Місія міжнародного спостереження CIS-EMO неодноразово у своїх публічних матеріалах вказувала, що Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 р. сприяв збільшенню в електоральній традиції українського парламентаризму присутності елементів т.з. "технічного використання цілої низки політичних партій України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України у встановленому законом порядку.
Місія міжнародного спостереження CIS-EMO неодноразово у своїх публічних матеріалах вказувала, що Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 р. сприяв збільшенню в електоральній традиції українського парламентаризму присутності елементів т.з. "технічного використання" цілої низки політичних партій України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України у встановленому законом порядку. Про це пише експерт місії CIS-EMO в статті присвяченій юридичним аспектам вирішення питання існування "технічних партій" на парламентських виборах в Україні в 2012 р.
Дана тенденція сприймається CIS-EMO як вкрай небезпечна у контексті подальшого демократичного розвитку різноманітних структур громадянського суспільства країни і, насамперед, його партійно-політичного сегмента. З жалем місія констатує, що солідарну відповідальність за розвиток цього негативного явища цілком розділяють і влада (на момент прийняття вищезгаданого закону - парламентська коаліція Партії регіонів, Народної партії і Комуністичної партії України) і парламентська опозиція (на момент прийняття закону - фактична парламентська коаліція ВО "Батьківщина", "Фронту змін" і значного сегмента "Нашої України" - "Народної Самооборони". Настільки дружне голосування провідних парламентських сил України за новий закон про вибори до Верховної Ради призвело до появи в електоральному законодавстві України цілого ряду антидемократичних новацій, які разом з уже наявними вкрай суперечливими та антидемократичними законодавчими положеннями створили сприятливу ситуацію для використання малих політичних партій в технічних цілях основних політичних гравців і владних структур.
До антидемократичним новацій CIS-EMO відносить:
1. Підвищення прохідного бар'єру для партійних списків. Тобто право на участь у розподілі депутатських мандатів зараз одержують тільки ті партії, які набирають більше 5% голосів за підсумками виборів. Раніше цей бар'єр становив лише 3%;
2. Із виборчого бюлетеня видалена графа "не підтримую жодного кандидата (партію)";
3. Заборона на участь у виборах виборчих міжпартійних блоків (політичних об'єднань), що, у свою чергу, критикувалося і Венеціанською комісією, та Міжнародним фондом виборчих систем (IFES).
Особливу стурбованість у місії міжнародного спостереження CIS-EMO викликала введена новим законом непомірно велика для соціальних і політичних реалій країни пострадянського простору сума грошової застави, практично непосильне для значної більшості українських політичних партій (за законом - неприбуткових організацій), у тому числі, які представляють (згідно з їх політичних декларацій) інтереси незаможних верств українського суспільства. Для участі політичної партії у виборчій кампанії введена застава в 2 млн 200 тис. грн (220 тис євро) і 13,6 тис. грн за кожного кандидата по мажоритарному округу (1,36 тис. євро). Таким чином, загальна сума грошової застави як умови повноцінної міжпартійної боротьби тільки для реєстрації для участі у виборах становить 5 млн 260 тис. грн (2 млн 200 тис. + 13,6 х 225 = 5 млн 260 тис. грн) або 526 тис. євро. Тільки ті партії, які досить щільно пов'язані з провідними олігархічними групами, в такій ситуації можуть собі дозволити знайти необхідні законом для реєстрації суми, відзначає CIS-EMO.
Читайте також: "Вибори в Україні були прозорими, відкритими, проте у нас є низка претензій, пов'язаних з порушеннями в регіонах", - CIS-EMO
Нагадаємо також, що в поточному законодавстві України, присвяченому політичним партіям, також міститься вимога про те, що, у разі невисунення протягом 10 років політичною партією своїх кандидатів на виборах президента України і вибори народних депутатів, Міністерство юстиції України зобов'язано звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва цієї партії.
Таким чином, CIS-EMO констатує, що цілий комплекс аспектів нормативно-правового регулювання політичного життя України за фактом явно сприяло посиленню олігархічного і владного впливу на різноманітні партійні структури. Позбавлення права об'єднуватися в блоки фактично анулювало будь-які електоральні перспективи більше сотні зареєстрованих у Мін'юсті України політичних партій. А встановлення драконівських майнових цензів для політичних партій укупі з обов'язковою їх участю у виборчому процесі під загрозою їх зняття з реєстрації, фактично, кинула їх в обійми владних структур і олігархічних груп, які віддають перевагу використовувати політичні партії винятково у своїх технічних цілях.
