МОЗ переходить на африканські схеми

До кінця року може бути прийнятий новий Національний перелік основних лікарських засобів, побудований за лекалами аналогічних переліків в африканських країнах. Експерти впевнені, що це відкине назад вітчизняну медицину і погіршить загальну ситуацію із забезпеченням населення медикаментами.

Міністерство охорони здоров'я пропонує прийняти новий Національний перелік основних лікарських засобів. Відповідний проект постанови Кабміну оприлюднено на сайті МОЗ у квітні. За словами заступника міністра охорони здоров'я Ігоря Перегінця, нацперелік буде застосовуватися при держзакупівлі ліків.

Директор департаменту раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи "Державного експертного центру" Тетяна Думенко додала, що на препарати з цього списку буде поширюватися чинне в країні державне цінове регулювання.

"Ідея створення нового нацпереліку - в уніфікації всіх діючих в країні подібних списків", - пояснив партнер юридичної фірми Marchenko Danevych Борис Даневич, що спеціалізується на фармацевтичному праві.

Цей перелік буде використовуватися для того, щоб всім було зрозуміло, що саме держава буде закуповувати, за якими саме препаратами регулювати ціни в аптеках та наявність чого саме держава береться забезпечити в лікарнях, сказав юрист.

"Кожна країна створює свій нацперелік ліків, який гарантує мінімальний пакет послуг", - сказав радник голови координаційної ради пацієнтської організації "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" Володимир Курпіта.

Такий нацперелік створюється за трьома основними принципами:

1. Він повинен забезпечувати лікування найбільш поширених захворювань.

2. Присутність в ньому препаратів повинна бути економічно обґрунтованою.

3. Держава бере на себе зобов'язання щодо наявності цих ліків у лікарнях та аптеках.

Але майже відразу ж після оприлюднення проекту нового переліку експерти піддали його різкій критиці.

Список, прийнятий за основу для створення єдиного нацпереліку, розроблений фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) для задоволення базових потреб відсталих африканських країн, в яких майже відсутня система охорони здоров'я, сказано у відкритому листі Американської торгової палати.

Введення в дію такого переліку відкине систему охорони здоров'я України як мінімум на 30 років назад, а закупівля за цим списком буде формальною виключно заради самого процесу закупівлі, в якому зовсім не будуть враховані потреби пацієнтів і клінічні індикатори ефективності, вважають в АТП.

Володимир Курпіта зазначив, що у проект увійшли препарати для лікування малярії та інших, властивих Африці, захворювань. Зокрема, перелік рекомендує наявність в країні 12 протималярійних препаратів. Але малярія не настільки поширена в країні, щоб держава гарантувала наявність стількох ліків, упевнений експерт.

Також він критикує потрапляння в проект препарату для лікування африканського трипаносомозу. "Це дуже специфічне важке захворювання. Але я не пам'ятаю, чи був зареєстрований хоч один випадок в Україні цієї хвороби", - сказав Курпіта.

Також в проекті є антибіотик "азитроміцин", який рекомендований тільки для лікування при хламідіозі. А в Україні ці ліки також використовуються при лікуванні пневмонії, ангіни і т. д.

Також до переліку потрапили препарат ставудин, який вже не рекомендується ВООЗ і не видається в Україні пацієнтам, стверджує Володимир Курпіта. Ще один приклад - препарат "індинавір", який застосовувався в Україні лише на початку лікування ВІЛ/СНІД в 1996-98 роках і має велику кількість протипоказань.

У той же час, у списку недостатньо представлені препарати для лікування онкологічних, серцево-судинних захворювань, діабету, артритів, бронхіальної астми тощо, стверджують в АТП.

Спірна ситуація і з переліком препаратів для лікування туберкульозу. Володимир Курпіта сказав, що в нього увійшли не всі препарати, які вже використовуються в Україні для лікування даного захворювання. "Тепер незрозуміло - держава їх не буде закуповувати, оскільки вони не потрапили у цей перелік? Або пацієнтам запропонують купувати за власні кошти?", - зазначив Курпіта.

За його словами, цей перелік не відповідає ні спектру захворювань, які є в Україні, ні спектру програм, які впроваджуються в країні.

Борис Даневич впевнений, що новий нацперелік повинен базуватися на реальних потребах українських пацієнтів, а не на мінімальному переліку, рекомендованому ВООЗ для країн, що розвиваються. У списку повинні бути присутніми інноваційні препарати, інакше можливості лікування будуть погіршуватися.

"Таким підходом МОЗ доб'ється того, що воно зможе забезпечити тільки базові потреби пацієнтів. Але це спірний підхід", - сказав Борис Даневич.

В МОЗ відкидають всі звинувачення і критику. Тетяна Думенко каже, що приклад з малярією невдалий. За її словами, в Україні гостро стоїть питання забезпечення ліками для лікування цього захворювання.

"У нас є малярійні менінгіти, у нас є навіть смерті від малярії", - сказала Думенко, уточнивши, що, в основному, це стосується військового контингенту, який проходить службу в Африці.

Ігор Перегінець сказав, що запропонований проект нацпереліку є модальним. "Він живий і буде трансформуватися відповідно до потреб охорони здоров'я та розвитку системи", - зазначає він.

Нацперелік буде прийнятий до кінця року, щоб вже в наступному році його застосовувати при держзакупівлях, уточнив заступник міністра охорони здоров'я.

Незважаючи на це, Володимир Курпіта висловив побоювання, що новий проект нацпереліку необхідний для перерозподілу ринку і він може бути замовленням від однієї зі сторін фармацевтичного ринку. "Ми повертаємося до генеричних препаратів, у чому зацікавлені ті чи інші національні виробники", - резюмував експерт.