європейських країн. Економісти пояснюють цей факт цілим причинно-наслідковим комплексом.
По-перше, після розпаду СРСР Молдова зазнала значного економічного спаду, в нижньому піку якого ВВП становив лише третину від рівня 1990 р. Частково це було пов'язано із загальними для СНД чинниками, частково із громадянським конфліктом 1992 р. і відділенням Придністров'я. До 1999 р. Молдова перебувала в стані латентної стагнації, зростало безробіття, реформи давали незначні успіхи.
По-друге, Молдова через нездатність швидко створити життєздатні підприємства в аграрному і промисловому секторах за нових умов втратила людський капітал. При обмеженості можливостей експорту країна експортує працю і залежить від переказів гастарбайтерів. Основою економічного зростання молдавської економіки, яке почалося в 2000 р. і становило в середньому 5-7%, стали грошові перекази мігрантів, які працюють за кордоном. Надходження цих засобів привело до зростання споживання, яке стало головним чинником піднесення, - останніми роками споживання домашніх господарство стійко перевищує ВВП за рахунок від"ємного чистого експорту і низького рівня накопичення.
По-третє, розширення меж ЄС в 2004 р. загострило нерівномірність в економічному розвитку на кордоні Молдови і ЄС. Територіальна проблема залишається важливою причиною низької норми накопичення і відсутності іноземних інвесторів в Молдові. Рівень накопичення в Молдові залишається на рівні 16% ВВП.
По-четверте, формально в Молдові достатньо низький рівень безробіття. Цей факт приховує, що майже 40% зайнятого населення припадає на сільськогосподарський сектор, який вирізняється неефективністю, попри сприятливі кліматичні умови. Очевидно, що велика частина формально зайнятих сільгоспробітників працює за кордоном, хоча б якусь частину року.
По-п'яте, країна характеризується значним від"ємним торговим балансом, зараз основою фінансування дефіциту рахунку поточних операцій стали кошти мігрантів і іноземна допомога. Проте в довгостроковому періоді необхідно нарощувати експорт, який має стати основою економічного зростання.
По-шосте, товарна структура експорту Молдови дуже одноманітна. Три категорії - вино, харчові продукти і текстильна продукція - складають майже 70% експорту. Основу експорту до ЄС становить текстильна продукція і готова шкіряна сировина - привезену з Європи сировину обробляє дешева робоча сила. Структура експорту до ЄС і СНД кардинально різниться – до СНД везуть продукти харчування і вино, до Європи - оброблені напівфабрикати з невеликою доданою вартістю. До того ж, основні споживачі молдавського вина, Росія і Білорусь, відмовились останнім часом від цього імпорту. Виходить, що структура експорту сильно сконцентрована в кількох товарних категоріях і на кількох ринках, втрата цих ринків боляче б'є по економіці країни. Внаслідок цього Молдова ніяк не може спертися на експортоорієнтований шлях розвитку. У 2006 р. приріст імпорту був більшим, ніж приріст експорту.