Треба відзначити, що одна з досить поширених в Російській Федерації технологій "технічного використання" партій - т.з. "спойлерство" - на українських парламентських виборах практично не була використана. Тобто на цих виборах фактично не використовувалися технології з реєстрацією в Мін'юсті України партій, спеціально орієнтованих на створення проблем яким-небудь впливовим політичним силам шляхом активного використання близького по звучанню або майже тотожного партійно-політичного бренду.
Проте інша досить поширена технологія "технічного використання" зареєстрованих партій - т.з. "франшиза" - використовувалася на цих виборах у максимально повному обсязі. Місією міжнародного спостереження CIS-EMO було зафіксовано активне використання двох видів технології "партійної франшизи":
а) партії віддають свій політичний бренд напрокат регіональним олігархічним групам і їх представникам-кандидатам у мажоритарних виборчих округах;
б) політичні партії віддають партії влади у своєрідну оренду свій юридичний статус для використання його з метою отримання у виборчих комісіях всіх рівнів гарантованого більшості голосів членів комісій, які потрапили туди завдяки чинності даної оренди тих чи інших політичних партій.
Другий тип "партійної франшизи" був відзначений на українських парламентських виборах 2012 р. своїм масовим і безпрецедентним характером. Часто-густо така ситуація призвела до абсурдних і комічних її проявів. Наприклад, у масі своїй члени виборчих комісій від Союзу анархістів України на питання міжнародних спостерігачів про те, "чи не Нестор Махно із Запоріжжя є лідером їх партії?", давали ствердну відповідь, а члени виборчих комісій від партії "Братство" навіть ніколи і не чули ім'я лідера "їх" партії Дмитра Корчинського.
Цікаво також відзначити, що критика такої жорстокої ситуації з вуст опозиції була надзвичайно вузько направленою і зосереджувалася, переважно, не навколо самої проблеми появи "технічних партій", а навколо їх переважного використання Партією регіонів у своїх електоральних завданнях. Ймовірно, солідарна політична відповідальність опозиції разом з Партією регіонів за формування такої ситуації не дозволяла опозиції належною мірою реалізувати весь свій критичний потенціал відносно розглянутої проблематики. Їхня критика зосереджувалася на технічному характері ряду відверто проросійських партій, а не на самому феномені "технічного" використання партійних структур.
У своїх публічних матеріалах і виступах керівники і експерти місії CIS-EMO неодноразово згадували про надзвичайну некоректність активного використання українськими журналістами терміну "технічна партія". Адже активне використання юридично ніяк і ніде не закріпленого терміну "технічна партія" несе в собі ключову антидемократичну небезпеку оголошення українськими мас-медіа будь-якої не-топової на даний момент політичної партії як виключно "технічної" і відданої на "політичну франшизу". У такій ситуації у новостворених молодих партійно-політичних проектів взагалі не буде жодного шансу подолати ні небезпеку своєї маргіналізації, ні стійкі кліше про "технічний" характер партії з боку провідних і визначаючих основні медіа-тренди ЗМІ.
Отже, думку CIS-EMO, проблема "технічного" використання політичних партій на Україні є комплексною проблемою і вирішуватися вона може і повинна - лише комплексно. Головним вектором її вирішення місія важає максимальну демократизацію правової регламентації партійно-політичного житті України з метою вивести партійні структури з-під впливу владних і/або олігархічних груп. Для цього, на думку експертів CIS-EMO, необхідно:
1. Вернуть у виборче законодавство України можливість міжпартійного політичного блокування на парламентських виборах і виборах в органи місцевого самоврядування.
2. Скасувати майновий ценз для участі політичних партій та їх мажоритарних кандидатів у парламентських виборах.
3. Повернути прохідний бар'єр для проходження партійного списку до Верховної Ради у розмірі 3% з подальшою підготовкою зменшення цієї цифри.
4. Скасувати необхідність для політичних партій України мінімум один раз в 10 років брати участь у виборах Президента і парламенту України під загрозою їх зняття з реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Саме пакетна сукупність даного комплексу заходів, на думку CIS-EMO, може подолати спокусу подальшого "технічного" використання політичних партій владними структурами і провідними політичними гравцями в своїх цілях, так і тенденцію явного відчуження партійно-політичної системи від широких низових структур громадянського суспільства України.
Читайте також: Міжнародні спостерігачі CIS-EMO продовжать моніторинг в Україні