МОЗ дивиться у стать: міністерство вирішило зайнятися проблемами транссексуалів

МОЗ спрощує правила для громадян, які бажають змінити свою стать МОЗ спрощує правила для громадян, які бажають змінити свою стать

Міністерство охорони здоров'я змінює правила зі зміни статі. Зараз пацієнтам, які бажають поміняти стать, необхідно пройти безліч лікарів та інстанцій, провести обов'язкову стерилізацію і полежати у психіатричній клініці. Ці норми вже давно не відповідають міжнародній практиці. Щоб не відставати від неї, а також полегшити життя транссексуалам МОЗ вирішив провести реформу у цій сфері.

А в словах * горить

Транссексуалів називають "транс*люди" або "транс*гендери". Зірочку у назві вони придумали спеціально. Активісти виходили з декількох позицій: написання повинно бути простим, яке запам'ятовується, не повинно було бути якихось асоціацій з іншими знаками, наприклад з @ - символом електронної пошти. У підсумку зупинилися на *, наповнивши її новим змістом. "Зірочка сама по собі означає часто примітку з виноскою, тобто показує, що за словом із зірочкою є ще якийсь сенс, більш глибокий, - розповів РБК-Україна транс*гендер, директор компанії "АдаманТ*" - Тангарр Форгарт. - Тобто, як символ * означає "не все так просто, неоднозначне значення, може містити в собі щось більше".

Якщо ви вирішили змінити стать, то спочатку вам необхідно звернутися до лікаря-сексолога чи сексопатолога і стати на облік як транссексуал. Отримання медичного діагнозу "транссексуальність" - єдина можливість в Україні законно провести корекцію статі, розповів Форгарт.

За його словами, вже на першому прийомі у сексопатолога зіткнувся з нерозумінням і неприйняттям. "Оскільки на той час я ще не починав гормонотерапію, мій зовнішній жіночий вигляд не відповідав моєму внутрішньому чоловічому самовідчуттю, - пояснює Форгарт. - Адже на жіночому гормональному фоні важко добитися сприйняття оточуючими себе як хлопця: видає гладкість та м'якість шкіри, рис обличчя, голос і фігура. До цього я кілька років займався у спортклубі, тому виглядав досить атлетично. Але тренування не допоможуть змінити обличчя і голос. Для цього необхідно було приймати гормони".

Людині, що вирішила змінити стать в Україні, доведеться подолати безліч бюрократичних процедур, щоб домогтися юридичної констатації гендерної приналежності, тобто, зміни паспорта. У со-директора "АдаманТ*" пішло три роки на те, щоб юридично закріпити своє "перетворення" з жінки на чоловіка. "Просто так прийти до паспортного столу і попросити змінити ім'я та стать неможливо", - говорить він.

"Вона являється мені мною"

Зараз в Україні питання зміни статі та отримання медичного свідоцтва регулюються наказом МОЗ №60, прийнятим у 2011 році. Цим документом затверджено медико-біологічні і соціально-психологічні показання для корекції статевої належності, які застосовуються при наявності ряду умов та протипоказань.

"У поліклініці мене зустрів сексопатолог - дідок ще радянських часів. Спочатку він сильно здивувався. Але потім його ставлення переросло у скептицизм. Він почав критикувати моє рішення пройти корекцію статі адже, на його думку, на хлопця я зовсім не скидався. Але, по суті, доктор просто не захотів займатися мною, порадивши звернутися до лікаря у сусідньому місті", - розповів Тангарр Форгарт.

До зустрічі з іншим лікарем Тангарр Форгарт вирішив підготуватися більш ґрунтовно. "Я самостійно почав приймати гормони. У результаті стали виявлятися перші зміни зовнішності, наприклад, змінився тембр голосу. Крім того, я обстриг своє довге волосся. Як наслідок, люди навколо мене почали ставитися до мене інакше. Це додало мені додаткової впевненості для запису на прийом до іншого лікаря", - зазначає він.

