Перелік санкцій, які Україна ввела стосовно Росії, може поповнитися ще одним пунктом. МОЗ ініціював заборону на продаж в Україні понад 200 російських препаратів. Ідея відомства може позитивно позначитися на балансі торгівлі з Росією, але звузить асортимент ліків в українських аптеках і створить прецедент у міжнародній торгівлі. Які саме медикаменти будуть заборонені, у разі підтримки пропозиції МОЗ, з'ясовувало РБК-Україна.
В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун звернулася до уряду з пропозицією заборонити в Україні продаж російських ліків. Відповідний лист можна знайти на сторінці в. о. міністра у Facebook. Вона пропонує ввести заборону через тимчасове припинення дії реєстрації цих ліків. Крім того, планується тимчасово призупинити саму процедуру реєстрації та перереєстрації російських медикаментів. Такі саме дії МОЗ пропонує вчинити і щодо ліків, які виробляються на окупованих територіях України.
Свою ініціативу в МОЗ обґрунтовують питаннями національної безпеки й допуску до застосування в Україні ліків лише з гарантованою якістю.
"Подвійних стандартів бути не повинно: країна, що розв’язала війну проти українського народу, не має права заробляти на нашому лікуванні. Такими будуть санкції з боку Міністерства охорони здоров'я України проти країни-агресора, яка окупувала та анексувала українські землі, яка щодня вбиває українців, порушує права та свободи наших громадян і тримає сотні в’язнів у своїх тюрмах", - прокоментувала в.о. міністра цю ініціативу.
Як розповіла Уляна Супрун РБК-Україна, в список можуть потрапити 250 препаратів. "З них насправді тільки 150 мають якийсь фармакологічний ефект. Крім того, по всіх ліків, крім восьми, у нас є аналоги", - заявила вона.
Голова правління Союзу споживачів медпослуг, лікарських засобів та виробів медпризначення Владислав Онищенко наголошує, що в Україні продається багато російських медикаментів, які не мають прописаного в їх інструкціях ефекту або є препаратами з недоведеною ефективністю та/або безпекою. У їх числі він назвав "Анаферон", "Лавомакс", "Віферон", "Цилоферон", "Кортексин", "Вітапрост".
Так, за словами Онищенка, в нашій країні зареєстровано багато ліків з Росії, які позиціонуються як медикаменти для лікування грипу та інших гострих респіраторних захворювань. "Наприклад, це "Анаферон", який відноситься до гомеопатичних препаратів, або "Лавомакс", що позиціонується як імуностимулятор, - говорить він. - Але якщо ми відкриємо український чи, приміром, британський протокол лікування грипу, то там чітко зазначено, що для лікування грипу у світі практично немає препаратів. Є лише два винятки – діючі речовини озельтамівір і занамівір, які не входять до вищевказаних препаратів".
У МОЗ не надали РБК-Україна список конкретних найменувань російських препаратів, які можуть потрапити під заборону. У той же час виданню вдалося отримати в аналітичній компанії "Бізнес-кредит" перелік російських препаратів, які були в продажу в 2016 році. За даними цієї компанії, в минулому році в Україні було продано 11,1 млн упаковок російських ліків (+4,2% порівняно з 2015 роком) на загальну суму 1,05 млрд гривень (+18,7% порівняно з 2015 роком).
Представники російського фармбізнесу вважають, що від заборони на постачання ліків програють, в першу чергу, пацієнти, а не фармкомпанії. Директор департаменту зовнішніх зв'язків німецького фармацевтичного холдингу STADA (постачає ліки в Україну зі своїх російських заводів) Іван Глушков каже, що російські фармвиробники, безперечно, зазнають якісь фінансові втрати із-за подібних санкцій. "Але навряд чи обмеження змусять їх робити які-небудь зусилля в організації виробництва своїх препаратів на українських фармпідприємствах. Україна не такий великий ринок і фармкомпаніям з Росії простіше буде переорієнтуватися на інші ринки збуту, -заявив він РБК-Україна. - Основний збиток від такого рішення - не для російських виробників, а для українських споживачів, тому що росіяни постачають медикаменти з нижнього цінового сегмента. В результаті українським пацієнтам доведеться переорієнтуватися на інші, часто більш дорогі ліки-аналоги".
Міжнародні компанії, які випускають ліки на своїх заводах в Росії і потім відвантажують їх в Україну, зокрема STADA, технологічно можуть налагодити їх випуск в інших країнах Східної Європи. "Однак трансфер технологій з випуску десятків препаратів потребує часу і значних витрат. Беручи до уваги стійко негативний інвестиційний клімат України, іноземні фармкомпанії навряд чи підуть на такий крок, оскільки окупність таких інвестицій складно оцінити", - резюмував Глушков.
Опитані РБК-Україна представники пацієнтських організацій та українських фармкомпаній не поділяють побоювань російських виробників.
