Ратифікація додаткового протоколу до угоди про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності відкриє Україні та Молдові можливості для зняття бар'єрів, що гальмують процес взаємного визнання власності. Зокрема, на території України перебувають 120 об'єктів, на які претендує Молдова. З них український Фонд держмайна визнає молдавськими 47 об'єктів, у тому числі пансіонат "Молдова" в Трускавці. Про це заявив виконуючий обов'язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріанн Лупу, пише "Дзеркало тижня. Україна".
Ратифікація додаткового протоколу до угоди про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності відкриє Україні та Молдові можливості для зняття бар'єрів, що гальмують процес взаємного визнання власності. Зокрема, на території України перебувають 120 об'єктів, на які претендує Молдова. З них український Фонд держмайна визнає молдавськими 47 об'єктів, у тому числі пансіонат "Молдова" в Трускавці. Про це заявив виконуючий обов'язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріанн Лупу, пише "Дзеркало тижня. Україна".
"Справа в тому, що, за моєю інформацією, всі ці переговори про власність мали певні неясності і затягували процес. Додатковий протокол до угоди про взаємне визнання власності їх знімає, дає нові перспективи для переговорів", - підкреслив в.о. президента Молдови.
Він нагадав, що Молдова ратифікувала даний документ в липні 2011 року. За результатами переговорів з президентом України Віктором Януковичем Верховна Рада в найближчі один-два тижні також ратифікує цей протокол.
"Для України інтерес, в першу чергу, являє Дністровська ГЕС. Є зацікавленість в цілому ряді об'єктів на території України з боку Молдови", - сказав Лупу.
Нагадаємо, що Кишинів запропонував Києву, щоб технічна робота над такими спірними питаннями, як демаркація і власність, йшла не послідовно, а паралельно. "Ми також можемо синхронізувати підписання офіційних документів щодо власності та демаркації кордону, зробити це в один день, в одному місці, - додав в.о. президента Молдови. - Таким чином знімаються , будь-які складнощі, підозри, і ми демонструємо, що з довірою дивимося на наші відносини, не намагаємося отримати для себе якусь вигоду на шкоду нашому партнеру".
Лупу підкреслив, що особливих проблем з демаркацією кордону немає: "На північній ділянці близько 300 км кордону вже демаркували. На південній ділянці, по-моєму, 450-470 км також демарковано. По центральній ділянці, Придністров'ю, добра половина кордону узгоджена. Залишається два питання: демаркація кордону в районах Новодністровської ГЕС і Джурджулешти".
Нагадаємо, що ще в 90-х Молдавія обміняла у Україні близько 480 метрів берега (Молдова отримала вихід до моря) на Дунаї на ділянку найкоротшої автомобільної дороги з південної частини Одеської області в північну частину області в молдавську Паланку.
Ділянка автодороги Одеса-Рені поблизу молдовського населеного пункту Паланка, протяжністю в 7,7 км (його проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію Україні згідно додаткового протоколу до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 р. Україна, однак, наполягала на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Молдови".
Дійшло до того, що Україна в односторонньому порядку демонтувала прикордонні знаки на кордоні з Молдовою поблизу села Паланка, що викликало стурбованість у офіційного Кишинева.
Україна ж тільки в 2011 році отримала у власність давно обіцяну ділянку землі. Хоча ділянка автомобільної дороги Одеса-Рені в районі н. п. Паланка Республіки Молдова, а також земельна ділянка, по якій вона проходить, були передані "Dеjure" у власність Україні 18 листопада 2001 року. Акт про передачу Республікою Молдова у власність України автомобільної дороги Одеса - Рені в районі н. п. Паланка був підписаний 11 лютого 2002 року.
На 480 метрах берега Молдавія збудувала нафтовий та зерновий термінали, а також пасажирський порт Джурджулешти. При цьому раніше Мінприроди України заявляло про те, що нафтотермінал на півдні Молдови представляє екологічну небезпеку для України. Крім того, робота порту Джурджулешти призводить до того, що Україна втрачає торгові позиції на Дунаї.