Ця зустріч пройшла більш конструктивно - Тангарр Форгарт відповів на кілька питань, заповнив кілька документів, залишив контакти і одержав направлення до психоневрологічного диспансеру.

Однак і тут він зіткнувся з сюрпризами. "Коли я звернувся зі своїм паспортом до реєстратури диспансеру, там мене вразили питанням: "А ким вам являється дівчина, паспорт якої ви нам дали?" Я відповів: "Вона являється мені мною". У реєстратурі всі впали в ступор", - згадує він. Ще більша несподіванка його чекала у психіатра: "Хлопець, не варто тобі займатися цією ідеєю - дівчиною ти будеш не дуже", - сказав мені психіатр. Я не знав, що мені робити - сміятися чи плакати", - розповів Форгарт.

У результаті йому вдалося отримати направлення до психіатричної лікарні, де необхідно було знаходиться і спостерігатися від 30 до 45 днів. "По суті, завідуюча відділенням не знала, що зі мною робити. "Я ж не можу вас покласти до чоловічого відділення. Але, судячи з зовнішності, не можу вас направити і до жіночого. Я не знаю, що там буде, якщо я вас туди покладу! Там багато нестабільних пацієнтів", - ділиться спогадами Форгарт.

"Психіатрична клініка - це, звичайно, не в'язниця, але приємного мало. Термін знаходження теж величезний. Я знаю, що люди втрачали роботу через необхідность лягти на такий термін до лікарні. Тим більше, що мало хто міг зважитися надати на роботі довідку про причини такого тривалого стаціонару. А ті, хто надавав, ризикували бути звільненими за трансфобними мотивами. Я вже не кажу про принижуючі гідність поводження і процедури, яким там піддавали людей. Я сам проходив все це і, хоча мені попався досить "лайтовий" варіант, багато питань і вимоги були дуже некомфортні. Питання про секс, з ким, в яких позах і як часто, вимоги роздягнутися до нижньої білизни або навіть догола - все це і людині без гендерної дисфорії не принесе радості, не кажучи про транссексуалів, багато з яких навіть у дзеркало на себе намагаються не дивитися, не те що роздягнутися перед незнайомою людиною, яка тебе засуджує - це сильна травма", - розповідає Тангарр Форгарт.

Так чи інакше, але необхідний висновок Тангарр все ж отримав. У психіатричній лікарні йому видали діагноз, де було вказано, що йому "показана зміна (або корекція) статі хірургічним шляхом".

"До цього життя, повірте, не нормальне. Багато з тих, хто так і не отримав допомоги, закінчують життя самогубством. Мрія - це щось світле. А тут ми швидше біжимо від темряви і безвиході", - розповідає він.

Але навіть проходження всіх цих процедур недостатньо. Справа в тому, що в Україні необхідно ще отримати рішення комісії, яка збирається один або два рази на рік у Києві. І тільки вона має право видавати дозвіл на зміну статі.

Форгарт вирішив не слідувати бюрократичній процедурі. "Я не отримував дозволу від комісії - для мене це було принципово. Я не хотів проходити цю, принижуючу людську гідність, процедуру. Я отримав довідку у психіатричній лікарні з потрібним мені формулюванням і, минаючи комісію, поїхав робити операцію до Москви до професора Олесі Старцевої", - розповів він РБК-Україна. Після операції хірург видала довідку про те, що "проведена необоротна хірургічна зміна статі".

Цей документ дав можливість на законних підставах змінити стать юридично у РАГСі. "Операція з видалення грудей, яку я робив, обійшлася мені у 2012 році в 60 тисяч рублів (близько 20 тисяч гривень, - ред.) Зараз ціни у Росії піднялися, і коштує вона близько 90-100 тисяч рублів (близько 30-40 тисяч гривень, - ред.). В Україні поки хірургів такого рівня я не знаю. Збирав дуже довго, відмовляючи собі в усьому", - розповів транс*гендер. За його словами, на гормонотерапію пішов рік до моменту операції, і гормони довелося вживати ще два роки після. "Гормони обходяться близько 350 гривень - це найбюджетніший варіант. У транс*жінок не менше 1000-1500 гривень, приміром, виходить, їх гормони значно дорожче", - уточнив він.