За словами виконавчого директора благодійного фонду "Пацієнти України" Ольги Стефанишиної, російські ліки це, в основному, генерики (копії оригінальних препаратів – ред.), які також може виробляти український виробник. "Тому, думаю, що пацієнти будуть переходити з російської на українські аналоги. Ті ж російські ліки, яких немає на українському ринку, можна буде замінити якісними європейськими, адже зараз в Україні запрацювала спрощена система реєстрації ліків з Євросоюзу, Америки, Канади, Австралії і Японії", - зазначає вона.
Крім того, за даними "Пацієнтів України", приміром, "Ливарол" може бути замінений таким українським препаратом як "Кетоконазол Фармекс", "Хондроксид" - українськими "Хондроітин-Фітофарм" або "Хондроитиновой маззю", "Тагиста" - українською "Бетанорм", турецьким "Вазосерк дуо", кіпрським "Медогистин", заміна для "Оксолін" - український "Оксолін-Дарниця" і так далі.
Владислав Онищенко, пропонує говорити не тільки про аналоги, а й про ефект, який досягається за їх допомогою. "У такому випадку аналогом "Витапроста" може виступити український "Простатилен", "Анаферону" - австрійський "Афлубін", "Лавомакса" – український "Аміксин", - відзначає він.
Аналогічної думки дотримується директор з розвитку бізнесу компанії "Фармак" Олег Сяркевич: "Від відходу з ринку російських ліків виграють українські та іноземні компанії, які перерозподілять між собою сегмент препаратів з Росії. Постачальники з РФ продають в Україну медикаменти, аналоги яких пропонують і українські, і іноземні фармкомпанії".
Від заборони може виграти і платіжний баланс між Україною і Росією. За даними Державної служби статистики, у 2016 році Україна експортувала до Росії ліків на суму 19,1 млн доларів, а імпортувала на 31,1 млн доларів (негативний баланс для України - 12 млн доларів).
Проте в разі введення Україною санкцій проти російських ліків Росія також може ввести дзеркальний заборона, вважають учасники фармринку. "Якщо Кабмін ухвалить рішення про заборону на продаж російських ліків, то Україна, за великим рахунком, в сенсі національної безпеки не постраждає. Швидше за все, така ж заборона введе і Росія. Але й інша сторона не постраждає від санкцій, оскільки ми не продаємо один одному якісь супер інноваційні ліки, від нестачі яких можуть постраждати пацієнти, - каже Олег Сяркевич. - Від взаємної заборони, звичайно, постраждають фармкомпанії. Але навряд чи це серйозно позначиться на їх фінансовому стані".
Разом з тим ввести санкції проти російських ліків не такий і простий процес, оскільки вітчизняні закони мають для цього обмежені можливості.
Старший юрист юридичної фірми "Анте" Катерина Іщенко каже, що українським законодавством, зокрема, законом "Про лікарські засоби", передбачені поодинокі підстави для скасування або призупинення МОЗ продажу зареєстрованих ліків. "При першій реєстрації фармкомпанії отримують п'ятирічне право на продаж ліків в Україні. Після закінчення цього терміну ліки повинні пройти перереєстрацію, після чого вони можуть використовуватися в Україні безстроково. По суті, законодавством встановлені гарантовані строки дії реєстрації ліків, - розповіла вона РБК-Україна. – Єдине виключення, яке дозволяє МОЗ призупинити або скасувати реєстрацію, з'являється у разі "виявлення невідомих раніше небезпечних властивостей лікарського засобу". Але це медична категорія і вона не має ніякого відношення до агресивних дій Росії щодо України в цілому".
Крім того, за словами Катерини Іщенко, закон "Про лікарські засоби" не містить переліку причин для відмови в реєстрації ліків пункту про країну їх походження. "МОЗ може відмовити у реєстрації тільки в разі не підтвердження якості, ефективності та безпеки ліків, порушення прав інтелектуальної власності інших компаній або подання неповного пакету необхідних документів", - пояснює вона.
Разом з тим, заборона на продаж російських ліків може бути введений шляхом накладення санкцій на російські фармкомпанії в порядку, передбаченому законом "Про санкції". Для цього необхідно рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію указом президента. Введення ж загальних секторальних санкцій, додатково повинно бути підтверджено Верховною радою. "Таким чином, для запровадження санкцій проти російських виробників ліків, в першу чергу, потрібна політична воля вищих державних органів", - резюмує Іщенко.
У разі запровадження Україною санкцій проти російських фармкомпаній, наша країна може створити прецедент в міжнародній торгівлі. "У ситуації з українськими санкціями важливі не стільки втрати для виробників, скільки прецедент. Вперше в світі, ліки, по тим або іншим причинам, пропонується ввести в санкційні списки. Прецедент поганий тим, що якщо це зроблять один раз, то потім і в інших країнах знайдеться привід зробити це у другій, третій і десятий раз. І кожен раз від цього буде страждати пацієнт", - вважає Іван Глушков.