Місія можлива: МВФ залишає Україну з надією на бюджет і пенсійну реформу

Від нас їде ревізор

Візит місії МВФ був плановий. Про те, що фахівці фонду повернуться до України вже восени, президент Петро Порошенко і директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард домовилися ще у вересні, відразу після виділення Україні третього траншу у розмірі 1 млрд доларів. Це пояснювалося тим, що влада очікує до кінця року ще одного рішення ради директорів про надання коштів у рамках програми розширеного фінансування. Ціна питання - 1,8 млрд доларів.

Візит місії був зміщений на тиждень - її робота почалася не 26 жовтня, а 3 листопада. В уряді тоді це пояснили проханням самого фонду. Не виключено, що МВФ вирішив дочекатися закінчення процедури електронного декларування доходів і майна чиновників. "Вони до останнього думали, що ми щось "викинемо" з цим декларуванням", - розповідає джерело РБК-Україна в уряді. Але, оскільки все пройшло більш-менш нормально, тепер основний кредитор очікує жорсткої реакції антикорупційних органів на подану інформацію, у першу чергу топ-менеджментом країни. Перші результати перевірок е-декларацій НАБУ планує оприлюднити вже наприкінці листопада. "Тобто, МВФ чекає жорсткої реакції на декларації, звернень до суду, тому що не всі подали, і за це передбачена відповідальність. Пріоритет №2 - порівняти результати декларування вже за результатами 2016 року, ці декларації ми подаємо до квітня", - пояснює співрозмовник видання з Кабміну.

Нинішня робота місії МВФ не передбачає перегляду програми. Підписаний у вересні Меморандум про співпрацю залишається у силі, а рада директорів буде приймати рішення про виділення траншу на основі виконання "маяків" і пріоритетних напрямків, зафіксованих саме у цій версії документа. "Візит - оцінний. Не передбачається перегляду процедур. МВФ ходить по органах влади і дивиться, що робиться для виконання Меморандуму", - уточнює високопоставлений співрозмовник РБК-Україна. На нинішньому етапі МВФ "стримано задоволений", запевняють у Кабміні.

Ключових пріоритетів залишається кілька. Насамперед, МВФ хвилює проект бюджету-2017 і збереження його параметрів у рамках взятих Україною зобов'язань. Зокрема, йдеться про показник дефіциту не більше 3%. Первісну версію головного фінансового документа країни фонд погодив, але,  оскільки бюджетний процес у повному розпалі і не виключено, що до проекту бюджету будуть внесені зміни, то консультації з міжнародними експертами будуть продовжуватися. Ситуація штатна, оскільки у цьому році уряд і парламент йдуть у графіку, і в цілому бюджет може бути прийнятий вже до середини грудня. У Мінфіні сподіваються, що депутати обмежаться двома читаннями і, у десятих числах грудня, після прийняття (наступні два тижні не пленарні), документ теоретично вже можна погоджувати з МВФ.

У цьому є логіка, так як ще на етапі першого читання уряд і парламент, зокрема, бюджетний комітет, відпрацювали і погодили всі пропозиції депутатів. Обсяг поправок, який "роздмухував" витрати на 1 трлн гривень, був у підсумку скорочений у рази, а у сесійній залі прийнято постанову з рекомендаціями Кабміну врахувати поправки на 4 млрд гривень. Мінфін погодив збільшення на 2,8 млрд гривень. "Комітет дав баланс. Ми виставили і додаткову умову Нацбанку - на збільшення відрахувань до держбюджету. Тому комітет наполягає на тому, щоб було враховано те, що відпрацьовано у робочій групі і проголосовано Верховною Радою. На мій погляд, це не зовсім коректний прецедент, коли Мінфін щось намагається прибрати з постанови", - пояснив позицію голова підкомітету з питань бюджетної політики Костянтин Іщейкін (БПП). Крім того, за його словами, у парламенті хочуть йти за повною процедурою прийняття проекту бюджету в трьох читаннях.

До прийняття бюджету мають бути ухвалені всі законопроекти із змінами до Податкового та Бюджетного кодексів, які змінюють базу оподаткування, де закладено перегляд ставок акцизів, і триває процес децентралізації. У середу парламентський комітет з питань податкової та митної політики тільки приступив до роботи з Податковим кодексом. І тільки на етапі обговорення у членів комітету є зауваження, зокрема, щодо механізму призупинення реєстрації податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, доцільність прив'язки ставки єдиного податку для другої групи підприємців до мінімальної зарплати і підвищення адвалорної складової акцизу на тютюн.

У комітету є два тижні, щоб зняти всі спірні питання. "Зміни концептуальні, тому щодня протягом цих двох тижнів ми будемо їх детально розбирати, щоб прийняти виважені рішення з усіх законопроектів до їх голосування у сесійній залі, - каже голова комітету Ніна Южаніна (БПП), - Проміжок між першим і другим читанням може бути невеликим, тому, щоб виключити помилки, що всі пропозиції депутатів, аргументи "за" і "проти" повинні бути враховані".

У МВФ, за інформацією РБК-Україна, зауважень до проекту змін до Податкового кодексу немає, хоча на початковому етапі фонд категорично не підтримував ідею міністра фінансів Олександра Данилюка про передачу баз даних від Державної фіскальної служби до Мінфіну. "Ключове питання для МВФ - об'єднання податкової та митниці, воно має бути юридично завершено. Щодо повноважень і баз намагалися заперечувати. Але позиція Мінфіну була незмінною", - уточнює співрозмовник видання.

