Мінздрав розкрив терміни закупівлі ліків на державних тендерах

Міністерство охорони здоров'я фактично визнало зрив закупівель ліків за державними тендерами. Підписання більшості угод щодо постачання медикаментів заплановано лише на листопад-грудень. Таким чином, вже другого міністру охорони здоров'я не вдається впоратися зі своєчасними державними закупівлями препаратів.

У розпорядженні РБК-Україна опинився звіт Мінздрава про стан проведення централізованих закупівель лікзасобів і виробів медпризначення за державні кошти в 2015 р. Документ був підготовлений для народних депутатів з парламентського комітету з питань охорони здоров'я.

В поточному році на закупівлі ліків і виробів медпризначення МОЗ виділено з держбюджету 3,7 млрд грн. З них 1,5 млрд грн будуть спрямовані на так звані національні закупівлі, тобто на класичні тендери. Крім того, 2,2 млрд грн планується освоїти за допомогою закупівель через спеціальні міжнародні організації.

Національні закупівлі

В поточному році Мінздрав дуже сильно затягнув зі стартом проведення тендерів з національних закупівель. Тільки на початку травня міністерство створило експертно-технічну групу, яка почала здійснювати супровід держзакупівель. Пізніше, в червні-липні, за результатами засідання цієї групи були розглянуті та затверджені номенклатури закупівель. На їхній підставі в липні-серпні було проведено збір заявок в регіонах на купівлю тих чи інших ліків і виробів медпризначення.

Як наслідок, тільки в період з 11 серпня по 9 вересня на засіданнях комітету з конкурсних торгів МОЗ було прийнято рішення щодо оголошення закупівлі ліків і медвиробів за всіма програмами національних закупівель.

В результаті МОЗ уклав перший договір на поставку ліків тільки 21 вересня. Тоді відомство підписало контракт з переможцем тендеру з постачання препарату для лікування дітей з дитячим церебральним паралічем на суму 8,7 млн грн.

У цілому станом на 6 жовтня Мінздрав із запланованих у цьому році 62 розкриттів пропозицій за оприлюдненими тендерами розкрив лише 11, з яких до етапу акцептування (визначення переможця) дійшли всього п'ять. В них потрапили, крім зазначеного вище препарату, ліки для пацієнтів з розсіяним склерозом, аутизмом, хворобою Гоше і мукополісахаридозом.

Примітно, що в звіті народним депутатам вперше за багато років Мінздрав відкрито повідомив, коли саме і за якими програмами очікується підписання угод з переможцями тендерів. З оприлюднених дат випливає, що процедура закупівель буде завершена тільки в кінці року. За підрахунками МОЗ, угоди можуть укладатися аж до 30 грудня.

Заступник міністра охорони здоров'я Віктор Шафранський заявив, що Мінздрав намагається інтенсифікувати акцептування та підписання договорів. За його словами, відомство має право акцептувати пропозиції протягом трьох тижнів, а підписати договір - ще протягом місяця.

"Якщо за законом ми може акцептувати вже сьогодні, ми намагаємося це зробити. Таким чином, ми економимо тиждень або два. Відповідно, швидше ми можемо укласти договір. Ми не чекаємо місяць, укладаємо, наприклад, за перший тиждень. До місяця ми можемо економити таким чином", - пояснив Віктор Шафранський.

Міжнародні закупівлі

Ще більш тривожною є ситуація із закупівлями ліків через міжнародні організації. Ще навесні був прийнятий закон про можливість таких закупівель, однак лише 25 серпня МОЗ видав наказ №540, що визначає програми, за якими здійснюватимуться закупівлі ліків у міжнародних організацій.

Серед іншого, під них потрапили такі програми, як імунопрофілактика, лікування пацієнтів з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, гемофілією, хронічним вірусним гепатитом, орфанними захворюваннями, пацієнтів, у тому числі дітей, з онкозахворюваннями і т. д. Пізніше, 8 жовтня, Кабмін своєю постановою визначив перелік ліків і медвиробів, які можуть закуповуватися через міжнародні програми.

За даними прес-служби Мінздраву, відомство вже підписало меморандум про надання послуг по закупівлі з Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ). Договори з ще двома міжнародними організаціями - ПРООН та Crown Agents - знаходяться на останній стадії узгодження, підписання планується найближчим часом, повідомили в МОЗ.