По праву

Згідно з українським законодавством, для корекції статі та зміни документів транс*гендерів зобов'язують пройти обов'язкову стерилізацію. Ця норма закріплена у наказі МОЗ №60.

"Частково положення даного наказу (МОЗ №60 від 2011 року - прим. ред.) незаконні, не відповідають вимогам чинного законодавства і прямо суперечать один одному, що дозволяє їх довільне трактування, що призвело до незаконних вимог примусової стерилізації", - розповідає старший партнер адвокатського об'єднання "ПРОВЕ" - Оксана Гузь.

"У XXI столітті людей, за фактом, шантажуючи можливістю отримати необхідні документи, змушують піти на операцію, яка лишає людину органів, що більшості з нас не потрібна. Більше того, є навіть заборона на зберігання замороженого матеріалу (сперматозоїдів і яйцеклітин) для транссексуалів. Держава, таким чином, порушує право людини на недоторканність його тіла, а також права на сім'ю, на дітей, - обурюється Тангарр Форгарт. - В таких умовах, стерилізація не є вибором самої людини, а є примусом через шантаж. Якщо головна мета - лікування дисфорії і зміна документів - один з етапів лікування (інакше людина не може остаточно соціалізуватися у бажаному гендері, маючи зовнішність одну, а документи - зовсім інші, і гендерна дисфорія не проходить), то примус людини до вибору "стерилізація або ніяких тобі документів" - це злочин".

Для усунення зазначених недоліків та приведення процедури надання медичної допомоги у відповідність зі світовими стандартами, МОЗ почав міняти свою нормативно-правову базу.

Нещодавно відомство оприлюднило проект наказу "Про встановлення медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності і форми первинної облікової документації". Цим документом фактично пропонується скасувати проходження обов'язкової стерилізації, спостереження у стаціонарі психіатричної клініки, а також отримання "добра" на корекцію статі від спеціальної комісії в Києві.

Крім цього, 15 вересня МОЗ своїм наказом затвердив "Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Гендерна дисфорія".

Під цим терміном розуміється дискомфорт або стрес, обумовлені розбіжністю між статевою ідентичністю людини і статтю, отриманою нею при народженні. За словами Форгарта, гендерна дисфорія - це хворобливе неприйняття тих або інших своїх гендерних характеристик (від виду власного тіла - до тієї гендерної ролі, в якій людина взаємодіє з суспільством).

Юрист Оксана Гузь уточнює, що після затвердження клінічного протоколу, виявилося, що він містить кілька положень, які були відсутні у тексті проекту. Зокрема, з'явилася вимога незворотності медичного втручання - повної стерилізації, що, за її словами, "перекреслює всі добрі наміри МОЗ зробити процедуру гуманною і правовою для транс*гендерів".

Ще у 2009 році, в рекомендаціях державам-членам Ради Європи з тематичної доповіді "Права людини та гендерна ідентичність", комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг закликав "викорінити стерилізацію та інші форми обов'язкового медичного лікування як необхідну вимогу для юридичного визнання гендерної ідентичності особи у законах, що регулюють процес зміни імені та статі". "Більш того, нова процедура навіть посилювалася. Так, замість одного року психіатричного спостереження, прописано цілих два! Тобто, людині на цілий рік подовжували шлях до отримання необхідної допомоги!", - каже Форгарт.

Втім, за словами Оксани Гузь, цю інформацію вдалося донести до в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, яка висловила готовність вжити заходів для внесення у текст протоколу відповідні зміни. Крім того, МОЗ розробив і оприлюднив для публічного обговорення проект наказу МОЗ "Про встановлення медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності та затвердження форми первинної облікової документації". Серед іншого, їм передбачено скасування наказу №60, що повинно призвести до гуманізації процедури, відмови від примусової стерилізації та перебування у психіатричному стаціонарі.

On Top