Менше запитань у депутатів викликає ідея Кабміну на двократне збільшення мінімальної зарплати (МЗ; до 3,2 тис. гривень), так як і самі парламентарії у своїх початкових правках вказували на таку необхідність. Зате питання були у МВФ. Як розповів один з членів уряду, підвищення мінімальної зарплати було сприйнято дуже нервово. "Основна претензія, що перед оголошенням цього рішення не були проведені з ними консультації і не був погоджений цей крок", - уточнює чиновник.

Однак, за інформацією РБК-Україна, МВФ не тільки знав про плани уряду, а й детально вивчав усі сценарії підвищення МЗ. Ще влітку Мінфін направив кілька варіантів перегляду мінімального соцстандарту - з 2,75 тис. гривень до 3 тис. гривень. Цього разу фонд турбувало те, наскільки підйомними виявляться ці 3,2 тис. гривень для бізнесу, і чи прораховував Кабмін ризики за рівнем безробіття та впливом на макроекономіку.

За оцінками МВФ, інфляція може зрости на 2%. "МВФ рахує в лоба. Вони рахували інфляцію не тільки з урахуванням зростання по бюджетниках, але і по приватному сектору. Але ми виводимо зарплати з тіні, тобто грошової маси не додасться, це ті гроші, які зараз у тіні, тому інфляцію ми не прогнозуємо", - пояснює джерело РБК-Україна у Кабміні. "За нашими підрахунками, 3,8 млн осіб отримують зарплату менше 3,2 тис. гривень. З них 1,1 млн осіб - це бюджетники, решта - з бізнесу", - додає ще один чиновник, відзначаючи, що середня зарплата за всіма видами економічної діяльності вище 5 тис. гривень (дані на вересень 2016 року).

Видатки бюджету на підвищення мінімальної зарплати, як раніше повідомляло РБК-Україна, становитимуть 28,2 млрд гривень, що буде компенсовано зростанням зборів з ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та ПДВ. Частково збільшення надходжень від ЄСВ скоротить дефіцит Пенсійного фонду. З цими розрахунками МВФ вже практично погодився. Але стоїть питання про більш масштабне скорочення навантаження на держбюджет, за рахунок якого покривається дефіцит Пенсійного фонду.

Необхідність проведення пенсійної реформи стала, як ніколи, актуальна. "Маяк" прийняття відповідного законопроекту у Раді кілька разів не виконувався і постійно переносився. Зараз у Меморандумі передбачено, що документ повинен бути прийнятий у грудні. В уряді запевняють, що для МВФ буде достатньо навіть факту подання реформи в парламент. Однак, як показує практика, глобальні зміни, а тим більше, такі як підвищення пенсійного віку (один з принципів реформи), можуть "валятися" у Верховній Раді місяцями. Тому зараз зміни пенсійної системи разом з проектом бюджету - на особливому контролі у МВФ. Від цього залежить продовження кредитування. І у Кабміні налаштовані на те, що до кінця грудня пенсійна реформа дійсно опиниться у парламенті.

Думки в уряді з цього питання розділилися. Частина чиновників стверджує, що поки обговорювати нічого, так як Мінсоцполітики активно зайняте напрацюванням "непопулярних" законодавчих заходів. У Меморандумі вони частково прописані. Серед зобов'язань - поступове коригування обов'язкового віку для виходу на пенсію, перегляд переліку професій, що мають право на достроковий вихід на пенсію, відмова від пільгових категорій, встановлення жорстких вимог на право отримання мінімальної пенсії, розширення бази платників єдиного внеску. У Мінфіні вивчають напрацювання Світового банку, запропоновані ще кілька років тому. І, швидше за все, без підвищення віку виходу на пенсію не обійтися. Без кардинальних змін ситуація буде погіршуватися. Витрати на виплату пенсій щомісяця зростають, хоча кількість пенсіонерів і працюючих, які забезпечують своїми внесками пенсії, скорочується.

Інша частина чиновників стверджує, що "світлих думок" у Мінсоцполітики по пенсійній реформі немає. "МВФ чекає, а Міністерство соціальної політики робить вигляд, що щось напрацьовує. А якщо коротко, то все "висить", - сказав один з них. Тому, за основу необхідно брати модель, прописану у законопроекті №4608. Цей документ поданий до Ради вже урядом Володимира Гройсмана та передбачає запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення. У Меморандумі з МВФ чітко прописано, що це неможливо до стабілізації ситуації з дефіцитом Пенсійного фонду.

"МВФ не проти другого рівня, ми дискутуємо тільки про час його впровадження. МВФ боїться, якщо ми його проголосуємо, то не захочемо далі реформувати "солідарку" і піднімати пенсійний вік, - розповідає джерело РБК-Україна в Кабміні, - Але, якщо ми включимо у нього підвищення віку, зміну формули нарахування пенсій, підвищення стажу, вони нам точно будуть аплодувати". Зв'язатися з міністром соцполітики Андрієм Ревою РБК-Україна не вдалося.

Серед напрямів, за якими Україні також необхідно прискоритися - розширення повноважень НАБУ, передача функцій Держфінпослуг НКЦПФР і Нацбанку, надання незалежності правлінню держбанків. Актуальним залишається і питання коригування тарифів на газ і теплову енергію, якщо тарифи на 10% і більше відхиляються від рівня повного покриття витрат.