Перспективи не радують

Ухвалений півроку тому закон про передачу закупівель міжнародним організаціям передбачає його імплементацію шляхом створення низки підзаконних актів, пояснив член Асоціації виробників ліків України, директор торгового дому "Інтерхім" (Одеський фармзавод) Олександр Чумак.

"На жаль, весь комплекс заходів досі не виконаний. Назвати злочинною бездіяльністю цю ситуацію неможливо - це вбивство наших з вами громадян, включаючи дітей", - з обуренням заявив він.

Олександр Чумак також розповів, що ситуація з національним закупівлями дещо краща.

"Але частка вітчизняних виробників, з набагато більш низькими цінами і загальною часткою на ринку в 76% за січень-вересень 2015 р., в обсязі держзакупівель навряд чи досягне 10%. При такому потенціалі своєї "фарми", його відверте ігнорування сприймається, щонайменше, не по-господарськи", - зазначив він.

Не стримують критики й інші опитані РБК-Україна представники сектора охорони здоров'я.

Так, за словами президента громадської пацієнтської організації "Орфалайф-Україна" Наталії Тимощук, змін в закупівлі препаратів для пацієнтів з фенілкетонурією порівняно з минулим роком немає.

"Хіба що розширилася номенклатура закуповуваних препаратів з урахуванням індивідуальної переносимості. У минулому році, також через затягування з проведенням тендерів, закупили лише третину від необхідної кількості", - зазначила вона.

"Я оцінюю на даний момент два процесу - національних і міжнародних закупівель - як "дуже погано". Тому що МОЗ поки не зробив жодного реального кроку для реалізації обох напрямків: майже за всіма програмами в рамках національних торгів не підписано жодного договору. За міжнародні закупівлі взагалі нічого не можна сказати, тому що вони постійно під загрозою зриву, і також договори з міжнародними організаціями поки не підписані. По суті, МОЗ і Кабмін зробили все, щоб закупівлі не відбулися", - заявила виконавчий директор громадської організації "Пацієнти України" Ольга Стефанишина.

Крім того, за її словами, виникає багато запитань по національним програмам, за якими вже стали відкривати пропозиції від постачальників.

"Наприклад, для закупівлі препарату для пацієнтів з аутизмом вже підписаний договір з компанією-переможцем. Буде поставлений препарат-генерик замість оригінального препарату. При цьому копія виявилася майже в ту ж ціну, що і продається на ринку оригінальний препарат. Мало того, в інструкції до "переможного" препарату значиться, що він не рекомендований для дітей до 12 років", - зазначила Ольга Стефанишина.

Крім цього, розповіла вона, також вже видно, що затягується процедура закупівель ліків для пацієнтів з муковицидозом. Справа в тому, що панкреатин, який закуповують для дітей, хворих цим захворюванням, виробляє тільки одна компанія. Відповідно, на тендер подався один учасник і, згідно із законом, він не відбувся.

"Замість того щоб, як дозволено законом, другий раунд провести за 10 днів, МОЗ чомусь проводить його за 23 дні, тобто, не за скороченою процедурою, що суперечить повторному оголошенню. Чому це хвилює пацієнтів? Чим більше Мінздрав затягує, тим більше шансів, що гроші на ліки для пацієнтів з муковісцидозом підуть назад у бюджет", - заявила Ольга Стефанишина.

Саме так, за її словами, сталося в минулому році: у дітей через таку незграбну роботу в МОЗ, яка, по суті, не націлена на пацієнта, забрали 4 млн грн. І це за програмою, де грошей і так катастрофічно не вистачає.

"Таке враження, що спеціально затягують процес", - резюмувала Ольга Стефанишина.

Віктор Шафранський сподівається, що в листопаді-грудні, після того, як будуть підписані договори по тендерам-2015, Мінздрав почне роботу з підготовки національних торгів на 2016 р. У такому разі, за його словами, вдасться оголосити тендери в квітні-травні.

"Відповідно, постачання могли б бути здійснені вже в липні-серпні", - зазначив він.

Директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков підтвердив, що названі Віктором Шафранским терміни цілком розумні. На його думку, вони дозволяють МОЗ без затримок здійснити держзакупівлі, а виробникам - вчасно доставити ліки.

"Для того щоб раніше закупити ліки - наприклад, навесні, - необхідно змінювати національне законодавство, тобто процедуру закупівель, або купувати ліки через благодійні фонди", - зазначив Іван Глушков, підкресливши, що, на його думку, обидва ці варіанти малореальні.